Постанова № 21441846, 15.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р. Справа № 5004/1400/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. головуючого,

Воліка І.М.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18листопада 2011 року у справі №5004/1400/11 Господарського суду Волинської області за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків, до Приватного акціонерного товариства "Готель Україна", м. Луцьк, про стягнення 3843327,58 грн. швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті становить 36219 768,93 грн. та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Готель Україна", м. Луцьк, до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків, про визнання припиненими правовідносин, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.2007р., укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Готель Україна",

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_4 (дов. від 29.12.11);

ОСОБА_5 (дов. № 30-12/6211/1 від 14.02.12);

відповідача не зявився,

в с т а н о в и в:

У липні 2011 року позивач ПАТ "УкрСиббанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Готель Україна" про стягнення 3843327,58 грн. швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті становить 36219 768,93 грн.

Вказував, що 23.05.07 між ним (кредитором) та ТОВ "Волиньінвестбуд" (позичальником) був укладений кредитний договір № 11153962000, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 4 923 740,52 швейцарських франків, що еквівалентно 20 200 000 грн., а позичальник повернути вказані грошові кошти та відсотки за користування кредитом в строк до 22.05.14.

Зазначав, що 10.06.11, в звязку з порушенням позичальником умов договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, у відповідності з п. 11.1 кредитного договору, вимогою № 30-41/1422 визнав термін погашення кредиту таким, що настав достроково в повному обсязі.

Також вказував, що 23.05.07 між ним та ПАТ "Готель Україна" (поручителем) був укладений договір поруки № 11/07, згідно якого поручитель зобовязався перед ним відповідати за невиконання ТОВ "Волиньінвестбуд" усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11153962000 від 23.05.07, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих на даний час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Посилаючись на настання строку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом та на їх несплату позичальником, позивач просив стягнути з відповідача, як з поручителя, 3 473 075,30 швейцарських франків заборгованості за кредитом, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 32 730 487,38 грн., 368 956,48 швейцарських франків відсотків за користування кредитними коштами, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 3 477 069,85 грн., 1 028,45 швейцарських франків пені за порушення термінів повернення кредиту, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 9 692,18 грн., 267,35 швейцарських франків пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 2 519,52 грн., а всього 3843327,58 грн. швейцарських франків, що у гривневому еквіваленті становить 36219 768,93 грн.

У вересні 2011 року ПАТ "Готель Україна" звернувся до Господарського суду Волинської області з зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання припиненими правовідносин, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.07, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Готель Україна".

Посилаючись на ту обставину, що ПАТ "Готель Україна" не надавав згоди на збільшення відсоткової ставки за користування позичальником кредитними коштами, позивач просив визнати припиненими правовідносин, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.07.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28 вересня 2011 року (суддя Якушева І.О.), первісний позов задоволено, в зустрічному позові відмовлено.

Постановлено стягнути з ПАТ "Готель Україна" на користь ПАТ "УкрСиббанк" 3 473 075,30 швейцарських франків заборгованості за кредитом, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 32 730 487,38 грн., 368 956,48 швейцарських франків відсотків за користування кредитними коштами, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 3 477 069,85 грн., 1 028,45 швейцарських франків пені за порушення термінів повернення кредиту, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 9 692,18 грн., 267,35 швейцарських франків пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, що станом на 08.07.11 в гривневому еквіваленті становить 2 519,52 грн., 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення в частині задоволення первісного позову мотивоване посиланнями на порушення позичальником договірного зобовязання в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, що у відповідності з вимогами ст.ст. 553, 554 ЦК України є підставою до їх стягнення з поручителя разом з передбаченою договором пенею за порушення грошового зобовязання.

Рішення в частині відмови в зустрічному позові обґрунтоване тим, що збільшення розміру відсоткової ставки за кредитом не може вважатись збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди, оскільки така зміна повністю охоплюється обовязком позичальника згідно умов кредитного договору, і відповідно обовязком поручителя згідно умов договору поруки.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2011 року (колегія суддів у складі: Гудак А.В. головуючий, Олексюк Г.Є., Сініцина Л.М.), рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в первісному позові та про задоволення зустрічного позову.

Постанова в частині відмови в первісному позові обґрунтована посиланнями на рішення Господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2011 року у справі № 5019/1560/11 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ДП "Готель Мир" ТОВ "Волиньінвестбуд" про стягнення 36 219 768,93 грн., яким задоволено вимоги позивача та постановлено стягнути вказані кошти з ДП "Готель Мир", як з поручителя за кредитним договором № 11153962000 від 23.05.07.

Постанова в частині задоволення зустрічного позову мотивована посиланнями на припинення поруки, внаслідок зміни розміру відсотків за користування кредитом без згоди поручителя.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 543, 553, 554, 555, 598, 559 ЦК України та ст. 95 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.05.07 між ПАТ "УкрСиббанк" (кредитором) та ТОВ "Волиньінвестбуд" (позичальником) був укладений кредитний договір № 11153962000, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 4 923 740,52 швейцарських франків, що еквівалентно 20 200 000 грн., а позичальник повернути вказані грошові кошти та відсотки за користування кредитом в строк до 22.05.14.

