Рішення № 21442395, 07.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.12 р. Справа № 36/57пн

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гриник М.М.

суддів: Сич Ю.В., Мальцева М.Ю.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Українська центральна інвестиційна компанія”, м. Донецьк

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю №36 від 30.03.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 20.07.2011р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю „Українська центральна інвестиційна компанія”, м. Донецьк про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником будівлі складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, що розташована за адресю: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 103д, переданої позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «БізнесКонсалтінгЦентр» на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.2005р. №4457, в подальшому відчуженої товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесКонсалтінгЦентр» ОСОБА_3. згідно договору купівлі-продажу від 23.09.2005р. №2670, в подальшому переданої ОСОБА_3. на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська центральна інвестиційна компанія” у вигляді внеску до статутного фонду товариства, засновником якого він на той час був. У звязку з тим, що договір купівлі-продажу від 23.09.2005р. №2670, укладений між ТОВ «БізнесКонсалтінгЦентр» та ОСОБА_3. взнаний в судовому порядку недійсним, а саме ТОВ «БізнесКонсалтінгЦентр» ліквідовано за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією, ТОВ „Українська центральна інвестиційна компанія” є недобросовісним набувачем спірного майна, а тому у нього відповідно до ст. 1212 ЦК України виникає обовязок повернути регіональному відділенню спірне майно. Крім того, витребування вказаного майна в розумінні ст. 182 ЦК України зумовлює необхідність державної реєстрації новим власником цього майна.

Ухвалою суду від 30.05.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/57пн, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 19.07.2011р. до 12.08.2011р., з 12.08.2011р. до 15.08.2011р.

Ухвалою від 19.07.2011р. за клопотанням сторін строк розгляду справи продовжено на 15 днів. Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд припинити провадження по справі у звязку з відсутністю предмету спору, оскільки спірна будівля фактично була знесена.

Ухвалою від 15.08.2011р. зупинено провадження у справі № 36/57пн на строк проведення експертизи. Ухвалою від 15.08.2011р. призначено незалежну комплексну судову будівельно-технічну експертизу, яку доручено судовому експерту Ігнатькову Вадиму Миколайовичу (свідоцтво №279, видане Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз від 12.06.2007р.).

До господарського суду від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №36/57пн з будівельнотехнічним висновком №4587/23 від 01.12.2011р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Донецької області від 24.01.2012р. справа №36/57пн передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Гриник М.М., суддів Мальцева М.Ю., Сич Ю.В.

Ухвалою від 25.01.2012р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 07.02.2012р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області , -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесКонсалтінгЦентр» (покупцем) укладений договір купівлі-продажу №4457 (за реєстром №3362) від 22.07.2005р., згідно якого продавець передав, а покупець прийняв у власність будівлю складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, що розташована за адресю: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 103д.

В результаті подальшого продажу, погодженого відповідно до законодавства, власником обєкту став громадянин ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2005р. №2670, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесКонсалтінгЦентр» (продавцем) та ОСОБА_3. (покупцем). Відповідно до умов п.9.1. зазначеного договору громадянин ОСОБА_3 є правонаступником усіх приватизаційних обовязків попереднього власника. На виконання договору купівлі-продажу ТОВ «БізнесКонсалтінгЦентр» передало, а ОСОБА_3. прийняв спірне нежитлове приміщення, про що складений акт прийому-передачі будівлі складу за договором купівлі-продажу від 23.09.2005р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.2010р. по справі №40/215пд договір купівлі-продажу від 03.09.2005р. №2670, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесКонсалтінгЦентр» та ОСОБА_3, визнано недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. по справі №40/215пд рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2010р. залишено без змін.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 цього ж Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, в рішенні господарського суду Донецької області від 16.11.2010р. по справі №40/215пд встановлено, що згідно витягу з ЄДР від 28.10.2010р. серії АД №930111 товариство з обмеженою відповідальністю «БізнесКонсалтінгЦентр» ліквідовано за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією.

