Постанова № 21438079, 13.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2012 № 42/304

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Поляк О.І.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. б/н від 10.01.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за дов. №цхп-18/402 від 29.12.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд»

на рішення господарського суду м. Києва

від 15.11.2011р. (дата підписання 21.11.2011р.)

у справі № 42/304 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд»

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

про стягнення боргу, ціна позову 216151,52 грн.

встановив:

У жовтні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами Договором поставки №ЦХП-14-00311-01 від 28.12.2010р. у розмірі 216151,52 грн. за переданий протягом січня-лютого 2011р. відповідачу у власність товар.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором зобовязань в частині повної та своєчасної оплати прийнятого від позивача товару, а саме дизельного палива, у звязку з чим станом на день звернення до господарського суду з позовом розмір простроченої заборгованості ТОВ «Континент Нафто Трейд» склав 216151,52 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №42/304.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що під час приймання продукції від позивача Державним підприємством було виявлено невідповідність фактично поставленої кількості продукції даним, зазначеним у залізничних накладних, тобто виявлено нестачу дизельного палива у кількості 1,748 тонн на загальну суму 16151,52 грн., про що відповідачем було складено комерційні акти та акти приймання нафтопродуктів за кількістю (форма -НП).

Решту суми заявленого до стягнення основного боргу за Договором, а саме: 200000,00 грн. відповідач сплатив на користь позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №11-18046 від 08.11.2011р. (а.с.93).

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2011р. у справі №42/304 (суддя Паламар П.І.) провадження у справі в частині вимог про стягнення 200000,00 грн. боргу припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

В іншій частині у задоволенні позову ТОВ «Континент Нафто Трейд» відмовлено.

Висновок місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 200000,00 грн. мотивовано відсутністю предмету спору.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, а саме: в частині вимог про стягнення із відповідача 16151,52 грн. боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що наданими відповідачем документами, а саме: залізничними накладними та комісійними актами приймання нафтопродуктів за кількістю підтверджується факт виявлення недостачі товару на вказану суму, про що позивач був належним чином повідомлений. У звязку з наведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що товар, переданий позивачем на виконання умов Договору поставки №ЦХП-14-00311-01 від 28.12.2010р. на суму 200000,00 грн. був оплачений відповідачем у повному обсязі, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення 16151,52 грн. основного боргу відсутні.

Судові витрати покладено на сторони пропорційно розміру припинених вимог, оскільки спір в частині припинених вимог виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача 16151,52 грн. боргу та прийняти в цій частині нове судовий акт про задоволення позовних вимог ТОВ «Континент Нафто Трейд».

У доводах апеляційного оскарження позивач зазначав про неправомірність та необгрунтованість висновку місцевого господарського суду щодо встановлення факту недостачі товару, поставленого позивачем відповідачу. За оцінкою апелянта, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наявним у матеріалах справи двосторонньо підписаним актам прийому-передачі товару, які у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору є документами, що підтверджують поставку товару та підписуються сторонами після приймання товару за кількістю та якістю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011р. №42/304 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 25.01.2012р.

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не направив.

У порядку ст.77 ГПК України розгляд апеляційної скарги, призначений на 25.01.2012р. відкладався на 13.02.2012р.

У призначене судове засідання зявилися представники обох сторін.

Представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2011р. у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача 16151,52 грн. боргу скасувати та прийняти у цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржений судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2010р. між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» (далі Постачальник, позивач) був укладений Договір поставки №ЦХП-14-00311-01 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобовязувався поставити, а Замовник прийняти та оплатити дизельне паливо марки Л-0,2-62 (товар), найменування, марка та кількість якого вказується у специфікації, яка є невідємною частиною договору, на умовах, викладених у цьому Договорі.

Згідно п.12.2 термін дії Договору встановлено з моменту його підписання до 31.12.2011р. в частині поставок товару, а в частині оплати до її повного виконання. При цьому, сторони домовились, що термін дії Договору може бути продовжено за взаємною згодою сторін в разі його неповного виконання при умові наявності потреби у замовника.

Відповідно до п.3.1 Договору Постачальник зобовязувався здійснювати поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення відповідно до специфікації до цього Договору, із подальшим направленням за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці Замовника.

Згідно п.4 Договору кількість товару, який планується поставити за цим Договором, вказується у специфікації до нього.

Того ж дня, 28.12.2010р. сторони підписали Специфікацію №1 до Договору (а.с.12), згідно якої визначили кількість дизельного пального, що має бути поставлене Замовнику 20000,00 тонн за ціною 7700,00 грн. за тонну (без ПДВ), а всього на загальну суму 184800,00 грн. (з ПДВ). Умови поставки: FCA (Франко-первізник) ст. відправлення відповідно до рознарядок Замовника (відповідно до вимог «Інкотермс» ред. 2000р.)

Звертаючись до господарського суду з позовом, ТОВ «Континент Нафто Трейд» зазначало про наявність простроченої заборгованості ДП «Укрзалізничпостач» за отриманий від позивача товар у розмірі 216151,52 грн.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції відповідач частково погасив суму боргу, сплативши 08.11.2011р. на користь позивача 200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11-18046 (а.с.93).

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення із відповідача 200000,00 грн. основного боргу та правомірно припинив провадження у цій частині на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Звертаючись до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, позивач не погоджувався із мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із ДП «Укрзалізничпостач» основного боргу у розмірі 16151,52 грн., який залишився непогашеним відповідачем.

У доводах апеляційного оскарження, позивач зазначав, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача простроченої заборгованості за товар у розмірі 16151,52 грн., місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки наявним у матеріалах справи копіям двосторонньо підписаних Актів прийому-передачі нафтопродуктів (а.с.13-74), якими підтверджується факт поставки відповідачу протягом січня-лютого 2011р. дизельного пального на загальну суму 183 069 551,28 грн. За оцінкою апелянта, вказані документи є належним та достатнім доказом виконання Постачальником своїх зобовязань за Договором та, відповідно, виникнення у Замовника обовязку оплатити вартість поставленого товару у повному обсязі.

Утім, з такими доводами скаржника судова колегія погодитися не може з огляду на наступне.

Умовами Договору дійсно визначено необхідність складання актів прийому-передачі нафтопродуктів. Так, відповідно до п.4.4 Договору товар за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється Замовником у порядку, передбаченому інструкцією «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України» №281/171/578/155 від 20.05.2008р., зареєстрованою Міністерством Юстиції України за №805/15496 від 02.09.2008р. (далі - Інструкція), зі складанням акту приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП.

Водночас, згідно п.4.3 Договору фактична кількість товару у залізничних цистернах, в яких він поставляється, повинна відповідати кількості, яка вказана у залізничній накладній.

За поясненнями відповідача, при прийманні поставленого позивачем протягом січня-лютого 2011р. товару ДП «Укрзалізничпостач» було виявлено, що кількість фактично поставленого дизельного палива є меншою, ніж зазначено у залізничних накладних, а саме: виявлено нестачу товару у кількості 1748 кг на суму 16151,52 грн. у наступних залізничних цистернах: №74748336, в якій замість належних 57 873 кг знаходилося 57 713 кг, різниця з урахуванням норм природних втрат та похибки при зважуванні становила 156 кг; № 74218777 замість 59149 кг 58824 кг, різниця 321 кг; № 74938200 замість 61914 кг 61422 кг, різниця 488 кг; № 74736208 замість 54200 кг 53214 кг, різниця 548 кг; № 73995839 замість 63521 кг 63282 кг, різниця 235 кг.

У п.4.6 Договору встановлено, що при виконанні Постачальником своїх зобовязань відносно поставки товару допускається відхилення (толеранс) у кількості фактично поставленого товару в розмірі 3% від кількості товару, зазначеного у рознарядках. Замовник сплачує Постачальнику вартість фактично отриманого товару.

У п.5.1.4 вищеназваної Інструкції зазначено, що у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.

Відповідно до п.5.2.4 Інструкції, у разі виявлення нестачі нафти та нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

Наданими господарському суду документами (копіями залізничних накладних, комерційних актів, актів про технічний стан вагонів, актів приймання-нафти або нафтопродуктів за кількістю, копіями телеграм та доказів їх направлення, копіями паспортів засобів вимірювальної техніки - а.с.112-160) підтверджується, що дизельне пальне надійшло до ДП «Укрзалізничпостач» у технічно справних цистернах із непошкодженими пломбами, без ознак течі. Утім, під час приймання товару за кількістю працівниками Замовника було виявлено нестачу дизельного пального у кількості 1748 кг вартістю 16151,52 грн., про що Постачальник був належним чином повідомлений телеграмами, однак письмової відповіді та свого представника для здійснення комісійного приймання товару Постачальник до Замовника не направив.

Згідно п.4.5 Договору, у випадку, коли виявлено нестачу товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань (в разі застосування нерівноцінних методів вимірювання), Замовник надає Постачальнику претензію, до якої повинні додаватись документи, зазначені в Інструкції згідно п. 4.4 Договору.

31.01.2011р, 28.02.2011р. та 14.03.2011р. Замовник направив на адресу Постачальника претензії №4703-04 (а.с.148-149), №4703-11 (а.с.130-131), №ЦХП-20/1806 (а.с.133-134) та №ЦХП-20/1807 (а.с.150-151), в яких повідомив про виявлену при прийманні товару нестачу, на підтвердження чого приєднав відповідні документи.

Утім, як вбачається із матеріалів справи, Постачальник письмової відповіді на направлені Замовником претензії не надав, а звернувшись до господарського суду із позовом посилався на статтю Б.5 Правил Інкотермс-2000, згідно якої покупець несе всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту, коли товар поставлений йому у відповідності до ст.А4.

Позивач вказував, що згідно п.3.7 Договору датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній, на адресу одержувача, яка вказується у рознарядці Замовника. Отже, за оцінкою ТОВ «Континент Нафто Трейд», з моменту відправлення товару на адресу одержувача, його обовязок по поставці дизельного пального вважається виконаним, а тому виявлена Замовником під час приймання товару нестача є тим ризиком, який покладається на Замовника.

Утім, наведені Товариством доводи суперечать правовій природі правовідносин, що виникли між сторонами на підставі укладеного ними Договору поставки та спростовуються положеннями самого Договору, у п.4.6 якого визначено, що Замовник сплачує Постачальнику вартість фактично отриманого товару.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наданими господарському суду документами спростовуються доводи апелянта щодо належного виконання ним взятих на себе за Договором зобовязань, оскільки фактична кількість товару у залізничних цистернах, в яких Постачальник відправив товар на адресу Замовника, не відповідала кількості, вказаній у залізничних накладних. Відтак, з огляду на неналежне виконання Постачальником зобовязань по поставці погодженої сторонами кількості товару, підстави для стягнення із відповідача заборгованості за Договором у розмірі 16151,52 грн. відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого місцевим господарським судом законного та обґрунтованого рішення у даній справі, у звязку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» на рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2011р. у справі №42/304 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2011р. у справі №42/304 без змін.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ - 33681103) із Державного бюджету України 294,25 грн. зайво сплаченого судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

3. Матеріали справи №42/304 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддяКропивна Л.В.

СуддіРудченко С.Г.

Поляк О.І.