Постанова № 21438111, 14.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р.Справа № 5016/3279/2011(8/155)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В..

за участю представників сторін в судових засіданні від 14.02.2012р.:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №50 від 04.01.2011р.;

від відповідача: Цимбаліст С.І., директор;

ОСОБА_2., довіреність №5 від 01.09.2011р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 13 грудня 2011 року

по справі №5016/3279/2011 (8/155)

за позовом Одеської залізниці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОНТ»

про стягнення заборгованості в сумі 81144 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 14.02.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.12.2011р. по справі №5016/3279/2011 (8/155) (суддя Семенчук Н.О.) відмовлено у задоволенні позову Одеської залізниці до ТОВ «МИКОНТ»про стягнення 81144 грн. з посиланням на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № ДН-4/101 від 05.01.2011р. про експлуатацію залізничної підїзної колії, яка належить ВАТ «Миколаївнафтопродукт», та примикає до колії №11 через стрілку 41 у парку Миколаїв-Рудний станції Миколаїв Вантажний Одеської залізниці. 26.03.2011 року о 18 год. 50 хв. на адресу ТОВ «МИКОНТ»надійшли вагони з вантажем мазут важкий у складі потягу № 3501 індекс 2231-100-4156, що прямував на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, які були затримані на станції Новополтавка Одеської залізниці згідно з наказом №108 від 29.03.2011р., про що станцією Новополтавка Одеської залізниці було складено акт про затримку вагонів №02 від 29.03.2011р. та станцією Миколаїв - Вантажний складений акт загальної форми №263 від 04.04.2011р.. Відповідно до наказу та акту підстава для затримання - неприйняття вантажу вантажовласником - ТОВ «МИКОНТ», зайнятість фронтів вивантаження та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці. Вантажоодержувача було повідомлено про затримку потягу № 3501 - 29.03.2011р. о 8 год. 50 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів №4 від 29.03.2011р.. Як наслідок, Одеською залізницею було нараховано відповідачу плату за зберігання вантажу у вагонах у сумі 81144,00 грн. по накопичувальній картці № 18040866 від 18.04.2011р., яку відповідач не підписав, суму не визнав та вказав про заперечення. Відповідно до п. 31 Правил прийому вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту і звязку України № 644 від 21.11.2000р., прийом вантажів до перевезення може бути тимчасово зупинений або обмежений, згідно зі ст. 29 Статуту залізниць України, про що залізниця повідомляє вантажовідправників. Приймаючи до уваги надходження великої кількості вантажів 15.03.2011р. відповідачем на адресу начальника Херсонської дирекції залізничних перевезень наданий лист на введення конвенційної заборони на відвантаження мазуту зі станції «Стенькино II», виробництва Рязанського нафтопереробного заводу. Згідно з повідомленням Одеської залізниці № НЗД/31 від 18.03.2011р. та прохання відповідача від 15.03.2011р. № 223-05 була введена заборона перевезень мазуту зі станції «Стенькино II»на адресу вантажоодержувача ТОВ «МИКОНТ», станція призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці-ЦЗМ-14/322 від 18.03.2011р. про введення конвенційної заборони з 21.03.2011р., при цьому причина введення заборони вказана: - накопичення вагонів. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи в період дії конвенції, на адресу відповідача зі станції «Стенькино II»приймався вантаж до перевезення, що є порушенням вказаної вище норми Статуту залізниць України та пункту 1.25 Правил експлуатації, пономерного обліку та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, затверджених наказом від 31.05.1996р. № 115-Ц, відповідно до яких залізнична адміністрація може відмовити в прийомі вагонів, навантажених у період дії конвенційних заборон. Враховуючи, що матеріалами справи не встановлено, та позивачем не доведено, що наявна вина відповідача в простої вагонів та не подані вагонів під вивантаження з 29.03.2011р., то підстави для стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу в сумі 81144 грн. в даному випадку відсутні.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулася Одеська залізниця з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2011р. по справі №5016/3279/2011 (8/155), прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № ДН-4/101 від 05.01.2011р. про експлуатацію залізничної підїзної колії, яка належить ВАТ «Миколаївнафтопродукт», та примикає до колії №11 через стрілку 41 у парку Миколаїв-Рудний станції Миколаїв Вантажний Одеської залізниці. 24.02.2011р. до Одеської залізниці направлено листа ТОВ «МИКОНТ»за вих. №173-01 про додатковий обсяг постачання мазуту в обсязі 10000 тн мазуту , та обовязковим вивантаженням цистерн до 100 вагонів. У березні 2011 року на адресу ТОВ «МИКОНТ»надійшли вагони з вантажем мазут, які були затримані на ст. Новополтавка Херсонської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці згідно з наказом №108 від 29.03.2011р. заступника начальника Одеської залізниці із-за неприйняття вантажу відповідачем. На станції Новополтавка складено акт про затримку вагонів №02 від 29.03.2011р., про затримку вагонів по станції Новополтавка відповідача було повідомлено 29.03.2011р. об 8 год. 50 хв., на станції Миколаїв Вантажний складено акт загальної форми №263 від 04.04.2011р. про нарахування збору за зберігання вантажу у вагонах після терміну безоплатного зберігання, відповідач підписав акт без зауважень. На підставі акту загальної форми №263 від 02.04.2011р. складено накопичувальну картку №18040866 про нарахування 81144 грн. збору за зберігання вантажу, яку вантажоодержувач підписав із зауваженнями. Відповідно до положень ст. 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, одержувач зобовязаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу /контейнеру/ засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Відповідно до п. 5 Правил зберігання вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 866/5087 від 24.11.2000 року передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць України, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу. Пунктом 8 Правил зберігання вантажів зазначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах /контейнерах/ у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки /на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо/, при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.

10.02.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «МИКОНТ»надійшли заперечення на апеляційну скаргу Одеської залізниці, в якому відповідач просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Одеської залізниці, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 05.01.2011р. між Одеською залізницею (залізниця) та ТОВ «МИКОНТ»(підприємство) укладено договір №ДН-4/101 про експлуатацію залізничної підїзної колії ТОВ «МИКОНТ», за умовами п.1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить ВАТ «Миколаївнафтопродукт»і примикає до колії №11 через стрілку №41 у парку Миколаїв-Рудний станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці.

Відповідно до п.п. 5, 6 договору повідомлення про наявність вагонів для підїзної колії передаються ст. Миколаїв-Вантажний цілодобово по телефону із записом в книзі повідомлень, вагони для передачі на підїзну колію надходять або формуються залізницею на коліях №3, 4, 5, 6 парку Миколаїв-Рудний ст. Миколаїв-Вантажний. Здавання вагонів провадиться на коліях №3, 4 , 5, 6 парку Миколаїв-Рудний ст. Миколаїв-Вантажний, час на передачу вагонів встановлюється з розрахунку 1 хв. на вагон, але не більше 30 хв. на всю групу, що здається, подальший рух вагонів виконується локомотивом підприємства.

Пунктом 7 договору встановлено, що максимальна кількість вагонів, які передаються на підїзну колію однією групою, не більше 10-ти вагонів (40 осей), вагою 950т.

Згідно з п.11 договору середньодобова переробна спроможність вантажних пунктів складає: по вивантаженню: 100 вагонів з урахуванням виконання технологічних операцій, (фронт одночасної подачі та вивантаження по 10 вагонів на кожній колії за 2 год. 15 хв. з урахуванням виконання технологічних операцій), в період з 15.10 по 15.04 середньодобова переробна спроможність складає, з урахуванням технології зливу та розігріву вантажу, 60 вагонів за 24 год. 00 хв. (з урахуванням розігріву та виконання технологічних операцій), час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею підприємству до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від підприємства або залізниці, складається акт загальної форми, в акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери; загальний час, за який вноситься підприємством плата за користування вагонами, включає час затримки з його вини та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні підприємства.

