Постанова № 21438097, 15.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р.Справа № 17-4-24-7-21-32-2-3/65

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Сидоренко М.В., Поліщук Л.В.

(склад колегії суддів змінено на підставі розпорядження голови суду №101 від 13.02.2012р.)

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 15.02.2012 р.:

від Газопромислового управління „Полтавагазвидобування”- Шабурова С.В.

від арбітражного керуючого розпорядника майна ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” Кирик В.К Кирик В.К.

інші представники сторін у судове засідання не зявились

розглянувши апеляційні скарги

Арбітражного керуючого розпорядника майна ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” Кирик В.К.; Дочірної компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії Газопромислового управління „Полтавагазвидобування”

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2011р. (про припинення провадження у справі)

у справі № 17-4-24-7-21-32-2-3/65

за заявою кредитора Малого державного підприємства “Твел”

до боржника Державного виробничого об'єднання “Іллічівський судноремонтний завод”

за участю кредиторів:

1)ЗАТ „Південергомонтаж”;

2)АРК „Антарктика”;

3)Газопромислового управління „Полтавагазвидобування”;

4)Виробниче управління комунального господарства м. Іллічівська (правонаступником якого є КП “Іллічівське виробниче управління комунального господарства”).

за участю:

1) Міністерства транспорту України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України);

2) Регіонального відділення Фонду державного майна в Одеській області та Фонду державного майна України;

арбітражний керуючий розпорядник майна ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” Кирик В.К.

про визнання банкрутом

Ухвалами Одеського апеляційного Господарського суду від 16.01.2012р., які надіслані учасникам процесу 16.01.2012 р., розгляд апеляційних скарг призначено до сумісного розгляду на 26.01.2012 р.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 26.01.2012р. була задоволена заява про самовідвід судової колегії у складі суддів: Лашина В.В., Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л. у звязку з тим, що зазначена справа раніше розглядалася вищезазначеною колегією суддів Одеського апеляційного Господарського суду, та постанова, яка була прийнята колегією, скасована Вищим господарським судом.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 36 від 31.01.2012р. по справі № 17-4-24-7-21-32-2-3/65 призначений повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 02.02.2012р., яка надіслана учасникам процесу 02.02.2012р., розгляд апеляційних скарг призначено до сумісного розгляду на 15.02.2012р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст.44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст.81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 15.02.2012р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Мале державне підприємство „Твел” Міненерго України звернулось до Арбітражного суду Одеської області з заявою від 30.12.1999р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просило визнати ДВО „Іллічівський судоремонтний завод (р/р 26009301360028 в Водно-транспортному відділенні АК Промінвестбанку м. Іллічівська МФО 328124, код 01124939) банкрутом; стягнути з Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” державне мито в розмірі 85,00 грн. згідно із законодавством України на користь МДП „Твел”. (т.1, а.с.2-27).

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 04.01.2000р. (суддя Коваленко В.М.) порушено провадження у справі про банкрутство. (т.1, а.с.1).

Закрите акціонерне товариство „Південенергомонтаж” звернулось до Арбітражного суду Одеської області з заявою від 04.04.2000р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просило при розгляді справи № 17-2-3/65 врахувати зазначену заяву та прийняти відповідне рішення. (т.1, а.с. 96).

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.05.2000р. (суддя Коваленко В.М.) визнано ЗАТ „Південенергомонтаж” (м. Київ) кредитором до ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” з майновими вимогами в загальній сумі 546243 грн.35 коп. (т.1, а.с.97).

ЗАТ „РУ УРМРС” звернулось до Арбітражного суду Одеської області з заявою від 04.05.2000р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просило визнати ЗАТ „РУ УРМРС” кредитором Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” на суму 18756, 41 грн. (т.1, а.с.100-125).

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 18.05.2000р. (суддя Коваленко В.М.) відхилено майнові вимоги ЗАТ „РУ УРМРС”, які заявлені до ДВО „ІСЗ” у відповідності до статті 10 ЗУ „Про банкрутство”. (т.1, а.с.126).

Профспілковий комітет Іллічівського судноремонтного заводу та Профспілковий комітет НПС звернулись до Арбітражного суду Одеської області з заявою від 19.04.2000р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просили стягнути з Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” заборгованість по заробітній платі, доплатам та перерахуванням його робітників в розмірі 3504451, 41 грн. 41 коп. (т.1, а.с.127-130).