Пунктами 1.3.1, 1.3.2 договору сторони погодили, що якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору, за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка в розмірі 8,5 % річних (варіант 1), 12 М Libor + 6 % (варіант 2 вступає з моменту укладення відповідної додаткової угоди). За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 12,75 % річних.

Сторони домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом "а" та/або "б" п. 9.2 договору (п. 1.3 договору).

Згідно додаткової угоди № 1 від 19.11.08 до кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлена процентна ставка в розмірі 15 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк, розмір процентів становить 30 % річних, який застосовується до всієї простроченої суми.

Додатковою угодою № 4 від 30.07.09 п. 1.3.1 викладено в редакції: "Якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору, за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,5 % річних в швейцарських франках з 01.06.09. Якщо після підписання цієї додаткової угоди не буде встановлена інша процентна ставка згідно умов договору".

Додатковою угодою № 5 від 21.08.09 сторони домовились викласти в новій редакції Додаток № 1 до договору "Графік погашення кредиту".

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що на виконання своїх договірних зобовязань позивач перерахував позичальнику грошові кошти в сумі 4923740,52 швейцарських франків, що підтверджується виписками по рахунку позичальника (т. 1, а.с. 34-39).

Проте, станом на 08.07.11 ТОВ "Волиньінвестбуд" порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Пунктом 5.5. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 10 календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

У випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення, в порядку визначеному в розділі 11 цього договору (п. 5.10 договору).

У разі застосування будь-якого з п.п. 5.5, 5.10, договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений Банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику (п. 11.1 договору).

10.06.11, в звязку з порушенням позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, банк вимогою № 30-41/1422 визнав термін погашення кредиту таким, що настав достроково в повному обсязі та просив погасити всю заборгованість в повному обсязі.

Водночас судами встановлено, що 23.05.07 між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Готель Україна" (поручителем) був укладений договір поруки № 11/07, згідно якого поручитель зобовязався відповідати за невиконання ТОВ "Волиньінвестбуд" усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11153962000 від 23.05.07, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих на даний час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Пунктом 2.2 договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за основним договором кредитор має право предявляти свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обовязковими до виконання поручителем на 10-й день з дати відправлення йому такої вимоги.

Приписами ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

10.06.11 банк звернувся до боржника та поручителя з вимогами № 30-41/1422 та № 30-41/1417 про дострокове погашення кредитної заборгованості, які останніми залишені без відповіді та без задоволення.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Таким чином, місцевий господарський суд правильно встановив та виходив з того, в звязку з порушенням ТОВ "Волиньінвестбуд" договірного зобовязання в частині своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, останні підлягають стягнення разом з нарахованою, на підставі п. 7.1 кредитного договору та ст. 230 ГК України, пенею з поручителя за кредитним договором.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення первісного позову та постановляючи нове рішення про відмову в первісному позові, неправильно застосував вказані норми матеріального права, які регулюють правовідносини поруки, та помилково виходив лише з наявності рішення Господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2011 року у справі № 5019/1560/11, не встановивши при цьому дійсних правовідносин сторін даного спору.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що вказане рішення суду, на час розгляду даної справи, у встановленому законом порядку не виконано, тому висновки суду апеляційної інстанції про передчасність вимог за первісним позовом, є необґрунтованими.

Обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом ПАТ "Готель Україна" посилається на те, що внаслідок укладення 19.11.08 між кредитором та позичальником додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 11153962000 від 23.05.07 збільшився обсяг його відповідальності, як поручителя позичальника за вказаним кредитним договором, оскільки відсоткову ставку за користування кредитом без його згоди збільшено з 8,5 % річних до 15 % річних.

Згідно п. 2.1 договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під "згодою поручителя" сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.

Положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Пунктом 1.1 договору поруки поручитель зобовязався перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ "Волиньінвестбуд" усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11153962000 від 23.05.07, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, збільшення розміру відсоткової ставки за кредитом не може вважатись збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди, оскільки така зміна повністю охоплюється обовязком позичальника згідно умов кредитного договору, і відповідно обовязком поручителя згідно умов договору поруки. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 5020-10/012 від 17.01.11).

З вказаних обставин правильно виходив суд першої інстанції відмовляючи в зустрічному позові.

Натомість, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду про відмову в зустрічному позові та постановляючи нове рішення про задоволення зустрічного позову, дійшов помилкового висновку про те, що збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами без згоди поручителя, збільшило обсяг відповідальності поручителя позичальника за кредитним договором.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції, як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, слід залишити в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18листопада 2011 року у справі №5004/1400/11 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Волинської області від 28 вересня 2011 року у справі №5004/1400/11 залишити в силі.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: І.М. Волік

Н.І. Мележик