Також, згідно з п.11.1 договору планування перевезень експортних, імпортних та транзитних вантажів на адресу підприємства здійснюється в електронній системі АС Месплан згідно з розділом 3 та п.7.3. Правил планування вантажів, аналогічно плануванню на адреси портів, планування завозу нафтопродуктів, що надходять на експорт, здійснюється з урахуванням технології зливу згідно з сезонними періодами, у разі складення сприятливих умов для збільшення переробної спроможності зливно-наливної естакади в зазначені періоди, підприємство надає гарантійного листа в залізницю на узгодження додаткового обєму надходження вантажу, вагони, що з вини підприємства, згідно додатково узгоджених планів завозу вантажу, простоюють на станції та підходах до неї в «покинутих»поїздах в очікуванні подачі під вивантаження, незалежно від виконання переробної спроможності, оформлюються актами загальної форми з покладанням на підприємство, відповідальності за користування вагонами та зберігання вантажів у вагонах, згідно з Тарифним керівництвом №1 та Правилами перевезення вантажів, охорону «покинутих»та затриманих вагонів і компенсує затрати повязані з киданням та підйом поїздів на підходах до станції призначення.

Пунктом 16.4 договору встановлено, що за зберігання вантажу у вагонах, які не подані під вивантаження з вини підприємства справляється збір за зберігання вантажу згідно з п. п. 8, 9 розділу 7 Правил перевезення вантажів, частина 1 та Тарифного керівництва №1.

Матеріалами справи встановлено, що 24.02.2011р. на адресу Одеської залізниці ТОВ «МИКОНТ»було направлено лист за вих. №173-01, в якому підприємство повідомляло залізницю про наступне: за інформацією вантажовідправників в лютому місяці, згідно із затвердженим планом завозу, на адресу ст. Миколаїв-Вантажний, отримувач ТОВ «МИКОНТ», не буде виконуватись відвантаження мазуту з наступних станцій: 1. ст. «Барбаров»- 2250 тн, 2. ст. «Аллагуват»- 7500 тн, 3. «Стенькино-2»- обсяг 15800 тн, який залишився, буде відвантажуватися в кінці лютого, початку березня.

Відповідно до вищезазначеного, ТОВ «МИКОНТ»просило підтвердити додаткову заявку на лютий місяць в обсязі 10000 тн мазуту зі ст. «Нікель»на адресу ст. Миколаїв-Вантажний, отримувач ТОВ «МИКОНТ», зі своєї сторони підприємство гарантувало вивантаження цистерн до 100 вагонів на добу.

29.03.2011р. на станції Новополтавка Одеської залізниці на підставі наказу №108 про затримку поїзда від 29.03.2011р. (арк. спр. 19) залізницею о 7 год. 20 хв. було затримано поїзд №3501 з вантажем мазуту у звязку з неможливістю прийняття вантажу станцією призначення неприйняття вантажовласником ТОВ «МИКОНТ», про що було складено акт про затримку вагонів №02 від 29.03.2011р. (арк. спр. 20), в якому також вказано підставу для затримання зайнятість фронтів вивантаження ТОВ «МИКОНТ»та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції Миколаїв-Вантажний-експорт.

Вантажоодержувача ТОВ «Миконт»повідомлено про затримку вказаного поїзда 29.03.2011р. о 8 год. 50 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів №4 від 29.03.2011р. (арк .спр. 21, 22, 23).

04.04.2011р. Одеською залізницею складено акт загальної форми №263, в якому вказано, що 55 вагонів, що містять вантаж у кількості 3220 тн, в період з 29.03.2011р. з 08 год. 50 хв. по 04.04.2011р. 17 год 45 хв. простоювали на станції Новополтавка Одеської залізниці з причини неприймання вантажоодержувачем ТОВ «МИКОНТ»вантажу згідно з наказом про бросання №108 від 29.03.2011р. та актом про затримку вагонів №2 від 29.03.2011р.. Вантажоодержувач ТОВ «МИКОНТ»про затримку поїзду №3501 (індекс 2231-100-4156) повідомлений 29.03.2011р. о 08:50. Згідно зі ст. 46 Статуту залізниць України відповідальність за зберігання вантажу у вагонах несе вантажоодержувач - ТОВ «МИКОНТ».

