Постанова № 21436334, 14.02.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р.Справа № 5016/3280/2011(7/142)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю від 03.01.2012р. №31;

від відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю від 04.01.2012р. №1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Миколаївської області від 13 грудня 2011 року

у справі №5016/3280/2011(7/142)

за позовом Одеської залізниці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МИКОНТ”

про стягнення заборгованості в сумі 39990 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Одеська залізниця звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „МИКОНТ” 39990 грн. плати за користування вагонами у затриманому поїзді по станції Горохівка у березні-квітні 2011 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13 грудня 2011 року у справі №5016/3280/2011(7/142) (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні позовних вимог Одеської залізниці відмовлено.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не встановлено та позивачем не доведено вину відповідача у простої вагонів з 28.03.2011р. Оскільки з матеріалів справи вбачається, що вагони прибули поїздом №3502 25.03.2011р. о 19:00 год., що підтверджується актом про затримку вагонів №3 (а.с. 17), при цьому наказ залізниці №104 та акт про затримку вагонів №3 були складені тільки 28.03.2011р. та повідомлено відповідача було також тільки 28.03.2011р. Відповідно до довідок про наявність вагонів в парку Миколаїв-Рудний в березні-квітні 2011р. на 08:00 год. та 20:00 год. згідно Книги приймання-здавання чергувань черговим по станції, на станції призначення в наявності були вільні колії для приймання потягу 26.03.2011р., 29.03.2011р., 30.03.2011р. та 01.04.2011р., тобто була в наявності можливість для підняття потягу. З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами в сумі 39990 грн.

Позивач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Одеської залізниці, з посиланням при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Так, зокрема, позивач посилається на неврахування господарським судом першої інстанції п.13 Правил користування вагонами та контейнерами, затвердженими Наказом №113 Міністерства транспорту України від 25.02.1999р., відповідно до якого плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ „МИКОНТ”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу, наданих до апеляційного господарського суду відповідно 10.02.2012р. за вх.№268/12/Д1.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2011р. між Одеською залізницею (Залізниця, позивач) та ТОВ „МИКОНТ” (Підприємство, відповідач) був укладений договір №ДН-4/101 про експлуатацію залізничної підїзної колії ТОВ „МИКОНТ”, за умовами п.1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить ВАТ „Миколаївнафтопродукт” і примикає до колії №11 через стрілку №41 у парку Миколаїв-Рудний станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці.

Відповідно до п.п. 5,6 договору повідомлення про наявність вагонів для під'їзної колії передаються ст. Миколаїв-Вантажний цілодобово по телефону із записом в книзі повідомлень. Вагони для передачі на під'їзну колію надходять або формуються Залізницею на коліях №3, 4, 5, 6 парку Миколаїв-Рудний ст. Миколаїв-Вантажний. Здавання вагонів провадиться на коліях №3, 4 , 5, 6 парку Миколаїв-Рудний ст. Миколаїв-Вантажний. Час на передачу вагонів встановлюється з розрахунку 1 хв. на вагон, але не більше 30 хв. на всю групу, що здається. Подальший рух вагонів виконується локомотивом Підприємства.

Приписами п.7 договору встановлено, що максимальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 10-ти вагонів (40 осей), вагою 950т.

Згідно з п.11 договору середньодобова переробна спроможність вантажних пунктів складає: по вивантаженню: 100 вагонів з урахуванням виконання технологічних операцій. (фронт одночасної подачі та вивантаження по 10 вагонів на кожній колії за 2 год. 15 хв. з урахування виконання технологічних операцій), в період з 15.10 по 15.04 середньодобова переробна спроможність складає, з урахуванням технології зливу та розігріву вантажу, 60 вагонів за 24 год. 00 хв. (з урахуванням розігріву та виконання технологічних операцій). Час перебування вагонів на підїзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Підприємству до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від Підприємства або Залізниці, складається акт загальної форми. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Загальний час, за який вноситься Підприємством плата за користування вагонами, включає час затримки з його вини та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Підприємства.

Також, згідно з п.11.1 договору планування перевезень експортних, імпортних та транзитних вантажів на адресу Підприємства здійснюється в електронній системі АС Мес план згідно з розділом 3 та п.7.3. Правил планування вантажів, аналогічно плануванню на адреси портів. Планування завозу нафтопродуктів, що надходять на експорт, здійснюється з урахуванням технології зливу згідно з сезонними періодами. У разі складення сприятливих умов для збільшення переробної спроможності зливно-наливної естакади в зазначені періоди, Підприємство надає гарантійного листа в Залізницю на узгодження додаткового об'єму надходження вантажу. Вагони, що з вини Підприємства, згідно додатково узгоджених планів завозу вантажу, простоюють на станції та підходах до неї в “покинутих” поїздах в очікуванні подачі під вивантаження, незалежно від виконання переробної спроможності, оформлюються актами загальної форми з покладанням на Підприємство, відповідальності за користування вагонами та зберігання вантажів у вагонах, згідно Тарифного керівництва №1 та Правил перевезення вантажів, охорону “покинутих” та затриманих вагонів і компенсує затрати пов'язані з киданням та підйом поїздів на підходах до станції призначення.

Пунктом 14 договору встановлено, що Підприємство сплачує Залізниці плату, зокрема, за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва №1).

20.01.2011р. Одеською залізницею та ТОВ „МИКОНТ” підписано порядок передачі повідомлення про затримку вагонів на підходах до ст. Миколаїв-Вантажний в адресу ТОВ „МИКОНТ”, який складено згідно з п.10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. №165/3458, та яким погоджено, що станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини. У разі затримки вагонів на підходах до ст. Миколаїв-Вантажний (далі станція) з причин, що залежать від ТОВ „МИКОНТ”, товарний касир станції після отримання наказу від оператора чергового по дирекції та телеграми (телефонограми) зі станції затримки не пізніше двох годин після отримання телефонограми-повідомлення про затримку інформує відповідального представника ТОВ „МИКОНТ” за телефоном 50-83-80. При передачі телефонограми товарний касир повідомляє: найменування станції затримки вагонів, індекс поїзду, кількість вагонів, найменування вантажу. Телефонне повідомлення зі станції затримки реєструється товарним касиром у спеціальній „Книзі вхідних повідомлень” із записом усієї інформації, що передається, з обовязковим зазначенням посади, прізвища, ініціалів, дати та часу одержання телефонограми-повідомлення.

Окрім того, порядком передачі повідомлення про затримку вагонів на підходах до ст. Миколаїв-Вантажний в адресу ТОВ „МИКОНТ” встановлено, що Товарний касир станції у Книзі телефонограм робить запис: дата та час повідомлення, номер телефону на який було зроблено повідомлення, прізвище працівника ТОВ „МИКОНТ”, який прийняв повідомлення. Після отримання наказу від оператора чергового по дирекції та телеграми (телефонограми) повідомлення зі станції затримки, товарний касир складає у 2-х екземплярах копію Повідомлення про затримку вагонів та не пізніше двох годин після отримання телефонограми-повідомлення про затримку інформує відповідального представника ТОВ „МИКОНТ” факсимільним звязком за телефоном 50-83-80, з обовязковим зазначенням на одній з копій повідомлення: посади, прізвища, ініціалів, дати та часу одержання факсу представником ТОВ „МИКОНТ”. Після чого копія повідомлення передається відповідальному представнику ТОВ „МИКОНТ” і при отриманні копії (належної ТОВ „МИКОНТ”) їм проставляється відмітка про отримання з зазначенням своєї посади, прізвища, дати та часу одержання копії повідомлення на копії (належної станції).

