Постанова № 21437963, 16.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.02.2012 р. справа №17/8пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мартюхіна Н.О.

суддівЗубченко І.В., Марченко О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за довір.

від відповідача:ОСОБА_2. за довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбуд», м. Вугледар

на рішення господарського суду Донецької області

від12.12.2011р.

у справі№ 17/8пд (суддя Матюхін В.І.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”м. Вугледар Донецької області

доДержавного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” про внесення з моменту подачі позову змін до договору № 1 від 01.01.2005р. на залізничне обслуговування, в частині вартості транспортних послуг.

Господарський суд Донецької області рішенням від 06.06.2011р. у справі № 17/8пд позовні вимоги задовольнив, вирішив внести з 19.01.2011р. зміни до пункту 4.1. договору №1 від 01.05.2005р. на залізничне обслуговування, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд” та Державним підприємством “Донецька вугільна енергетична компанія”, виклавши цей пункт в наступній редакції: “…Плановий тариф за 1 тоно/кілометр станом на 01.01.2011р. складає 0,81 грн. без ПДВ…”.

Додатковим рішенням від 07.06.2011 року господарський суд Донецької області судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 30000грн.00коп. поклав на відповідача.

Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. у справі № 17/8пд скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 26.07.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. залишено без змін, а апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2011р. касаційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»задоволено, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. та рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. скасовано, а справу № 17/8пд передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбуд»до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»про внесення змін у договір № 1 від 01.01.2005р. на залізничне обслуговування відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що господарський суд вважає, що правових підстав для внесення змін в укладений між сторонами на добровільній основі договору немає.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Південтрансбуд»подало апеляційну скаргу, де просить рішення від 12.12.2011р. скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення неповно зясовані обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не застосовані відповідні норми матеріального права та порушені норми чинного законодавства України. Зокрема той факт, що з 26.07.2011р. між сторонами була підписана додаткова угода до договору, в якій сторони дійшли згоди, щодо встановлення планового тарифу за 1ткм. станом на 26.07.2011р. складає 0,81грн. без ПДВ.

Представник відповідача вважає рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. у справі № 17/8пд законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду таким, що підлягає частковому скасуванню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ “Південтрансбуд”м. Вугледар Донецької області та ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк укладений та є діючим договір №1 на залізничне обслуговування від 01.01.2005 року.

Предметом цього договору визначено порядок залізничного обслуговування підприємства та порядок здійснення розрахунків.

Позивач направив відповідачеві за супровідним листом № 03/435 від 28.12.2010 року проект додаткової угоди, в якій запропонував відповідачеві змінити четверте речення п. 4.1. договору, виклавши його в наступній редакції: “Плановий тариф за 1 тоно/кілометр станом на 01.01.2011р. складає 0,81 грн. без ПДВ…”.

Відповідач у відповідь на даний лист повідомив, що не має можливості прийняти пропозиції щодо підвищення вартості транспортних послуг, додаткову угоду не підписав.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1.ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умови, за яких може змінюватись вартість послуг, сторонами передбачена у пункті 4.2 договору, в якому сторони узгодили, що у випадку зміни цін на паливно-мастильні матеріали, електроенергію, матеріали, обладнання, основні засоби та запасні частини до них, зміна вартості послуг, включених до собівартості послуг, включених до собівартості перевезень, а також зріст інфляції нової ставки основних платежів та зборів плановий тариф за 1т/км може змінюватись при умовах узгодженої з підприємством калькуляції.

У пунктах 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивач, в обґрунтування мотивів зміни вартості послуг в сторону їх збільшення, посилався на те, що діючий за умовами договору тариф у розмірі 0,0545грн. розрахований у вересні 2010 року, виходячи з діючих цін та мінімальної заробітної плати на той час.

Однак, змінені ціни на паливо, збільшилась заробітна плата, у звязку з чим відповідно збільшились нарахування на заробітну плату та відповідні відрахування, збільшились витрати на послуги виробничого характеру, ремонту та інше.

При проведенні судово-економічної експертизи, господарським судом на вирішення експерту поставлені питання щодо відповідності нарахованого тарифу для розрахунку вартості послуги дійсної собівартості цих послуг у відповідності із нормами законодавства та питання щодо відповідності розрахунку фактичній вартості цих послуг.

Із висновку судово-економічної експертизи № 287/24 від 23.05.11р. слідує, що розраховані та запропоновані позивачем тарифи на транспортні послуги відповідають фактичним тарифам на транспортні послуги, фактичні витрати перевищують планову собівартість, запропонований розрахунок тарифу відповідає нормам діючого законодавства України.