Відповідно до накопичувальної картки №18040866 зборів за роботи (послуги) та штрафів, повязаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) від 18.04.2011р. збір за зберігання вантажів при перевезенні транзитних вантажів у ваг. становить 81144 грн. (3220 тн за 6 діб).

Матеріали справи свідчать, що Одеською залізницею на адресу ТОВ «МИКОНТ»була надіслана претензія №202 від 08.08.2011р. (арк. спр. 33), в якій Одеська залізниця просила ТОВ «МИКОНТ»в добровільному порядку перерахувати на рахунок позивача 81144 грн. - плату зберігання вантажів.

Вказана претензія була залишена ТОВ «МИКОНТ»без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення Одеської залізниці до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ «МИКОНТ»про стягнення 81144 грн..

Як встановлено апеляційним господарським судом, спірні правовідносини, повязані зі зберіганням вантажу у вагонах та стягненням плати за зберігання вантажу регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, Законом України «Про транспорт», Правилами зберігання вантажів та Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва №1) тощо.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина 5 ст. 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За ст.6 Статуту залізниць України, вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.

Згідно з пунктом 42 Статуту залізниць України залізниця зобовязана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що позивачем надано витяг з книги повідомлень про час подавання вагонів, відповідно до якого вантажоодержувачем затриманого вантажу є ТОВ «МИКОНТ». Крім того, з даного витягу вбачається про належне повідомлення відповідача про прибуття на його адресу вантажу.

Відповідно ст.46 Статуту залізниць України, одержувач зобовязаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби, цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувач, за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з п. 5 Правил зберігання вантажів, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Пунктами 8, 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі), в акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). При затримці термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки, таким чином зберігання вантажів, факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що затримка вантажу - мазуту, підтверджена актом загальної форми №263 від 04.04.2011р., який є підставою для нарахування плати за понаднормативне зберігання вантажу.

Пунктом 2 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 15.11.1999 за № 551, зареєстрованого Міністерством юстиції України 01.12.1999 за № 828/4121, встановлено, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання, Тарифним керівництвом №1 також визначаються розміри зборів за зберігання вантажів. Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Норми статті 46 Статуту, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної), та винятку щодо сплати збору за ставками Тарифного керівництва №1 за зберігання вантажів у вагонах, які належать іншим країнам, або є власними (приватними) та не відносяться до загального парку залізниці. Збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами).

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Одеської залізниці, з огляду на те, що матеріалами справи встановлено факт затримки потягу з вантажем мазуту та простоювання вагонів, які прямували на адресу ТОВ «МИКОНТ»в період з 29.03.2011р. по 04.03.2011р., у звязку з неприйняттям вагонів відповідачем, та належне повідомлення залізницею вантажоодержувача про затримку вагонів відповідача.

Таким чином, матеріалами справи встановлюється наявність підстав для стягнення з відповідача за 81144 грн. плати за зберігання вантажу у вагонах у затриманому поїзді по станції Новополтавка у березні-квітні 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права при оцінці доказів, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2011р. по справі №5016/3279/2011(8/155) та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги Одеської залізниці задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2011р. по справі №5016/3279/2011 (8/155) скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОНТ»(54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1, р/р №26002002300384 в ПАТ «Акта банк»м . Дніпропетровськ, МФО 307394, код ЄДРПОУ 35473284) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 р/р №26003000001 в Одеській філії комерційного банку «Експресс-Банк»МФО 328801 код ЄДРПОУ 01071315) заборгованість у розмірі 81144 (вісімдесят одна тисяча сто сорок чотири) грн., витрати по сплаті державного мита за подання позову у сумі 811 (вісімсот одинадцять) грн. 44 коп., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОНТ»(54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1, р/р №26002002300384 в ПАТ «Акта банк»м . Дніпропетровськ, МФО 307394, код ЄДРПОУ 35473284) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 р/р №26003000001 в Одеській філії комерційного банку «Експресс-Банк»МФО 328801 код ЄДРПОУ 01071315) витрати по сплаті судового збору в сумі 811 (вісімсот одинадцять) грн. 44 грн..

Зобовязати господарський суд Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 17.02.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.