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 18.05.2000р. (суддя Коваленко В.М.) відхилено майнові вимоги Профспілкових комітетів, які заявлені до ДВО „ІСЗ”, як такі, що не відповідають вимогам Закону України „Про банкрутство”.(т.1, а.с.131).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мізар ЛТД” звернулось до Арбітражного суду Одеської області з заявою від 10.04.2000р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просило приєднати ТОВ „Мізар ЛТД” до числа кредиторів, що у визначеному законом порядку предявили свої майнові вимоги до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” та задовольнити майнові вимоги ТОВ „Мізар ЛТД” до боржника у сумі 1481 275, 5 грн. через процедуру банкрутства останнього. (т.2, а.с. 1-15).

Акціонерний Комерційний Банк „Морський транспортний банк” звернувся до Арбітражного суду Одеської області з заявою та з урахуванням доповнень до заяви від 14.04.2000р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просив визнати Акціонерний Комерційний Банк „Морський транспортний Банк” кредитором з майновими вимогами до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” у сумі 2159472, 36 грн.; визнати Державне виробниче обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” банкрутом. (т.2, а.с.18-35).

Акціонерна рибопромислова компанія „Антарктика” звернулась до Арбітражного суду Одеської області з заявою, з урахуванням доповнень до заяви від 24.07.2000р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просила визнати АРК „Антарктика” кредитором по справі № 17-2-3/65 на суму 163 204,44 грн. (т.2, 36-46, т.3, а.с. 1-3).

Виробниче управління комунального господарства Іллічівської міської ради звернулось до Арбітражного суду Одеської області з заявою, з урахуванням заяви про додаткові майнові вимоги від 11.07.2000р. до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод”, в якій просило визнати Виробниче управління комунального господарства м. Іллічівська кредитором до Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” на суму 952215,13 грн. (т.2, а.с.47-58, т.3, а.с.6-9).

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 28.07.2000р. (суддя Коваленко В.М.) поновлено Виробничому управлінню комунального господарства м. Іллічівська термін звернення з заявою про визнання кредитором; затверджено реєстр кредиторів в наступних розмірах вимог до боржника: МДП „Твел”- 364448 грн.96 коп.; ЗАТ „Південенергомонтаж” 546243 грн.35 коп.; АРК „Антарктика” 77445 грн.59 коп.; АКБ „Морський транспортний банк” 548745 грн.28 коп.; Виробниче управління комунального господарювання м. Іллічівська 3075820 грн.62 коп.; визначено кількість голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів як пропорційну сумі їх вимог, включених до реєстру, кратній тисячі гривень; призначено проведення зборів кредиторів на 22 серпня поточного року; вимоги ТОВ „Мізар ЛТД” відхилено повністю, а вимоги АРК „Антарктика”, АКБ „Морський транспортний банк” і ВУКХ м. Іллічівська в іншій їх частині.

Акціонерний Комерційний Банк „Морський транспортний Банк” звернувся до Арбітражного суду Одеської області з заявою о перевірки ухвали Арбітражного суду Одеської області від 28.07.2000р. по справі № 17-2-3/65 про визнання АКБ „МТБ” кредитором в порядку нагляду, в якій просив змінити раніше прийняту ухвалу по справі № 17-2-3/65 та визнати АКБ „МТБ” кредитором на суму 762350, 73 грн. та внести відповідні зміни в реєстр кредиторів. (т.3, а.с.28-29).

Постановою голови Арбітражного суду Одеської області Балуха В.С. від 15.09.2000р. ухвала Арбітражного суду Одеської області від 28.07.2000р. у справі № 17-2-3/65 змінено, п.2 резолютивної частини ухвали викладено в такій редакції: затверджено реєстр кредиторів в наступних розмірах: МДП „Твел” 364448, 96 грн.; ЗАТ „Південенергомонтаж” 546243, 35 грн.; АРК „Антарктика” 77445, 59 грн.; АКБ „Морський транспортний банк” 762350, 73 грн.; Виробниче управління комунального господарювання 3075820, 62 грн.; із п.5 резолютивної частини ухвали виключено АКБ „Морський транспортний банк”. (т.3, а.с. 31-32).

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 20.03.2001р. (суддя Коваленко В.М.) затверджено мирову угоду, що укладена 15.03.2001р. між кредиторами і боржником на підставі рішення комітету кредиторів та припинено провадження у справі та припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пащенко В.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.09.2002р. (суддя Бахарєв Б.О.) провадження у справі поновлено, оскільки ЗАТ „Південенергомонтаж” та МДП „Твел” звернулись до суду з заявами про визнання мирової угоди недійсною.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 07.11.2002р. (суддя Бахарєв Б.О.) у задоволенні заяви відмовлено та провадження у справі № 17-2-2-3/65 припинено. (т.4, а.с.37-38).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2002р. порушено провадження у справі № 17-2-2/02-7315 за заявою ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” в особі філії ГУ „Полтавагазвидобування” про визнання банкрутом ДВО „Іллічівський судоремонтний завод”. Ухвалою суду від 19.09.2002р. провадження у справі № 17-2-2/02-7315 зупинено та ухвалою суду від 07.11.2002р. поновлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2002р. (суддя Бахарєв Б.О.) справи № 17-2-2-3/65 і № 17-2-2/02-7315 обєднані в одне провадження та присвоїно справі № 17-2-2-3/65. (т.4, а.с.43).

06.02.2003р. арбітражний керуючий Притула Д.П. подав до Господарського суду Одеської області на затвердження реєстр вимог кредиторів по справі № 17-2-32-2-3/65. (т.6, а.с. 52).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2003р. (суддя Грабован Л.І.) затверджено реєстр вимог кредиторів ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” в наступних розмірах вимог до боржника з вказівкою черговості задоволення кожної вимоги: вимоги четвертої черги: МДП „Твел” 312976, 78 грн.; ЗАТ „Південенергомонтаж” 564720, 54 грн.; АРК „Антарктика” -77400 грн.; ГУ „Полтавагазвидобування” 261383, 46 грн.; АКБ „Морський транспортний банк” 762350, 73 грн.; ВУКГ м. Іллічівська 3 075 800 грн.; зобовязано розпорядника майна ДВО „Іллічівський судноремонтний завод”- арбітражного керуючого організувати проведення зборів кредиторів у відповідності зі ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. (т.6, а.с. 56-58).

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 22.04.2003р. апеляційне провадження по апеляційній скарзі ДП „Твел” зі справи № 17-2-32-2-3/65 припинено, а справу передано до Господарського суду Одеської області для подальшого розгляду відповідно до ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. (т.6, а.с.97).

Зазначена ухвала апеляційної інстанції також була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого Господарського суду України від 06.08.2003р. ухвала Одеського апеляційного Господарського суду від 22.04.2003р. у справі № 17-2-32-2-3/65 скасована та справа передана до розгляду до Одеського апеляційного Господарського суду. (т.6, а.с.133-136).

При новому апеляційному розгляді постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 04.09.2003р. ухвала Господарського суду Одеської області від 13.03.2003р. у справі № 17-2-32-2-3/65 скасована та справа направлена до Господарського суду Одеської області для виконання положень постанови ВГСУ від 06.08.2003р. щодо припинення провадження у справі № 17-2-2/02-7315 з наступним вирішенням в межах поновленого провадження питання про включення до реєстру кредиторів АКБ „Морський транспортний банк та ВУКГ м. Іллічівська. (т.6, а.с. 148-150).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2003р. (суддя Зеленов Г.М.) справа № 17-2-21-32-2-3/65 призначена до судового розгляду. (т.7, а.с.2).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.03.2004р. (суддя Зеленов Г.М.) розпорядником майна „ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” призначено арбітражного керуючого Ніколаєва М.М., ліцензія НОМЕР_1 від 22.10.2001р.(т.7, а.с.40).

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 27.04.2004р. ухвала Господарського суду Одеської області від 01.03.2004р. по справі № 17-2-21-32-2-3/65 скасована, а справа повернута Господарському суду Одеської області для подальшого розгляду. (т.7, а.с.66).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2004р. справа № 17-2-24-21-32-2-3/65 прийнята до свого провадження. (т.7, а.с.68).

