Ухвала суду № 21437162, 13.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

роз'яснення і виправлення рішення, ухвали

13.02.12 Справа № 6/142

Суддя Місюра Л.С.

розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” вих. № 030-83/803 від 01.02.2012 року про розяснення рішення господарського суду у справі від 14.06.2004 року у справі № 6/142

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)

До Квартирно експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, буд. 4)

Про стягнення 4 103 758 грн. 77 коп.

За участю представників:

Від ВАТ „Запоріжжяобленерго”: ОСОБА_1 дов. № 53 від 06.02.2012р.

Від КЕВ:ОСОБА_2 дов. № 1681 від 17.08.2011р.

В С Т А Н О В И В:

01.02.2012 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” (надалі - позивач) вих. № 030-83/803 від 01.02.2012 року про розяснення рішення господарського суду Запорізької області у справі № 6/142. В обґрунтування вимог заяви позивач зазначає наступне: 14.06.2004 року господарським судом Запорізької області було прийнято рішення про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (надалі - відповідач) на користь позивача (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926, п/р №26008302311743 у Комунарському відділенні "Промінвестбанку" м. Запоріжжя, МФО 313344, р/р "26033333311743 у Комунарському відділенні "Промінвестбанку" м. Запоріжжя, МФО 313344) основного боргу в сумі 3 798193 грн. 26 коп., пені в сумі 251638 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 53927 грн. 31 коп., 1700 грн. грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення суду, 25.06.2004р. було видано наказ про примусове виконання рішення. Боржник (відповідач у справі) в добровільному порядку рішення суду не виконав, у звязку з чим, позивачем накази суду були предявлені до ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя для примусового стягнення заборгованості. В ході примусового виконання рішення суду з боржника частково було стягнуто суму заборгованості. Після чого, 25.06.2011 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у звязку з відсутністю коштів на рахунках боржника достатніх для задоволення вимог стягувача. Виконавчий документ було повернуто з правом повторного предявлення протягом трьох років. Для повного виконання боржником рішень суду, Міністерством оборони України, якому підпорядковане КЕВ м. Запоріжжя, планується у січні 2012 року виділення коштів для сплати боржником заборгованості по всім рішенням господарського суду. Виділені кошти будуть перераховані на поточні рахунки КЕВ м. Запоріжжя, які відкриті в управлінні Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Відповідно до п. п. 2.9.1 п. 2.9 Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію", затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України", Державного казначейства України від 03.02.2009 року №55/57/43 - на підставі платіжних доручень органи Державної казначейської служби України перераховують кошти на рахунки постачальника та транспортувальників ресурсів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, або на рахунки постачальників, відкриті в уповноваженому банку. 27.01.2012 року відповідач звернувся до управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя з листом, в якому просить повідомити чи достатньо буде для безспірного списання коштів рішень суду, в яких вказані закриті поточні рахунки стягувача, та довідки позивача про діючі поточні рахунки, на які необхідно перераховувати заборгованість за рішеннями суду. На звернення казначейство в усному порядку повідомило, що у разі виділення Міністерством оборони України коштів для сплати КЕВ м. Запоріжжя заборгованості за рішення суду, їх подальше перерахування позивачу буде неможливе у звязку з тим, що в рішенні суду вказані певні поточні рахунки енергопостачальника, які на сьогоднішній закриті. При цьому надання позивачем необхідної кількості документів про діючі поточні рахунків (довідка товариства, довідка банківської установи, тощо) не буде достатньою підставою для перерахування коштів. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя є державною установою, і сплата вартості спожитої електричної енергії, в тому числі за рішеннями суду, здійснюється лише з рахунків, відкритих у державному казначействі. Отже, відмова казначейства щодо перерахування коштів енергопостачальнику за рішенням суду унеможливлює виконання боржником даного рішення суду в самостійному порядку. Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України - суддя за заявою сторони чи державного виконавця розяснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про розяснення рішення, ухвали, також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. На підставі викладеного, позивач просить суд розяснити, чи має право уповноважений орган Державної казначейської служби України (управлінні Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя) здійснити перерахування коштів з поточних рахунків КЕВ м. Запоріжжя та поточні рахунки ВАТ "Запоріжжяобленерго" на виконання рішення суду за наявності довідки енергопостачальника про зміну поточних рахунків та довідки банківської установи про відкриття нових рахунків.

Позивач надав суду додаткові пояснення у справі, в яких вказав наступне: 01.02.2012 року позивачем було подано заяву про розяснення рішення суду від 14.06.2004р. про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3 798193 грн. 26 коп., пені в сумі 251638 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 53927 грн. 31 коп., 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Позивач звернувся до суду із заявою про розяснення рішення суду у звязку з неможливістю виконання боржником рішення суду в самостійному порядку з огляду на таке. З метою перерахування коштів на виконання зазначеного рішення суду, які виділені боржнику (відповідачу у справі) Міністерством оборони України, 27.01.2012 року відповідач звернувся до управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя з листом, в якому просить повідомити: чи достатньо буде для безспірного списання коштів рішень суду, в яких вказані закриті поточні рахунки стягувача, та довідки позивача про діючі поточні рахунки, на які необхідно перераховувати заборгованість за рішеннями суду. На звернення казначейство в усному порядку повідомило, що у разі виділення Міністерством оборони України коштів для сплати КЕВ м. Запоріжжя заборгованості за рішенням суду, їх подальше перерахування позивачу буде неможливе у звязку з тим, що в рішенні суду вказані певні поточні рахунки енергопостачальника, які на сьогоднішній день закриті. При цьому надання позивачем необхідної кількості документів про діючі поточні рахунків (довідка товариства, довідка банківської установи, тощо) не буде достатньою підставою для перерахування коштів. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя є державною установою, і сплата вартості спожитої електричної енергії, в тому числі за рішенням суду, здійснюється лише з рахунків, відкритих у державному казначействі. Отже, відмова казначейства щодо перерахування коштів енергопостачальнику за рішенням суду унеможливлює виконання боржником даного рішення суду в самостійному порядку. Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України - суддя за заявою сторони чи державного виконавця розяснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про розяснення рішення, ухвали, також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала. Отже, боржнику та стягувачу не зрозуміла резолютивна частина рішення суду в частині зазначення реквізитів стягувача, а саме, на підставі яких документів Державна казначейська служба повинна здійснити перерахування коштів (сторінка 2, абз. 12). З урахуванням вищевикладеного, позивач просить розяснити чи має право уповноважений орган Державної казначейської служби України (управлінні Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя) здійснити перерахування коштів з поточних рахунків відповідача на поточні рахунки позивача на виконання рішення суду за наявності довідки енергопостачальника про зміну поточних рахунків та довідки банківської установи про відкриття нових рахунків.

Пояснення позивача приймаються судом, та залучені до матеріалів справи.

Відповідач представив суду пояснення на заяву про розяснення рішення суду, в яких зазначив: дійсно, обставини, викладені у заяві позивача, відповідають дійсності. Так 14.06.2004 року господарським судом було прийнято рішення по справі №6/142, яким зобовязано відповідача сплатити на користь позивача суму боргу за надане електропостачання в розмірі 4 103758 грн. 77 коп. Рішення суду в повному обсязі виконано не було по причинам відсутності грошових коштів на рахунках відповідача, про що свідчать виконавчі документи відділу ДВС Жовтневого РУЮ. На даний час за рішенням господарського суду № 6/142 мається заборгованість, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків. Стосовно виправлення помилок в реквізитах заявника, що зазначені в наказі господарського суду від 25.06.2004 р. по справі 6/142, відповідач не заперечує, оскільки Міністерством оборони України дійсно планується в 2012 році виділення коштів для сплати заборгованості по всім рішенням господарського суду. Так-як безспірне списання грошових коштів буде проводитися відділом державного казначейства у Жовтневому районі м. Запоріжжя, то зазначена процедура можлива за наявності відкритих рахунків заявника (позивача), зазначених в виконавчому документі. Наскільки відомо, рахунки позивача, зазначені в наказі господарського суду, на даний час закриті, що і стало підставою для звернення до суду заявником.

Вивчивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає, що заява підлягає задоволенню та слід розяснити наступне:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.06.2004 року у справі № 6/142 були задоволені у повному обсязі позовні вимоги позивача і на його користь з відповідача було присуджено до стягнення основний борг в сумі 3798193 грн. 26 коп., пеня в сумі 251638 грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 53927 грн. 31 коп., витрати по державному миту в сумі 1700 грн. та ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

На виконання рішення суду від 14.06.2004 року господарським судом був виданий відповідний наказ від 25.06.2004 року про стягнення загальної суми 4105576 грн. 77 коп.

Позивач просить розяснити рішення суду від 14.06.2004 року у справі № 6/142 та вказати, чи має право уповноважений орган Державної казначейської служби України (управлінні Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя) здійснити перерахування коштів з поточних рахунків КЕВ м. Запоріжжя та поточні рахунки ВАТ "Запоріжжяобленерго" на виконання рішення суду за наявності довідки енергопостачальника про зміну поточних рахунків та довідки банківської установи про відкриття нових рахунків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції Закону, яка діяла в момент прийняття рішення суду та видачі наказу суду), у виконавчому документі вказують відомості про боржника та стягувача, які відомі суду.

Вказаною статтею визначений перелік відомостей, які мають містити виконавчі документи.

Так, у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Сам виконавчий документ виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Оскільки відповідач в судове засідання 14.06.2004 року не прибув, всі витребувані судом документи не надав, то суд у виконавчому документі (наказі від 25.06.2004 року) зазначив лише назву та адресу відповідача. При цьому, судом були зазначені всі відомі відомості про позивача (назва, адреса, ідентифікаційний код, банківський рахунок та інш.).

Вказані відомості були зазначені для ідентифікації підприємства. Господарський суд в рішенні не вказує про стягнення суми з певного розрахункового рахунку на певний розрахунковий рахунок, в рішенні суду вказано про стягнення певної суми з однієї юридичної особи на користь другої юридичної особи . Зміст такого документу як наказу суду містить вимогу про стягнення чітко визначеної суми, а не вимоги провести розрахунки через конкретні розрахункові рахунки.

За таких підстав, зміна або відкриття нового поточного рахунку не є перешкодою для виконання рішення суду.

Порядок та умови здійснення примусового виконання наказів суду, у т.ч. наказів господарського суду, віднесено до компетенції органів, визначених Законом України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обовязковими для виконання на всій території України.

За ухилення від виконання рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, передбачена, у т. ч. кримінальна відповідальність (ст. 382 Кримінального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 42, 49, 75, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” вих. № 030-83/803 від 01.02.2012 року про розяснення рішення господарського суду у справі № 6/142, задовольнити.

Розяснити Відкритому акціонерному товариству „Запоріжжяобленерго” наступне:

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, у виконавчому документі вказують відомості про боржника та стягувача, які відомі суду.

Вказані відомості були зазначені для ідентифікації підприємства. Господарський суд в рішенні не вказує про стягнення суми з певного розрахункового рахунку на певний розрахунковий рахунок, в рішенні суду вказано про стягнення певної суми з однієї юридичної особи на користь другої юридичної особи . Зміст такого документу як наказу суду містить вимогу про стягнення чітко визначеної суми, а не вимоги провести розрахунки через конкретні розрахункові рахунки.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обовязковими для виконання на всій території України.

За таких підстав, зміна або відкриття нового поточного рахунку не є перешкодою для виконання рішення суду.

Порядок та умови здійснення примусового виконання наказів суду, у т.ч. наказів господарського суду, віднесено до компетенції органів, визначених Законом України „Про виконавче провадження”.

Суддя Л.С.Місюра

Ухвала підсипана: 13.02.2012р.