Рішення № 21439030, 31.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2012 р. Справа № 5/117-11

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, м. Бориспіль

до Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт”, Бориспільський р-н, с. Гора

про стягнення 73273,73 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1. - дов. від 03.01.2012р. № 35-30-5

відповідача:ОСОБА_2. дов. від 22.12.2011р. № 138-2011-1

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі позивач) до Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” (далі відповідач) про стягнення 73273,73 грн., з яких 69213,14 грн. основного боргу, 3341,50 грн. пені, 72,35 грн. інфляційних втрат та 646,74 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, позовні вимоги не визнає з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву, які зводяться до того, що позивачем не підтверджено документально існування у відповідача заборгованості в розмірі заявленої до стягнення сумі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг по спаленню твердих побутових відходів від 01.09.2003р. № 02-26.24-376/19-464 (далі договір).

Згідно умов договору в редакції додаткових угод до нього від 08.07.2005р. № 2, від 29.07.2008р. № 3 аеропорт позивач надає, а клієнт відповідач отримує наступні послуги: послуги по знешкодженню (спаленню) твердих побутових відходів (надалі ТПВ) з літаків клієнту, в обсязі 120 куб.м. на місяць; послуги з відкачки та вивезення рідких нечистот з колодязів клієнту, в обсязі 35 куб.м. на місяць; послуги з прибирання та вивезення ТПВ в обсязі 53 куб.м. на місяць з наступних офісів клієнту: будівля № 2 4 куб.м., приміщення цеху № 3 4 куб.м., будівля льотних загонів (2-й поверх) 5 куб.м., склад ЦО 20 куб.м., будинок профілакторію 20 куб.м.; послуги з прибирання та вивезення ТПВ з обєкту “Стоянка ІАС” (привокзальна площа), в обсязі 144 куб.м. на місяць.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що обєм спалених ТПВ визначається кількістю мішків (1 мішок = 100 л ТПВ, 1 куб.м. ТПВ = 10 мішках).

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткових угод до нього від 08.07.2005р. № 2, від 29.07.2008р. № 3 вартість послуг станом на 01.05.2008р. становить (без ПДВ): послуги з прийому та передачі для знешкодження на спеціалізованому заводі твердих побутових відходів з повітряних суден 1 куб.м. ТПВ 34,20 грн., послуги з відкачки та вивезення 1 куб.м. рідких нечистот 26,60 грн., послуги з прибирання та вивезення 1 куб. м. ТПВ 38,60 грн.

У відповідності до положень п. 3.2 договору ціни на послуги, що надаються клієнту за цим договором можуть змінюватись аеропортом, про що аеропорт письмово інформує клієнта за 10 днів до введення в дію нової ціни.

Згідно п. 3.3 договору клієнт з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок та акт про надання послуг. Сплата рахунка здійснюється клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт про надання послуг клієнт зобовязаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий аеропорту він вважається підписаним сторонами.

Договір дійсний з 01.09.2003р. до 01.09.2004р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін не заявила про його розірвання протягом місяця до закінчення строку дії договору (п. 1.3 договору).

Позивач листом від 14.12.2010р. № 01-22-5954 повідомив відповідача про зміну з 01.01.2011р. тарифів на комунальні послуги, що надає аеропорт клієнтам, а саме: прибирання та вивезення твердих побутових відходів за 1 куб.м. складає 30,70 грн. за місяць (без ПДВ), прийом та передача для знешкодження на спеціалізованому заводі твердих побутових відходів за 1 куб.м. 39,05 грн. за місяць (без ПДВ), вивезення рідких нечистот за 1 куб.м. 57,85 грн. за місяць (без ПДВ), належним чином засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.

Зазначений лист отриманий представником відповідача та зареєстрований за вх. № 1-1-03/223.

На виконання умов договору позивач в період з червня 2011р. по серпень 2011р. включно надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 69213,14 грн.

Надання передбачених договором послуг на суму 48164,14 грн. підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг від 31.07.2011р. на суму 24185,16 грн. та від 16.09.2011р. на суму 23978,98 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Надання передбачених договором послуг на суму 21049,00 грн. підтверджується актом приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2011р. на суму 21049,00 грн., який підписаний повноваженими представником позивача і скріплений печаткою підприємства, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Приймаючи зазначений акт, як доказ надання послуг на суму 21049,00 грн., суд враховує, що відповідач, всупереч положенням п. 3.3 договору самостійно до 10 числа місяця, що слідує за звітним, не одержав в бухгалтерії аеропорту рахунок про сплату послуг та зазначений акт про надання послуг. Внаслідок чого не виконав свого обовязку визначеного зазначеним пунктом договору щодо сплати рахунку до 20 числа того ж місяця та повернення в бухгалтерію аеропорту підписаного акта про надання послуг протягом 5-ти днів з дати його отримання.

Якщо акт про надання послуг не буде повернутий аеропорту він вважається підписаним сторонами, згідно положень п. 3.3 договору.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що письмових зауважень по зазначеному акту відповідач позивачу не надав, а також не надав мотивованої письмової відмови від підписання вказаного акту, суд приходить до висновку, що позивач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в акті приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2011р. на суму 21049,00 грн. в обсягах та за цінами, які в ньому вказані.

Беручи до уваги викладене та враховуючи вищеперелічені документи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позивач свої договірні зобовязання за договором щодо надання послуг по спаленню твердих побутових відходів у спірному періоді виконав належним чином в обсягах та за цінами, визначеними договором.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги не виконав, в звязку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 69213,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо проведення повного розрахунку за надані послуги у спірному періоді, у звязку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 69213,14 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 69213,14 грн. заборгованості за надані згідно договору послуги.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані згідно договору послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за загальний період прострочення з 21.07.2011р. по 13.12.2011р. складають 72,35 грн., три проценти річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 21.07.2011р. по 13.12.2011р. складають 646,74 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, позивач на підставі п. 3.6 договору просить суд за порушення відповідачем термінів оплати наданих згідно договору послуг стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 21.07.2011р по 13.12.2011р. складає 3341,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 69213,14 грн. заборгованості, 3341,50 грн. пені, 72,35 грн. інфляційних втрат та 646,74 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги при вирішенні спору оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник в наслідок його неправомірних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія “АЕРОСВІТ” (08324, Київська область, Бориспільський р-н, с. Гора, ідентифікаційний код 20048090) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт “Бориспіль”, ідентифікаційний код 20572069) 69213 (шістдесят девять тисяч двісті тринадцять) грн. 14 коп. основного боргу, 3341 (три тисячі триста сорок одну) грн. 50 коп. пені, 72 (сімдесят дві) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 646 (шістсот сорок шість) грн. 74 коп. 3% річних, 1465 (одну тисячу чотириста шістдесят пять) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.