Водночас, згідно з порядком передачі повідомлення про затримку вагонів на підходах до ст. Миколаїв-Вантажний в адресу ТОВ „МИКОНТ” при відмові одержувача від прийому повідомлень складається відповідний акт загальної форми ф. ГУ-23 за підписом не менш, ніж двох осіб, у якому зазначається посада, прізвище, імя та по-батькові представника одержувача, що відмовився від підпису або прийняття повідомлення. Про факт відмови одержувача від прийняття повідомлення ДС станції призначення негайно повідомляє керівництво Дирекції для прийняття відповідних заходів. Після отримання акту про затримку вагонів форми ГУ-23а, наказу , повідомлення про затримку вагонів з обовязковим зазначенням номерів вагонів відповідно додатків 3, 4, 5 Правил користування вагонами і контейнерами, товарний касир станції надає по одному екземпляру вищезазначених документів відповідальному представнику ТОВ „МИКОНТ”. При стабілізації ситуації з вивантаження вантажу на вагони які затримані у „кинутих” поїздах, ТОВ „МИКОНТ” надає Станції за телефоном 49-23-79 телефонограму на згоду підведення в адресу одержувача „кинутих” поїздів. Товарний касир станції у Книзі телефонограм робить запис: дата та час отримання повідомлення, прізвище працівника ТОВ „МИКОНТ”, який передав повідомлення з наданням свого прізвища працівнику ТОВ „МИКОНТ”. Станція в свою чергу передає цю інформацію до Херсонської дирекції залізничних перевезень.

Матеріалами справи встановлено, що 24.02.2011р. на адресу Одеської залізниці ТОВ „МИКОНТ” було направлено лист за вих.№173-01, в якому Підприємство повідомляло Залізницю про наступне: за інформацією вантажовідправників в лютому місяці, згідно із затвердженим планом завозу, на адресу ст. Миколаїв-Вантажний, отримувач ТОВ „МИКОНТ”, не буде виконуватись відвантаження мазуту з наступних станцій: 1. ст. „Барбаров” - 2250 тн, 2. ст. „Аллагуват” - 7500 тн, 3. „Стенькино-2” - обсяг 15800 тн який залишився, буде відвантажуватися в кінці лютого, початку березня. Відповідно до вищезазначеного, ТОВ „МИКОНТ” просило підтвердити додаткову заявку на лютий місяць в обсязі 10000 тн мазуту зі ст. „Нікель” на адресу ст. Миколаїв-Вантажний, отримувач ТОВ „МИКОНТ”, зі своєї сторони Підприємство гарантувало вивантаження цистерн до 100 вагонів на добу.

28.03.2011р. на станції Горохівка Одеської залізниці на підставі наказу №104 про затримку поїзда від 04.04.2011р. (а.с. 16) було затримано поїзд №3502 з вантажем мазуту у звязку з неприйняттям вантажовласником ТОВ „МИКОНТ”, що прямував на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці, про що було складено акт про затримку вагонів №3 від 28.03.2011р. (а.с. 17), в якому також вказано підставу для затримання зайнятість фронтів вивантаження ТОВ „МИКОНТ” та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції Миколаїв-Вантажний-експорт.

Вантажоодержувача було повідомлено про затримку вказаного поїзда 28.03.2011р. о 9 год. 15 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів №3 від 28.03.2011р. (а.с. 18).

03.04.2011р. та 04.04.2011р. станцією Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці на підїзну колію 5251 ТОВ „МИКОНТ” на 1 колію було подано вагони з вантажем мазуту, про що свідчать памятки про подавання вагонів №794, №795, №796, №797, №798, №799 (а.с. 26-29) із зазначенням часу подавання вагонів, відповідно до памяток №794 03.04.2011р. о 14:10 год., №795 03.04.2011р. о 14:30 год., №796 03.04.2011р. о 16:40 год., №797 03.04.2011р. о 20:30 год., №798 03.04.2011р. о 2:00 год. та №799 04.04.2011р. о 00:20 год.