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Виходячи з приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України, згідно яких зобовязання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обовязків його учасників, припинення зобовязання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема, для подальшого перебування у товариства з обмеженою відповідальністю «БізнесКонсалтінгЦентр» майна, отриманого за спірним договором, вчиненого в процесі приватизації державного майна.

Згідно ст. 7 ч. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.

Враховуючи вищевикладені обставини, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області є власником спірного майна будівлі складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, що розташована за адресю: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 103д. Разом з тим, з листа КП «БТІ м.Донецька» від 21.05.2010р. №33064 вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане на підставі рішення виконкому Калінінської районної в м.Донецьку ради від 08.08.2007р. №334/7 спірне майно зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю „Українська центральна інвестиційна компанія”.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідач надав до суду лист КП «БТІ м.Донецька» №04-1/319 від 22.06.2011р., в якому вказано, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи раніше за адресою пр. Ілліча, 103д знаходилася будівля складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, яка належала ТОВ «УКРЦЕНТРІНВЕСТКОМ» відповідно до свідоцтва про право власності від 20.08.2007р., зареєстрованого в КП БТІ р-р №9612 в книзі 30в. Обстеженням від 22.06.2011р. встановлено, що будівля складу з прибудовою літ. А-1, А-1 знесена. В даний час на території земельної ділянки ведеться будівництво будівлі торгового комплексу літ. Б-4.

Позивач надав до суду доповнення до позову №10-14-08349 від 11.08.2011р., в якому просив суд при вирішенні даної справи застосувати положення ст. 1213 ЦК України, оскільки на особу, яка без достатньої правової підстави набула у власність спірне майно, повинен бути покладений обовязок відшкодувати на користь регіонального відділення вартість такого майна, тому що повернення спірного майна в натурі є неможливим внаслідок його знесення. Враховуючи норму ст. 1213 ч. 2 ЦК України, згідно якої вартість безпідставно набутого відповідачем майна, у разі неможливості його повернення в натурі, визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, позивач просив суд призначити судову будівельно-технічну експертизу та поставити перед експертом наступне питання: який розмір оціночної вартості будівлі складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, розташованою за адресю: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 103д станом на час розгляду господарським судом Донецької області справи №36/57пн?

Відповідач проти призначення експертизи не заперечував.

Суд задовольнив клопотання позивача та ухвалою від 15.08.2011р. призначив незалежну комплексну судову будівельно-технічну експертизу.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №4587/23 від 01.12.2011р. ринкова вартість будівлі складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, розташованою за адресю: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 103д, станом на 21.11.2011р. складає 19634,74 грн., в тому числі ПДВ.

Сторони були ознайомлені з результатами експертизи в судовому зсіданні. Проти висновків експерта заперечень не надали.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача вартості знесеної будівлі складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, розташованої за адресю: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 103д, в сумі 19634,74 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (в тому числі вартість судової експертизи) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Українська центральна інвестиційна компанія” (83055, м. Донецьк, пр. Гриневича, буд. 9, кв. 68; код ЄДРПОУ 33560055) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83000, м.Донецьк, вул. Артема, 97; код ЄДРПОУ 13511245) вартість знесеної будівлі складу з прибудовою літ. А-1, А-1 площею 392,6 кв.м, розташованої за адресю: 83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 103д, в сумі 19634,74 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Українська центральна інвестиційна компанія” (83055, м. Донецьк, пр. Гриневича, буд. 9, кв. 68; код ЄДРПОУ 33560055) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83087, м. Донецьк, вул. Дубравна, 1б; код ЄДРПОУ 02883147; розрахунковий рахунок 31254272210005 в ГУ ДКС України у Донецькій області, МФО 834016) вартість витрат на проведення незалежної комплексної судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1547,04 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати судові накази після набрання рішення законної сили.

Головуючий суддя Гриник М.М.

Суддя Мальцев М.Ю

Суддя Сич Ю.В.