Комітет кредиторів Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” від 03.08.2007р. звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням, в якому просив припинити повноваження керівника боржника Державного виробничого обєднання „Іллічівський судоремонтний завод” та його органів управління; виконання обовязків керівника боржника покласти на розпорядника майна Державного виробничого обєднання „Іллічівський судноремонтний завод” Кирика В.К.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2007р. (суддя Оборотова О.Ю.) в задоволенні клопотання про припинення повноважень розпорядника майна ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” арбітражного керуючого Ніколаєва М.М.- відмовлено; призначено розпорядником майна ДВО „Іллічівський судноремонтний завод” арбітражного керуючого Кирика В.К., ліцензія НОМЕР_2 від 03.11.2005р. (т.8, а.с.154-155).

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 06.11.2007р. ухвала Господарського суду Одеської області від 07.08.2007р. залишена без змін. (т.9, а.с. 99-103).

Арбітражний керуючий, розпорядник майна Кирик В.К. звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про припинення повноважень керівника боржника і органів його управління.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2008р. (суддя Оборотова О.Ю.) у задоволенні клопотання розпорядника майна Кирика В.К. щодо припинення повноважень керівника боржника і органів його управління та тимчасового покладення на Кирика В.К. виконання обовязків боржника ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” відмовлено. (т.10, а.с. 106-107).

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 08.04.2008р. ухвала Господарського суду Одеської області від 30.01.2008р. залишена без змін. (т.10, а.с.179-181).

Зазначена постанова апеляційної інстанції була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого Господарського суду України від 02.07.2008р. постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 08.04.2008р. залишена без змін. (т.11, а.с. 23-25).

Розпорядженням голови Господарського суду Одеської області від 09.09.2008р. №283-р призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох судів, а саме: головуючого судді Оборотова О.Ю., судді Гуріна Н.Д., судді Щавинська Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2008р. (судді Оборотова О.Ю., Гуріна Н.Д., Щавинська Ю.М.) справа № 17-2-24-21-32-2-3/65 прийнята до свого провадження. (т.11, а.с.68).

Голова комітетів кредиторів звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням про введення санації боржника ДВО „Іллічівський судоремонтний завод”, строком на 12 місяців та щодо призначення керуючого санації боржника Кирика В.К.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2008р. продовжено строк процедури розпорядження майном ДВО “Іллічівський судоремонтний завод” на шість місяців до 10.03.2009р.; продовжено строк дії повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Кирика В.К., на шість місяців, до 10.03.2009р

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2008р. (судді Оборотова О.Ю., Петренко Н.Д., Щавинська Ю.М.) у задоволенні клопотання голови комітету кредиторів про введення санації боржника ДВО „Іллічівський судоремонтний завод”, строком на 12 місяців та призначення керуючим санації боржника арбітражного керуючого Кирика В.К. відмовлено.

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. ухвала Господарського суду Одеської області від 10.11.2008р. скасована та справа передана Господарському суду Одеської області. (т.12, а.с. 79-82).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.12.2008р. (суддя Бахарєв Б.О.) справа № 17-22-24-21-32-2-3/65 прийнята до свого провадження. (т.12, а.с.85).

Постанова Одеського апеляційного Господарського суду від 23.12.2008р. була оскаржена в касаційному порядку та постановою Вищого Господарського суду України від 01.04.2009р. вищезазначена постанова апеляційної інстанції скасована, а ухвала Господарського суду Одеської області від 10.11.2008р. у справі № 17-22-24-21-32-2-3/65 залишена без змін. (т.12, а.с.121-124).

Згідно резолюції голови Господарського суду Одеської області колегію суду призначено у наступному складі: головуючий суддя Оборотова О.Ю., суддя Лепеха Г.А., суддя Малярчук І.А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2009р. (судді Оборотова О.Ю., Лепеха Г.А., Малярчук І.А.) справа № 17-4-24-21-32-2-3/65 прийнята до свого провадження. (т.13, а.с.1).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2009р. (судді Оборотова О.Ю., Лепеха Г.А., Малярчук І.А.) залучено до участі у справі № 17-4-24-21-32-2-3/65 Фонд державного майна України, в якості учасника провадження у справі про банкрутство ДВО „Іллічівський судоремонтний завод”. (т.13, а.с.17-18).

Вищезазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 22.09.2009р. ухвала Господарського суду Одеської області від 22.06.2009р. залишена без змін. (т.13, а.с. 95-100).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2010р. продовжено строк процедури розпорядження майном ДВО “Іллічівський судоремонтний завод”, на шість місяців, до 12.05.2011 р. Продовжено строк дії повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Кирика В.К. на шість місяців до 12.05.2011 р.

Розпорядженням голови Господарського суду Одеської області № 83-р від 24.05.2011р. відповідно до підпункту 3.1.7. пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення Зборів суддів Господарського суду Одеської області від 28.12.2010р., у зв'язку з перебуванням судді Господарського суду Одеської області Малярчук І.А. на лікарняному, здійснено зміну судді Малярчук І.А. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 17-4-24-7-21-32-2-3/65 на суддю Господарського суду Одеської області Брагіну Я.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.05.2011р. прийнято справу № 17-4-24-7-21-32-2-3/65 до провадження колегії суддів у складі: головуючого судді Оборотової О.Ю., судді Лепеха Г.А., судді Брагіна Я.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2011р. продовжено строк процедури розпорядження майном ДВО “Іллічівський судоремонтний завод”, на шість місяців, до 16.03.2012 р. та продовжено строк дії повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Кирика В.К. (ліцензія НОМЕР_3, строк дії з 02.11.2010р.) на шість місяців, до 16.03.2012 р.

Під час розгляду справи Державним виробничим обєднанням „Іллічівський судоремонтний завод” від 28.04.2011р. було заявлено клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.22, п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. (т.18, а.с.62-64).

В обґрунтування клопотання ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” посилається на те, що боржник є підприємством державної форми власності, та відноситься до переліку державних підприємств, що не можуть бути приватизовані, що і підтверджується Додатком 2 до Закону України „Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999р. № 847-ХІУ затверджений перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

Обґрунтовуючи клопотання ДВО „Іллічівський судноремонтний завод” зазначає, що боржник „Іллічівський судоремонтний завод” наявний в переліку обєкту обєктів права державної власності, а тому є обєктом, що не підлягає приватизації, але може бути корпоратизований.

В клопотанні боржником зазначається, що дана справа розглядається вже більше 10 років, і будь-які можливості для укладення мирової угоди по даній справі вичерпано, а майно на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє.

10.08.2011р. до Господарського суду Одеської області від представника Міністерства транспорту та звязку України надійшло клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на те, що відповідно до положень статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2011р. (судді Оборотова О.Ю., Лепеха Г.А., Брагіна Я.В.) провадження у справі припинено; скасовано мораторій введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2002р.; припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Кирика В.К. (ліцензія НОМЕР_3, строк дії з 02.11.2010р.).

Ухвала мотивована тим, що ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” є підприємством державної форми власності, та відноситься до переліку державних підприємств, що не можуть бути приватизовані.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, розпорядник майна боржника Кирик В.К. звернувся до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2011р. скасувати повністю та справу повернути до Господарського суду Одеської області для розгляду в іншому складі колегії суддів.

Також не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Дочірня компанія „Укргазвидобування” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії Газопромислового управління „Полтавагазвидобування” звернулась до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2011р. по справі № 17-4-24-7-21-32-2-3/65 повністю.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що у боржника ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” відсутнє майно, яким боржник може вільно розпоряджатися і на яке може бути звернено стягнення кредиторів, що і підтверджується відповідними довідками.

З наявного в матеріалах справи витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, який був виданий Іллічівським КП „Бюро технічної інвентаризації”, за вих. № Б-730 від 15.07.2010 року вбачається, що за Державним виробничим обєднанням „Іллічівський судноремонтний завод” обєктів нерухомого майна на праві власності не зареєстровано. (т.16, а.с. 92, 123).

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки УДАІ МВС України в Одеській області, за вих.№7/3-2232 від 19.10.2010 року вбачається, що за боржником Державним виробничим обєднанням „Іллічівський судноремонтний завод” не зареєстровані автотранспортні засоби. (т.16, а.с.93).

З наявного в матеріалах справи Статуту Державного підприємства „Судноремонтне виробництво Іллічівського судноремонтного заводу” вбачається, що підприємство зареєстровано Виконкомом Іллічівської міської ради 09.02.1998р. та є державним підприємством. (т.1, а.с.54-62).

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак не погоджується із доводами наведеними в апеляційних скаргах виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” №2864-111 від 29.11.2001р. (зі змінами і доповненнями), містить наступну норму: „Встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна”.

Приписами частини 5 статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів”.

Згідно з приписами частини З статті 214 ГК України, визначено, що “Процедури щодо неплатоспроможних боржників, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до казенних підприємств. До державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації”.

Відповідно до Додатку 2 до Закону України „Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999р. № 847-ХІУ затверджений перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. В цьому додатку значиться і ДВО „Іллічівський судноремонтний завод”.

Таким чином, у відповідності до чинного законодавства, відносно боржника, який зазначений в Переліку №2 не може бути розпочата санація або відкрита ліквідаційна процедура, що підтверджується відповідною практикою Вищого Господарського суду України у постанові Вищого Господарського суду України від 21.01.2009р. по справі № 2/234-05-10401.

Крім того, відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р., Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, та управляє корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про приватизацію ДВО „Іллічівський судоремонтний завод” не приймалося. ДВО включено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, затвердженого Законом України від 07.07.1999 № 847-ХІУ зі змінами та доповненнями.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” реалізацію прав держави як власника об'єктів державної власності здійснюють уповноважені на це органи виконавчої влади.

В Єдиному реєстрі об'єктів державної власності обліковується Державне виробниче обєднання „Іллічівський судноремонтний завод”, код ЄДРПОУ: 01124939, орган управління: Міністерство транспорту та зв'язку України (правонаступник: Міністерство інфраструктури України).

Відповідно до положень підпункту 11 пункту 1 статті 6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік обєктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких обєктів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з неможливістю розпочати ліквідаційну процедуру відносно боржника, оскільки відповідно до Закону України „Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999р. № 847-ХІУ ДВО „Іллічівський судноремонтний завод” є державним підприємством, що не може бути приватизоване.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали та унеможливлює задоволення скарг, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду, що передумовлені ч.5 ст.5 Закону України “Про відлновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” виконані у повному обсязі.

Отже, твердження апелянта розпорядника майна боржника Кирика В.К щодо того, що місця знаходження майнових активів боржника на момент прийняття оскаржуваної ухвали судом не встановлено, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки відповідно до даних, які були отримані судом з реєстраційних установ у боржника ДВО „Іллічівський судноремонтний завод” відсутнє майно, яким боржник може вільно розпоряджатися і на яке може бути звернено стягнення кредиторів, що і підтверджується відповідними довідками.

Крім того, доводи апелянта розпорядника майна боржника щодо того, що до нього неодноразово зверталися особи, які бажають прийняти участь у якості інвесторів у процедурі санації боржника, колегією суддів апеляційної інстанції також до уваги не приймаються, оскільки доказів, які б свідчили звернення інвестерів до ньго з матеріалів справи не вбачається.

Що стосується тверджень апелянта Дочірньої компанії „Укргазвидобування” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії Газопромислового управління „Полтавагазвидобування” щодо того, що доводи боржника зазначені в його клопотанні на яких ґрунтується оскаржувана ухвала, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки дійсно відповідно до Закону України „Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999р. № 847-ХІУ ДВО „Іллічівський судноремонтний завод” є державним підприємством, що не може бути приватизоване.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що твердження апелянта шодо того, що під час винесення господарським судом першої інстанції ухвали від 28.11.2011р. мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими не приймаються до уваги, оскільки господарським судом першої інстанції всебічно та повно розглянуті матеріали, на яких грунтовалось клопотання боржника про припинення провадження у справі та прийняте цілком обґрунтоване рішення.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Пункт 1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство підвідомчі арбітражним судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянти не спростувавли наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак остання підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2011 р. по справі 17-4-24-7-21-32-2-3/65залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді

Поліщук Л.В. Повний текст постанови підписано 16.02.2012р. Сидоренко М.В.