Рішення № 21437076, 01.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.12 Справа № 7/5009/8107/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Запоріжжя

До відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми “Селена”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Арнет Н.С. Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1560 від 30.12.2011р.

від відповідача: не зявився.

До господарського суду Запорізької області надійшов позов Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії ПАТ “Укртелеком”до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми “Селена” про стягнення 806грн. 75 коп., що складається з 762 грн. 39 коп. основного боргу, 25 грн. 77 коп. пені, 10 грн. 74 коп. 3 % річних, 7 грн. 85 коп. втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 28.12.2011р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 01.02.2012р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін в установленому законом порядку і в строк.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Від відповідача поштовим відділення, з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”, повернуто ухвалу про порушення провадження по справі.

Вищевказана ухвала була направлена судом за адресою: 69017, м. Запоріжжя, вул. Садівництво, буд. 19, кв. 40, тобто за адресою яка вказана позивачем у позовній заяві та яка підтверджена довідкою державного реєстратора стоном на 11.01.2012р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони належним чином сповіщені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В судовому засіданні 01.02.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обємі з підстав, зазначених у позовній заяві. Надав суду акт звірки взаєморозрахунків сторін (підписаний з боку позивача) та докази його направлення відповідачу, пояснив суду, що на виконання вимог суду представники позивача виїжджали на місцезнаходження відповідача з метою проведення звірки та підписання акту, однак в звязку з відсутністю представників відповідача звірка не відбулася.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Відповідач не виконав вимоги суду, повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву та витребуваних документів суду не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши матеріали справи суд визнав їх достатніми для розгляду справи згідно ст. 75 ГПК України.

За клопотанням представника позивача справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес закінчено 01.02.2012р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” (далі - “Товариство”) згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”№ 8 від 14.062011р. перейменоване на Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” та затверджено статут ПАТ “Укртелеком” (далі - “статут”).

Згідно з п. 12. статуту, товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”.

На підставі Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003р., "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених постановою КМУ від 09.08.2005р. № 720 (далі-правила), договору № 6786/700940 від 03.10.2001р. “Про надання послуг електрозвязку” (далі-договір), позивач надавав відповідачу послуги телефонного зв'язку, а відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за надані послуги.

Обов'язки за договором позивач виконав в повному об'ємі, щомісячно надаючи відповідачу послуги телефонного зв'язку.

Згідно пункту 3.2.8 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Згідно п. 4.3. договору, споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 4.5. договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послу електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим за отримання в кредит послуги.

Згідно п. 4.6. договору, у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Як зазначено позивачем ним, простою поштою щомісячно направлялись відповідачу рахунки для оплати наданих послуг. Повторно рахунки за період надання послуг з лютого по липень 2011р. були надіслані позивачем відповідачу 03.11.2011р. рекомендованими листами за адресами: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 20 та м. Запоріжжя вул. Садівницька, 19, кв. 40 (копія листа та доказу відправлення долучено до матеріалів справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, відповідно до умов договору, вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті за надані йому послуги, внаслідок чого за період лютого по липень 2011р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги електрозвязку у розмірі 762грн. 39 коп.

Статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, сума заборгованості відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи, складає 762 грн. 39 коп., предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано.

Відповідальність споживача за неналежне виконання обовязків, зокрема сплата пені, передбачена п. 5.7., п. 5.8. договору.

Сума пені, згідно перерахунку суду, складає 25 грн. 73 коп., таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 25 грн. 77 коп. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 25 грн. 73 коп. В решті предявленої до стягнення пені слід відмовити.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 грн. 85 коп. втрат від інфляції та 10 грн. 74 коп. 3 % річних, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір відповідно до мінімальної ставки передбаченої за подання позовних заяв майнового характеру, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, не може бути зменшена.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 3, 22, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” до Приватної виробничо-комерційної фірми “Селена”задовольнити частково.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми “Селена”69017, м. Запоріжжя, вул. Садівництво, буд. 19, кв. 40, код ЄДРПОУ 13621146) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії ПАТ “Укртелеком”, 69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133 (р/р 26002364 за послуги звязку) р/р 26009408 оплата судових витрат) в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 313827, ЄДРПОУ 01184385) 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 39 коп. основного боргу, 25 (двадцять пять) грн. 73 коп. пені, 7 (сім) грн. 85 коп. втрат від інфляції, 10 (десять) грн. 74 коп. 3 % річних, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет