Постанова № 21438081, 13.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2012 р.Справа № 27/30-10-1447

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 24.01.2012 року)

від третьої особи: ОСОБА_2. (довіреність № 114/юр від 07.02.2012 року)

від прокуратури: Довнов В.К. (посвідчення № 184 видане 11.12.2007 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Олмі-РС”

на рішення господарського суду Одеської області від „14” листопада 2011 року

по справі № 27/30-10-1447

за позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Олмі-РС”, м. Одеса

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління капітального будівництва Одеської міської ради, м. Одеса

про стягнення 3203 242 грн.

В С Т А Н О В И В :

23.03.2010 року Заступник прокурора м. Одеси (далі по тексту прокурор) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі по тексту позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Олмі-РС” (далі по тексту відповідач) про стягнення 3203 242 грн. В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача прокурором зазначено Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі по тексту третя особа).

Так, прокурор просив стягнути з ТОВ „Олмі-РС” на користь ВК ОМР на рахунок УКБ ОМР № 37182033001148, відкритого в Управлінні Державного казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902, заборгованість у розмірі 3203 242,00 грн., з яких: основний борг у розмірі 2555 838,00 грн., пеню 294 243,22 грн., індекс інфляції 278 586,33 грн. та 3 % річних 74 574,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням ВК ОМР від 22.08.2007 року №970 „Про надання дозволу ТОВ „Олмі-РС" на подальше проектування та будівництво 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10” був затверджений договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, укладений між ВК ОМР та відповідачем. Відповідно до пункту 3.4 Договору, відповідач був зобов'язаний протягом двох місяців після прийняття рішення Одеською МР про відведення земельної ділянки для будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, вул. Маршала Говорова,10 перерахувати пайову участь у розмірі 2555838,00 грн. на рахунок УКБ ОМР № 37182033001148, відкритого в Управлінні Державного казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902. Проте, як зазначає прокурор, до теперішнього часу відповідач не виконав вказані умови договору.

Як було зазначено у позовній заяві, станом на 15.02.2010 року загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 25.02.2009 року по 15.02.2010 року складає 3203 242,00 грн., з яких: основна заборгованість 2555 838,00 грн., пеня відповідно до п.4.2.1 договору та п.3 ст.549 Цивільного кодексу України 294 243,22 грн., сума індексу інфляції відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 278586,33 грн., 3 % річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 74574,45 грн.

Таким чином, як зазначає прокурор, ТОВ „Олмі-РС” спричиняє шкоду інтересам територіальної громади міста Одеси, що виражається у несплаті до місцевого бюджету коштів, які спрямовуються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси. Крім того, спричиняється шкода охоронюваним державою правовідносинам у сфері містобудівного законодавства, які регулюються Законами України „Про основи містобудування” та „Про планування і забудову територій”, що й зумовило звернення Заступника прокурора м. Одеси з відповідним позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради до господарського суду Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2011 року по справі № 27/30-10-1447 (головуючий суддя Невінгловська Ю.М., судді Малярчук І.А., Літвінов С.В.) позовні вимоги Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ „Олмі-РС” на користь Виконавчого комітету Одеської міської ради на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради (№37182033001148, відкритий в Управлінні Державного казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902) 2555838 /два мільйони пятсот пятдесят пять тисяч вісімсот тридцять вісім/ грн. основної заборгованості, 294243 /двісті девяносто чотири тисячі двісті сорок три/ грн. 22 коп. пені, 278586 /двісті сімдесят вісім тисяч пятсот вісімдесят шість/ грн. 33 коп. інфляційних та 74574 /сімдесят чотири тисячі пятсот сімдесят чотири/ грн. 45 коп. 3 % річних. Стягнуто з ТОВ „Олмі-РС” до Державного бюджету України 25500 /двадцять пять тисяч пятсот/ грн. державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що заборгованість ТОВ „Олмі-РС” у розмірі 2555838,00 грн., яка виникла за договором пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, підтверджується наявними матеріалами справи та доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано. Розрахунки прокурора щодо нарахування на основну суму боргу пені, збитків від інфляції та 3 % річних судом перевірені та є вірними і обґрунтованими. Отже, і позовні вимоги прокурора в повній мірі є правомірними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Олмі-РС” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і припинити провадження по справі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, на відносини між ТОВ „Олмі-РС” та ВК ОМР, що витікають із договору № 409/кс від 22.08.2007 року, поширюються положення Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” та Закону України „Про планування та забудову територій”.

За твердженням скаржника, у відносинах між ТОВ „Олмі-РС” та ВК ОМР, що витікають із договору № 409/кс від 22.08.2007 року, істотною зміною обставин (ст.652 ЦК України) стала фінансова криза. ТОВ „Олмі-РС”, як сторона договору, якби могло передбачити настання світової кризи, не укладало б договір або уклало б його на інших умовах.