Водночас 03.04.2011р. та 04.04.2011р. станцією Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці на підїзній колії 5251 ТОВ „МИКОНТ” на 1 колію було забрано вагони з вантажем мазуту, про що свідчать памятки про забрання вагонів №527, №528, №529, №530 та №531 (а.с. 29-31) із зазначенням часу забирання вагонів, відповідно до памяток - №527 03.04.2011р. о 19:00 год., №528 04.04.2011р. о 02:30 год., №529 04.04.2011р. о 02:50 год., №530 04.04.2011р. 03:10 год. та №531 04.04.2011р. о 03:30 год.

Представник відповідача забрав зазначені вагони та підписав вищезазначені памятки без зауважень.

На підставі зазначених памяток станцією Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці була нарахована плата за користування вагонами у сумі 39990 грн., що підтверджується Відомістю плати за користування вагонами №15049217 (а.с. 20-21) та накопичувальної картки від 15.04.2011р. №15040836 (а.с. 22), з якої також вбачається, що затримка кожного вагону склала 113:25 вагоно-годин. При цьому у Відомістю плати за користування вагонами №15049217 в графі „Примітка” будь-які інші відомості відсутні.

Матеріали справи свідчать, що Одеською залізницею на адресу ТОВ „МИКОНТ” була надіслана претензія №169 від 22.07.2011р. (а.с. 10), в якій позивач просив відповідача в добровільному порядку перерахувати на рахунок позивача 39990 грн.- плату за користування вагонами.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у звязку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 39990 грн. плати за користування вагонами в березні-квітні місяці 2011 року., що стало підставою для звернення Одеської залізниці до господарського суду з відповідним позовом.

Спірні правовідносини, повязані з користуванням вагонами, нарахуванням плати за користування вагонами регулюються наступними положеннями законодавства.

Стаття 3 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт”, цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина 5 ст. 307 ГК України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками підїзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами субєктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної підїзної колії, порту, підприємства.

Згідно з п.1 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119 - 126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999р. №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999р. за №165/3458, Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники підїзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Памяток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Памяток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к , Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

За п.п. 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передає йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Аналогічні положення передбачені і ст. 121 Статуту залізниць України, відповідно до якої вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача.

Враховуючи вищевикладене та обставини справи, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову Одеської залізниці, з огляду на те, що матеріалами справи встановлено факт затримки потягу з вантажем мазуту та простоювання вагонів, які прямували на адресу відповідача в період з 28.03.2011р. по 03.03.2011р. та 04.03.2011р., у звязку з неприйняттям вагонів відповідачем. Про факт затримки вказаних вагонів відповідач був належним чином повідомлений.

Окрім того під час забирання вагонів від залізниці та підписанні памяток про подавання та про забирання вагонів №794, №795, №796, №797, №798, №799 та №527, №528, №529, №530, №531 у відповідача не виникло заперечень щодо неправомірності та несвоєчасності подачі вагонів.

Разом з тим, Відомість плати за користування вагонами №15049217, яка встановлює час затримки по кожному вагону та розмір нарахованої плати за користування вагонами, також підписана відповідачем без заперечень та зауважень, про що свідчить відсутність про це у графі „Примітка” вказаної відомості.

Таким чином матеріалами справи встановлюється наявність підстав для стягнення з відповідача за 39990 грн. плати за користування вагонами у затриманому поїзді по станції Горохівка у березні-квітні 2011 року.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем в розумінні ст.ст 32-34 ГПК України не наведено належними доказами факту відсутності правових підстав для стягнення з нього нарахованих Одеською залізницею 39990 грн. плати за користування вагонами.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права при оцінці доказів, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 13 грудня 2011 року по справі №5016/3280/2011(7/142) та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги Одеської залізниці задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 13 грудня 2011 року по справі №5016/3280/2011(7/142) скасувати.

3. Позов Одеської залізниці задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МИКОНТ” (54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1, код ЄДРПОУ 35473284) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 39990 (тридцять девять тисяч девятсот девяносто) грн. основного боргу, 399 (триста девяносто девять) грн. 90 коп. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МИКОНТ” (54018, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1, код ЄДРПОУ 35473284) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 15 лютого 2012 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов

А.І. Ярош