Рішення № 21435933, 13.02.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.12 Справа № 5021/4/2012. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Суми

про стягнення 33 195 грн. 53 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 10.01.2012 року;

Від відповідача: не зявився;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Саленко Н.М.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача по справі 33195 грн. 53 коп., в т.ч. 28605 грн. 05 коп. основного боргу, 890 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 600 грн. 05 коп. 3% річних та 3100 грн. 23 коп. пені та просить стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача пояснив суду, що 17.07.2009 року між ТОВ «Фенсі тойз» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір поставки №050/Ха, відповідно до якого первісний кредитор зобовязався поставити відповідачу іграшки. Поставка відбулася на загальну суму 218538 грн. 38 коп. відповідачем повернуто частину товару на суму 29088 грн. 03 коп. Загальна вартість прийнятого товару становить 189450 грн. 35 коп. Відповідач частково оплатив поставлений товар в сумі 160845 грн. 30 коп., тому станом на 05.10.2011 року борг відповідача за вказаним договором становить 28605 грн. 05 коп. На вказану суму було нараховано відповідні штрафні санкції.

05.10.2011 року між первісним кредитором та позивачем було укладено Договір відступлення права вимоги № 03/Ха, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги за Договором поставки № 050/Ха, таким чином позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 33195 грн. 53 коп. боргу з урахуванням штрафних санкцій.

Представник позивача підтримав заявлений позов та надав суду Заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на майно відповідача та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках: в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки відповідач не має наміру розраховуватися з позивачем.

Відповідач в судове засідання не зявився, але направив суду Відзив на позов від 13.02.2012 року, в якому визнає борг перед позивачем в сумі 28605 грн. 04 коп., але не визнає штрафні санкції, оскільки позивач не вжив ніяких заходів для досудового врегулювання спору. Відповідач також подав суду копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив:

Позивач звернувся до суду з Заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках: в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ КБ «ПриватБанк».

З урахування загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд Сумської області здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких засобів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Розглянувши заяву про вжиття запобіжних заходів, суд вважає її не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач не подав доказів, які б свідчили, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Судом встановлено, що 17.07.2009 року між ТОВ «Фенсі Тойз» (постачальник) та СПД ФО ОСОБА_1 (покупець) було укладено Договір поставки № 050/Ха, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставляти товар відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобовязався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Відповідно до п. 5.1 Договору загальна сума Договору складає сума товару, отриманого по всім товарним накладним.

Відповідно до п. 5.4 Договору оплата товару здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів та банківський рахунок постачальника на основі виставленого постачальником рахунку-фактури та/або накладної на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 5.5 Договору за вимогою однієї із сторін, сторони проводять звірку взаєморозрахунків, результати якої оформляються відповідним Актом.

Матеріали справи свідчать, що 05.10.2011 року між ТОВ «Фенсі Тойз» (первісний кредитор) та ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС» (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги № 03/Ха, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за Договором поставки № 050/Ха від 17.07.2009 року, укладений між первісним кредитором та ФОП ОСОБА_1

Вказаним договором передбачено, що новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати суми в розмірі 33195 грн. 53 коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 28605грн. 05 коп., 890 грн. 20 коп. інфляційних, 600 грн. 05 коп. 3% річних, 3100 грн. 23 коп. пені.

17.10.2011 року ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС» було направлено Повідомлення № 52 про відступлення права вимоги та прохання протягом семи днів з дня отримання даного повідомлення сплатити на користь ТОВ «ДРІМ МЕЙКЕРС» 33195 грн. 53 коп.

Проте, відповідач не надав відповіді на вказане повідомлення та не розрахувався з позивачем, тому має борг в сумі 28605 грн. 05 коп. Вказана сума боргу визнана відповідачем, що підтверджено Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2011 року, який підписаний та скріплений печатками ТОВ «Фенсі Тойз» та СПД ФО ОСОБА_1

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Враховуючи, що відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 28605 грн. 05 коп., позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання п. 5.4 Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення боргу, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до 6.6 Договору сплата пені та штрафу не позбавляє відповідну сторону від виконання своїх зобовязань за даним Договором.

Матеріали справи свідчать, що позивачем було нараховано відповідачу пеню в сумі 3100 грн. 23 коп.

Судом встановлено, що частина боргу в сумі 6347 грн. 50 коп. виникла 15.01.2011 року, тому позивач нарахував пеню в сумі 708 грн. 92 коп. за період з 15.01.2011 року по 05.10.2011 року.

Також судом встановлено, що частина суми боргу в сумі 22257 грн. 55 коп. виникла 25.01.2011 року, тому позивач нарахував пеню в сумі 2391 грн. 31 коп. за період з 25.01.2011 року по 05.10.2011 року.

Проте, відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на викладене, позивач мав право нараховувати пеню до 15.07.2011 року та до 25.07.2011 року відповідно, тому пеня за період з 15.01.2011 року по 15.07.2011 року має складати 487 грн. 89 коп., за період з 25.01.2011 року по 25.07.2011 року - 1710 грн. 78 коп., що разом становить 2198 грн. 67 коп.

Таким чином, позовні вимоги стосовно стягнення пені підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню 2198 грн. 67 коп. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом встановлено, що позивачем було нараховано відповідачу 3% річних в сумі 600 грн. 05 коп. з яких 137 грн. 21 коп. за період з 15.01.2011 року по 05.10.2011 року та 462 грн. 84 коп. за період з 25.01.2011 року по 05.10.2011 року.

Також позивач нарахував інфляційні збитки в сумі 890 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 890 грн. 20 коп. інфляційних та 600 грн. 05 коп. 3% річних, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, розраховані та заявлені в межах строку позовної давності та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що при зверненні до суду, позивачем було сплачено 1506 грн. 00 коп. судового збору, що підтверджено Платіжним дорученням № 933 від 12.12.2011 року.

Відповідно до п. 2.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовні заяви майнового характеру позивач сплачує 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1411 грн. 50 коп. до 56460 грн.

Судом встановлено, що ціна позову по даній справі складає 33195 грн. 53 коп., тому судовий збір мав складати 1411 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011 року № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» зміст ухвали про повернення судового збору може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на викладене, позивачу підлягає поверненню з Держаного бюджету 94 грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Згідно Закону України «Про судовий збір» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні Заяви представника позивача про забезпечення позову по справі №5021/4/12 відмовити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС» (01133, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38, кв.12, код ЄДРПОУ 37567185) 28 605 грн. 05 коп. заборгованості, 2198 грн. 67 коп. пені, 890 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 600 грн. 05 коп. 3% річних, 1373 грн. 17 коп. судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Повернути позивачу по справі № 5021/4/12 Товариству з обмеженою відповідальністю «ДРІМ МЕЙКЕРС» (01133, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38, кв.12, код ЄДРПОУ 37567185) суму надмірно сплаченого судового збору з Державного бюджету України (р/р 31213206700002, код бюджетної класифікації 22030001, одержувач Державний бюджет м. Суми, код 23636315, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) в розмірі 94 грн. 50 коп. (девяносто чотири гривні пятдесят копійок), сплаченого відповідно до платіжного доручення № 933 від 12.12.2011 року, оригінал якої знаходяться в матеріалах справи.

6. Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписаний 14.02.2012 р.