Постанова № 21436065, 30.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2012 року Справа № 5005/3151/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М.доповідача

суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Литвин А..П.

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 15.11.11;

представники позивача та третьої особи у судове засідання не з"явилися про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства Агрофірми "Борисфен"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.11 року

у справі № 5005/3151/2011

за позовом: приватного підприємства Агрофірми "Борисфен", с. Вищетарасівка, Томаківський район, Дніпропетровська область,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", с. Виводове, Томаківський район, Дніпропетровська область,

третя особа: Дніпропетровська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 1 419 488 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач приватне підприємство Агрофірма «Борисфен»з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич»про стягнення заподіяних йому відповідачем збитків у вигляді втраченої вигоди внаслідок неотримання врожаю 1419488 грн. До позовної заяви були додані відповідні розрахунки, у яких витрати позивача становили 775451 грн. 56 коп (т.1 а.с. 14), сума недоотриманої виручки 1419488 грн., собівартість продукції 775451 грн. 56 коп., сума недоотриманої вигоди 644036 грн. 44 коп. (т.1 а.с. 12).

Справа слухалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2010 року у справі № 28/192-10 (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 липня 2010 року у цій справі рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постановою ВГСУ України при касаційному перегляді справи судові рішення скасовані і справа направлена на новий розгляд з підстав неповноти зясування фактичних обставин справи, а саме, зокрема, доведеності факту понесення збитків та їх розміру. Касаційний суд зазначив, що розмір збитків у даному випадку має визначатися комісією, створеною районною державною адміністрацією відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим Постановою КМУ №284 від 19.04.19993 року (т. 7 а.с. 125).

При новому розгляді справи рішенням господарського суду дніпропетровської області у справі № 5005/3151/2011(суддя Петрова В.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що позивач не виконав свій процесуальний обовязок щодо доведеності розміру заподіяних збитків, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 17.10.2011 року. Відсутній причинний зв'язок між неправомірною поведінкою відповідача і заподіяними збитками і їх розміром.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях. Земельні ділянки не є спірними.Суд дав неправильну оцінку висновку експертизи, відповідно до якої якщо позивач обробляв земельну ділянку, то його збитки становлять 1250000 грн, а якщо не обробляв, то його збитки становлять 600000 грн. Неправильним є висновок щодо відсутності причинного звязку, оскільки саме протиправна поведінка відповідача стала причиною заподіяння збитків. Просить скасувати рішення суду і задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.11р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач) суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.) прийнято апеляційну скаргу до розгляду у судому засіданні 18.01.12р.

У судовому засіданні 18.01.12р. винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 26.01.12р.

26.01.12р. у судовому засіданні оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 30.01.12р.

Представники позивача та третьої особи не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.

В судовому засіданні 30.01.12р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

У відповідності до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вимог касаційної інстанції позивач надав у матеріали справи акт визначення збитків, заподіяних приватному підприємству «Агрофірма «Борисфен», затверджений головою Томаківської районної держадміністрації Барда дим В.Г.( т. 10 а.с. 80). У цьому акті зазначено можливий розмір збитків внаслідок недоотримання врожаю приватним підприємством «Агрофірма»Борисфен».

У відповідності до положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженому постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 19 квітня 1993 р. N 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

При вилученні (викупі) земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, ради, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Такий акт не може бути належним доказом , що підтверджує розмір збитків в силу наступних обставин, він складений без участі представника відповідача, в ньому зазначено можливий розмір збитків, а не реальний, між тим, тільки дійсний розмір збитків підлягає відшкодуванню.

Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частиною першою статті 225 ГК України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Не можна вважати правомірними і дії самого позивача щодо укладення договорів оренди земельних ділянок з громадянами - власниками земельних паїв і оформлення з ними актів приймання-передачі земельних ділянок 3.09.07 р. (т. 1 а.с. 30-150) , оскільки в цей час діяли з 2002 року і до 1.11.2007 року укладені договори оренди земельних ділянок між відповідачем і цими ж власниками паїв на ці ж самі земельні ділянки.

За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано наведено висновок судово-економічної експертизи, якому надано правильну юридичну оцінку щодо недоведеності розміру збитків позивачем. Експертом достовірно зазначено, що у деяких документах відсутній грошовий вираз вартості проведених робіт.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договорів оренди з відповідачем, який більш ніж пять років орендував цю землю, після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Тобто саме відповідач мав переважне право на укладення договорів оренди землі на новий строк і тому його дії щодо укладення договорів та передачі йому в оренду земельних ділянок за актами приймання-передачі на спірні земельні ділянки з 1.11.07 р. були правомірними.

За таких обставин апеляційна скарга позивача на рішення суду не може бути задоволена. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.11р. у справі № 5005/3151/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства Агрофірми "Борисфен"без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.В. Тищик

Суддя Т.А. Верхогляд