Рішення № 21442061, 17.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.12р.Справа № 8/5005/813/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник", (м. Запоріжжя)

до Приватного підприємства "Баюра", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 2706 від 05.08.11р. у загальному розмірі 16 825,17 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 10 від 06.01.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТК Супутник" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Баюра" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 2706 від 05.08.11р. у загальному розмірі 16825,17 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 1993, 01 грн. - основний борг, 4867,11 грн. - пеня, 9965, 05 грн. - штраф.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 2706 від 05.08.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 12696363 станом 12.01.12р. юридичне місцезнаходження Приватного підприємства "Баюра" - 49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.. Казакевича, буд. 4, кв. 39 - куди і направлялась ухвала суду.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2011 року між позивачем, як продавець, та відповідачем, як покупець, було укладено договір № 2706 від 05.08.2011р., згідно п. 1.1. договору, продавець зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар згідно товарних (товарно-транспортних) накладних та/або виставленого рахунку у порядку, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.11р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх обовязків по ньому, які виникли до припинення дії договору (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору № 2706 від 05.08.11р. позивач здійснив поставку товару та передав його відповідачу за накладними: № М53786 від 08.08.11р., № М55780 від 15.08.11р., № М56696 від 17.08.11р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 11-13).

Загальна сума товару, який був поставлений з 08.08.11р. по 17.08.11р. склала у сумі 1 993,01 грн.

Станом на 26.01.12р. відповідач зазначену суму не сплатив, чим порушив умови додатка № 4 до договору № 2706 від 05.08.11р., згідно з яким відповідач повинен здійснювати оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки товару. Факт поставки товару підтверджується товарною (товарно-транспортною) накладною.

Таким чином у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 1 993,01 грн.

У відповідності зі ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, неврегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 6.1. договору, у разі несвоєчасної оплати покупець сплачує продавцю відповідно до ст. 231, 232 Господарського кодексу України:

- пеню у розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки;

- штраф в п'ятикратному розмірі від суми заборгованості - у разі прострочки платежу понад 30 календарних днів.

На підставі п. 6.1. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 867,11 грн. - пеню у розмірі 1,5% та 9 965,05 грн. - штрафу.

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості за договором № 2706 від 05.08.11р. за поставлений товар, відповідач не спростував.

Відповідно доказів оплати спірної суми заборгованості за поставлений товар у встановлені строки та на час розгляду спору відповідач не надав, обставини, зазначених відповідачем не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1. договору у разі несвоєчасної оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 1,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки та штраф в п'ятикратному розмірі від суми заборгованості - у разі прострочки платежу понад 30 календарних днів.

Позивач, згідно доданим розрахунком до позовної заяви розрахував та заявив до стягнення пеню у сумі 4 867,11 грн. та штраф у сумі 9 965,05 грн.

Однак, згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне використання грошових зобовязань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме вимогам ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне використання грошових зобовязань".

При викладених обставинах, вимогу позивача щодо стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягає задоволенню частково у сумі 137,78 грн., яка визначена за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга".

Вимогу щодо стягнення штрафу у розмірі 9 965,05 грн., слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне використання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Баюра" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Казакевича, буд. 4, кв. 39; п/р 2600730209801 в ПАТ "Банк Кредит Днепр" м. Дніпропетровськ, МФО 305749, код ЄДРПОУ 32082828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК Спутник" (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 10-А; п/р 26008000096165 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 м. Київ, код ЄДРПОУ 19279080) - 1 993 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три) грн. 01 коп. основного боргу, 137 (сто тридцять сім) грн. 78 коп. пені, 9 965 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 05 коп. штрафу, 1 157 (одна тисяча сто п'ятдесят сім) грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду

СуддяІ.Ю. Дубінін Повне рішення складено 20.02.12р.