Рішення № 21442405, 14.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.12 р. Справа № 5006/33/3/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Експерт-капітал», м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 36174922)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м.Маіруполь (код ЄДРПОУ 00645211)

про стягнення заборгованості в сумі 3500грн.00коп., інфляційних втрат у розмірі 154грн.00коп., 3% річних у розмірі 103грн.56коп., пені в сумі 270грн.51коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 20.01.2012р.,

від відповідача: не зявився.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Експерт-капітал», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м.Маіруполь про стягнення заборгованості в сумі 3500грн.00коп., інфляційних втрат у розмірі 154грн.00коп., 3% річних у розмірі 103грн.56коп., пені в сумі 270грн.51коп.

Ухвалою від 05.01.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/3/2012, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором про надання інформаційних (консультаційних) послуг №В160210/2 від 16.02.2010р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 3500грн.00коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат у розмірі 154грн.00коп., пені в сумі 270грн.51коп., 3% річних у розмірі 103грн.56коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг №В160210/2 від 16.02.2010р., акту звіряння взаємних розрахунків станом на 11.10.2011р., претензії №88 від 29.11.2011р. та доказів її направлення, актів виконаних робіт (послуг) від 22.12.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача виклав та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не зявився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №970925 станом на 13.01.2012р. в зазначеному реєстрі за ідентифікаційним кодом 00645211 значиться Публічне акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод». У звязку із чим, суд ухвалою від 23.01.2012р. визначив правильне найменування відповідача: Публічне акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод».

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

16.02.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Експерт-капітал» (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (замовник) на умовах даного договору виконавець зобовязується за завданням замовника надати йому інформаційні (консультаційні) послуги у питаннях щодо переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму (надалі Дематералізація), для подальшого їх обігу на ринку цінних паперів (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено вартість послуг та порядок їх оплати за договором.

За п.2.1. Договору за надання виконавцем передбачених цим договором послуг замовник зобовязується сплатити виконавцю винагороду (плату) в розмірі 5000грн.00коп. без ПДВ.

Відповідно до п.2.3. Договору замовник сплачує протягом 30 днів з моменту підписання цього договору частину винагороди виконавця у розмірі 1500грн.00коп. без ПДВ.

Як зазначає позивач, замовником частина винагороди у розмірі 1500грн.00коп. виконавцю була сплачена.

За п.2.4. Договору решта винагороди виконавця у розмірі 3500грн.00коп. сплачується замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту підписання акту здавання-приймання наданих послуг по даному договору.

Відповідно до п.2.5. Договору після надання послуг за цим договором виконавець направляє замовнику акт здавання-приймання наданих послуг. Замовник у триденний термін приймає передбачені цим договором послуги, підписує акт та направляє його виконавцю. Якщо замовник відмовився прийняти передбачені цим договором послуги, то він негайно направляє виконавцю причини відмови.

Так, сторонами 22.12.2010р. був підписаний акт виконаних робіт (послуг) на суму 5000грн.00коп. У звязку із чим, господарський суд вважає, що надані послуги були прийняті замовником без заперечень.

Враховуючи умови Договору, кінцевий строк оплати наданих послуг у розмірі 3500грн.00коп. становить 01.01.2011р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, у встановлений термін замовник не здійснив розрахунки за надані послуги, внаслідок чого з 02.01.2011р. у останнього перед виконавцем виникла заборгованість у розмірі 3500грн.00коп.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки заборгованість у розмірі 3500грн.00коп. відповідачем не була сплачена у встановлений строк та доказів погашення вказаної заборгованості суду не представлено, позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими, доведеними належним чином, та є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 270грн.51коп. за період з 02.01.2011р. по 02.07.2011р., 3% річних у розмірі 103грн.56коп. за період з 02.01.2011р. по 27.12.2011р. та інфляційні втрати у розмірі 154грн.00коп. за період з січня 2011р. по листопад 2011р.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що в разі несвоєчасного здійснення розрахунків, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню за кожний день прострочення із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона стягується, від несплаченої в строк суми.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок та визначений період нарахування є вірним, у звязку із чим, позовні вимоги щодо стягнення ., інфляційних втрат у розмірі 154грн.00коп., 3% річних у розмірі 103грн.56коп., пені в сумі 270грн.51коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Експерт-капітал», м.Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м.Маіруполь про стягнення заборгованості в сумі 3500грн.00коп., інфляційних втрат у розмірі 154грн.00коп., 3% річних у розмірі 103грн.56коп., пені в сумі 270грн.51коп. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Карла Лібкнехта, буд.105, ідентифікаційний код 00645211) на користь Приватного акціонерного товариства «Експерт-капітал» (87534, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Кронштадтська, буд.11, ідентифікаційний код 36174922, р/р 26500481048000 в ПАТ «Донгорбанк», МФО 334970) заборгованість у розмірі 3500грн.00коп., пеню у розмірі 270грн.51коп., 3% річних у розмірі 103грн.56коп., інфляційні витрати у розмірі 154грн.00коп., судовий збір у розмірі 1411грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2012р.

Сич Ю.В.