Скаржник вважає, що згідно із ст.27-1 Закону України „Про планування та забудову територій”, ТОВ „Олмі-РС” ніяким чином не спричиняє шкоду інтересам територіальної громади міста Одеси, що виражається у несплаті до місцевого бюджету коштів, які спрямовуються на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси.

Прокурор, ВК ОМР та УКБ ОМР відзиви на апеляційну скаргу до суду не надали, але їх представники в судових засіданнях просили апеляційну скаргу ТОВ „Олмі-РС” залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

ТОВ „Олмі-РС” подано до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 27/30-10-1447 до розгляду Вищому господарському суді України касаційної скарги ТОВ „Олмі-РС” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 року по справі №27/102-10-3775.

Також ТОВ „Олмі-РС” в судовому засіданні суду апеляційної інстанції усно заявлено клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 27/30-10-1447 до розгляду Вищому господарському суді України касаційної скарги ТОВ „Берег-Ріелтсервіс” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 року по справі № 27/102-10-3775.

Між тим, судова колегія вважає, що такі клопотання ТОВ „Олмі-РС” задоволенню не підлягають, як необґрунтовані, оскільки:

- ухвалою Вищого господарського суду України від 25.01.2012 року по справі № 27/102-10-3775 клопотання ТОВ „Олмі-РС” про відновлення строку подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 року по справі № 27/102-10-3775 відхилено. Касаційну скаргу ТОВ „Олмі-РС” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 року по справі № 27/102-10-3775 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику;

- ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2012 року по справі № 27/102-10-3775 у прийнятті касаційної скарги ТОВ „Олмі-РС” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 року по справі №27/102-10-3775 відмовлено;

- ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2012 року по справі № 27/102-10-3775 касаційну скаргу ТОВ „Берег-Ріелтсервіс” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 року по справі №27/102-10-3775 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику.

Представник ВК ОМР в судове засідання 13.02.2012 року не зявився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Так, в попередньому судовому засіданні 07.02.2012 року при наявності усіх учасників процесу було оголошено перерву саме до 13.02.2012 року об 11:00, про що свідчать їх підписи на відповідній розписці. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ВК ОМР.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, прокуратури та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 22.08.2007 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення року № 970 „Про надання дозволу ТОВ „Олмі-РС” на подальше проектування та будівництво 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10” (т.1 а.с.10).

За результатами розгляду клопотання ТОВ „Олмі-РС” стосовно подальшого проектування та будівництво 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, було надано ТОВ „Олмі-РС” дозвіл на подальше проектування та будівництво 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10 та затверджено договір № 409/кс від 22.08.2007 року пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між ВК ОМР та ТОВ „Олмі-РС” (т.1 а.с.11-13).

Відповідно до п.1.1 Договору пайової участі замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, предметом даного договору є надання забудовникові від імені Виконкому права забудови земельної ділянки, у межах відводу, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, строком до ІV-го кварталу 2011 року, для здійснення будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, а також комплексного благоустрою прилеглої території.

Згідно до п.2.1 Договору, Виконком зобовязується надати забудовникові ТОВ „Олмі-РС” право забудови земельної ділянки, обговорене у п.1.1, для будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, а також комплексного благоустрою прилеглої території в строк до ІV-го кварталу 2011 року.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що на етапі зведення 50 % коробки жилого будинку по вул. Маршала Говорова,10 забудовник зобовязаний письмово повідомити виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та поверховості, узгодженої окремо, в розмірі 3,2 % житла від загальної площі квартир жилого будинку за зазначеною адресою, з подальшою передачею зазначених квартир із внутрішнім оздобленням, згідно з державним стандартом, діючим на момент укладення договору (підстава: протокол засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 05.07.2007 року № 19).

Відповідно до умов п.3.4 Договору, ТОВ „Олмі-РС” було зобов'язане протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, перерахувати пайову участь при будівництві приміщень громадського призначення у розмірі 2555832,00 (два мільйони п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 00 коп.) (без ПДВ) на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради № 37182033001148, відкритого в Управлінні Державного казначейства у м. Одесі Головне управління Державного Казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ОКПО 04056902 (підстава: протокол засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 05.07.2007 року № 19).

Розділом 5 Договору передбачено, що ТОВ „Олмі-РС” зобов'язане прийняти дольову участь у будівництві школи, відповідно своєї долі будівництва житлового кварталу (п.5.4 Договору), а також до введення в експлуатацію 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Маршала Говорова,10, за рахунок власних коштів здійснити будівництво дитячого садка в межах кварталу забудови спільно з ТОВ „Берег-ТРЕЙД” (п.5.5 договору).

25.12.2008 року Одеською міською радою прийнято рішення № 4076-V „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ТОВ „Олмі-РС” в оренду земельної ділянки, площею 0,9743 га за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, для будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом та благоустрою території” (т.1 а.с.9).