Із змісту позовної заяви та прохальної частини позову видно, що позивач просить внести зміни до договору № 1 на залізничне обслуговування від 01.01.2005р., виклавши четверте речення п. 4.1. в наступній редакції: «Плановий тариф за 1 ткм станом на 01.01.2011р. складає 0,81грн.»Данні зміни ввести в дію з моменту подачі позовної заяви.

Проте, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, останнім не наведено будь-якої обґрунтованої підстави для внесення змін до договору саме з моменту подачі позовної заяви.

Натомість за приписами ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно до приписів ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

При дослідженні наявних в матеріалах справи документів, а саме актів приймання-здачі наданих послуг за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2011року колегією суддів встановлено, що фактично залізничні послуги надавалися позивачем за ціною 0,545грн. за т.км. Такі акти приймання-здачі наданих послуг за період з січня по липень 2011р. підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Крім того, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідачем здійснено оплату наданих послуг у період з січня по липень 2011р. повністю та за ціною 0,545грн. за т.км., що підтверджується доданими до матеріалів платіжними дорученнями та не спростовано позивачем.

До того ж, колегія суддів зазначає, що позивачем виписувалися податкові накладні за спірні залізничні послуги за період з січня по липень 2011р. з вказанням ціни послуги саме 0,545грн. за т.км.

Тобто, з оглядну на наведене, колегія суддів зазначає, що у період з січня по липень 2011р. сторонами відображені у бухгалтерському та податковому обліку залізничні послуги саме за ціною 0,545грн. та такі послуги повністю сплачені відповідачем.

Приписами ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Таким, чином з огляду на встановлені Донецьким апеляційним господарським судом обставин фактичного виконання умов договору у період з січня 2011р. по липень 2011р. у задоволенні позовних в частині внесення змін до договору у період з 19.01.2011р. по 25.07.2011р. слід відмовити.

Проте, як встановлено з матеріалів справи 26.07.2011р. між Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південтрансбуд»було укладено додаткову угоду до договору № 1 на залізничне обслуговування від 01.01.2005р.

За цією додатковою угодою сторони дійшли згоди та четверте речення п. 4.1. Розділу 4 «Порядок розрахунків»договору № 1 на залізничне обслуговування від 01.01.2005р. змінили та виклали його в наступній редакції: «Плановий тариф за 1 ткм станом на 26.07.2011р. складає 0,81грн. без ПДВ». Решту пунктів договору залишили без змін.

Тобто, саме з 26.07.2011р. сторони дійшли згоди та внесли зміни до договору, шляхом підписання додаткової угоди.

Крім, того колегія суддів зазначає, що виходячи з висновку судово-економічної експертизи № 287/24 від 23.05.2011 року запропонований позивачем розрахунок вартості транспортних послуг обґрунтованим та доведеним матеріалами справи, крім того такий тариф погоджений сторонами станом на час розгляду справи, тому висновок господарського суду про відмову в задоволенні вимог позивача щодо внесення змін в п.4.1 договору в частині визначення вартості планового тарифу за 1 тоно/кілометр 0,81грн. з 26.07.2011р. є неправомірним та безпідставним, у звязку з чим рішення суду підлягає скасуванню.

Що стосується посилання позивача на той факт, що додаткова угода була підписана та укладена саме на виконання вимог постанови Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2011р., то вони судом до уваги не приймаються, оскільки дослідивши зміст додаткової угоди судом встановлено, що остання взагалі не містить посилання на постанову Донецького апеляційного господарського суду. Крім того, відповідач зазначає, що спірна угода не була укладена на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. у справі № 17/8пд є таким, що не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на проведення судової експертизи та витрати за подання апеляційною скаргою покладаються на обох сторін порівну.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбуд», м. Вугледар задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. по справі № 17/8пд скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбуд», м. Вугледар до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк про внесення змін до договору задовольнити частково.

Внести з 26.07.2011р. зміни до пункту 4.1. Договору № 1 від 01.05.2005р. на залізничне обслуговування, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Південтрансбуд»та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», виклавши цей пункт в наступній редакції: «…Плановий тариф за 1 тоно/кілометр станом на 26.07.2011р. складає 0,81грн. без ПДВ…».

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»(83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, ЄДРПОУ 34032208, рахунок 26040000000165 у ПАТ “Індекс-Банк”, МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південтрансбуд”(85670, м. Вугледар, ст. Вуглезбірна, ЄДРПОУ 31324624, рахунок 26009001300276 у ВАТ “Європромбанк”, МФО 377090) витрати по сплаті державного мита в розмірі 42,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн., витрати на проведення судової експертизи в розмірі 15000грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 235,25грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Зобовязати господарський суд Донецької області видати наказ відповідно до вимог ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.117 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийН.О. Мартюхіна

Судді:І.В. Зубченко

О.А. Марченко

Повний текст постанови складено та підписано 13.02.2012р.