Отже, відповідно до п.3.4 Договору № 409/кс від 22.08.2007 року, в строк до 25.02.2009 року ТОВ „Олмі-РС” повинно було здійснити внесення паю у розмірі 2555 838,00 грн..

Між тим, вказані дії відповідачем не здійснені взагалі.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ „Олмі-РС”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами ВК ОМР та ТОВ „Олмі-РС” склалися правовідносини повязані з пайовою участю замовників на розвиток інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, предметом яких є наданням забудовникові від імені Виконкому права забудови земельної ділянки, у межах відводу, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова,10, строком до ІV-го кварталу 2011 року, для здійснення будівництва 3-секційного 8-10-14-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом, а також комплексного благоустрою прилеглої території, про що 22.08.2007 року було укладено відповідний договір № 409/кс.

Між тим, в процесі виконання сторонами своїх обов'язків по вказаному договору ТОВ „Олмі-РС” припустилося істотних порушень даного договору та норм чинного законодавства, а саме не здійснило перерахування своєї частини пайової участі у розмірі 2555 838,00 грн. у встановлений договором строк протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення відповідної земельної ділянки.

Так, як було вище зазначено, рішення про відведення ТОВ „Олмі-РС” відповідної земельної ділянки Одеською міською радою прийнято 25.12.2008 року, отже, в строк до 25.02.2009 року ТОВ „Олмі-РС” повинно було здійснити внесення паю у розмірі 2555 838,00 грн., між тим, вказаних дій відповідачем здійснено не було, в звязку з чим, станом на момент розгляду справи за ТОВ „Олмі-РС” рахується заборгованість перед позивачем за договором пайової участі замовників у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у розмірі 2555838,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України та Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, за умовами якого при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, в звязку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена у період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Крім того, пунктом 4.2.1 договору пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 409/кс від 22.08.2007 року встановлено, що у разі невчасної або неповної сплати грошових коштів, передбачених у пункті 3.4 розділу 3 даного договору, забудовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої суми за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з розрахунками прокурора та позивача відносно встановлення розмірів штрафних санкцій (пені, 3 % річних та збитків від інфляції) та нарахування відповідачу:

- за період прострочення з 26.02.2009 року по 25.08.2009 року (182) дні пені в сумі 294 243,22 грн.;

- за період прострочення з 26.02.2009 року по 15.02.2010 року 3 % річних в сумі 74574,45 грн.;

- з лютого 2009 року по січень 2010 року (включно) збитків від інфляції в сумі 278 586,33 грн.

ТОВ „Олмі-РС” в порушення умов договору № 409/кс від 22.08.2007 року та норм чинного законодавства ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не довело належним чином відсутність заборгованості перед Виконавчим комітетом Одеської міської ради та не надало будь-яких доказів, які б спростовували заявлені прокурором та позивачем обставини.

Посилання скаржника на те що, господарський суд не врахував положення Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, колегією суддів не приймається до уваги, з наступних підстав.

Закон України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі, був прийнятий 25.12.2008 року та набрав чинності з 14.01.2009 року. Згідно преамбули вказаного Закону, його прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи.

Судова колегія вважає, що, по-перше, вказаний Закон не стосується відносин, що склалися між ТОВ „Олмі-РС” та ВК ОМР по виконанню умов договору пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси №409/кс від 22.08.2007 року.

По-друге, вказаний Закон був прийнятий 25.12.2008 року та набрав чинності з 14.01.2009 року, а договір пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 409/кс укладений сторонами 22.08.2007 року, тобто на півтора року раніше названого Закону. Спірний договір підписаний сторонами без усяких зауважень, зміни або доповнення в нього не вносилися, він не розірваний ні сторонами, ні за рішенням суду, а тому договір пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси №409/кс від 22.08.2007 року є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами, зокрема, ТОВ „Олмі-РС”.

По-третє, навіть за умови підпадання вимог вказаного Закону до відносин сторін по виконанню договору пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси №409/кс від 22.08.2007 року, ТОВ „Олмі-РС” в порушення вимог даного Закону (п.5 ст.5) не звернулося з письмовою заявою про відстрочення відповідних платежів та відрахувань до органів, які здійснюють облік та адміністрування відповідних платежів та відрахувань.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення з ТОВ „Олмі-РС” на користь ВК ОМР на рахунок УКБ ОМР 2555838 грн. основної заборгованості за договором пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, 294243 грн. 22 коп. пені, 278586 грн. 33 коп. інфляційних та 74574 грн. 45 коп. 3 % річних є правомірними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому вірно задоволені місцевим господарським судом.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ТОВ „Олмі-РС”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ТОВ „Олмі-РС” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2011 року по справі № 27/30-10-1447 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Олмі-РС” без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Олмі-РС” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „14” листопада 2011 року по справі № 27/30-10-1447 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Повний текст постанови

складено „16” лютого 2012 року.