Рішення № 21435502, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/51006.02.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія

«Інвестсервіс»

про стягнення шкоди в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.09.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 06.02.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»(надалі ПАТ «Просто-страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(надалі ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», відповідач) як відшкодування шкоди в порядку регресу, суму в розмірі 8758, 62 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Просто-страхування»на підставі договору добровільного страхування № 161648 серії АТК від 06.06.2008р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Honda, державний номер НОМЕР_1 а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 8758, 62 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі отримано відповідачем 04.01.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.12.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування № 161648 серії АТК від 06.06.2008р. у ЗАТ «Просто-страхування», застраховано автомобіль Honda, державний номер НОМЕР_1 страхувальником по договору є ОСОБА_2

Згідно довідки № 8290369 про дорожньо-транспортну пригоду, 01.12.2008р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю Фольксваген, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.01.2009р., справа 3-25536/1-08.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda, державний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 3867/25941 товарознавчого дослідження транспортного засобу, що складений 17.12.2008р. оцінювачем ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво МФ № 5209 від 14.07.2007р.) складає 9788, 76 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 01.12.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту від 16.01.2009р. по договору страхування № 161648 серії АТК від 06.06.2008р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 9058, 62 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується видатковим касовим ордером від 09.02.2009р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Фольксваген, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.01.2009р..

З метою встановлення дійсних обставин справи, ухвалою суду від 30.12.2011р. позивача було зобовязано надати в обгрунтування заявлених вимог (по типу полісу та ліміту відповідальності з урахуванням франшизи) договір (поліс № ВА/1606946) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_2 у належним чином засвідченій копії (відомості щодо звернення з відповідним запитом до відповідача, до винної особи, докази що свідчать про відмову у наданні відповідної інформації, документів.

Вказаний договір страхування (поліс) витребовувався судом і від відповідача у справі.

Вимоги суду сторонами не виконані, позивачем заявлено клопотання про направлення судового запиту до Моторного транспортного страхового бюро України щодо надання інформації по полісу № ВА/1606946, яке судом розглянуто та у його задоволенні відмовлено при врахуванні наступного.

В силу положень ч. 1 ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Обовязок по доведенню обставин покладено положеннями ГПК України на сторін у справі, і в даному випадку на позивача, а судом надається оцінка доводам сторін з урахуванням представлених ними доказів. Жодних належних доказів безпосереднього звернення представника позивача, який в силу положень закону наділений правом на отримання відповідних документів у звязку із настанням страхового випадку, в тому числі і до винної особи, а також доказів, які б свідчили що винною особою, відповідачем було відмовлено у наданні запитуваних документів суду не представлено.

Представленим до матеріалів справи витягом з бази розміщеної на сайті МТСБУ підтверджено, що договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1606946 укладено з ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 30.12.2011р.) не представлено договору (полісу ВА/1606946) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 01.12.2008р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з бази МТСБУ).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір третього типу і укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 01.12.2008р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 30.12.2011р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Honda, державний номер НОМЕР_3 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/1606946), а до ПАТ «Просто-страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 161648 серії АТК від 06.06.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийняття рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Honda, державний номер НОМЕР_3.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Оскільки, у матеріалах справи відсутній поліс ВА/1606946 обов'язкового страхування цивільної відповідальності за шкоду завдану внаслідок експлуатації автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_2, встановити факт погодження розміру франшизи при його укладанні неможливо, що свідчить про недоведеність позивачем своїх вимог по сумі 210 грн. виходячи із загальної суми заявленої до стягнення з відповідача (510 грн. передбачений законом можливий розмір франшизи, а сума страхового відшкодування у відношенні якої позивачем набуто право регресу 9058, 62 грн., з яких 300 грн. не є предметом даного спору (за позовом заявлено до стягнення 8758, 62 грн.)).

Натомість в іншій частині заявлених вимог, останні не спростовані відповідачем, що є підставою для стягнення суми збитку виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Honda, державний номер НОМЕР_3 у ДТП 01.12.2008р., що визначений звітом 3867/25941 товарознавчого дослідження транспортного засобу складеним 17.12.2008р..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 8548, 62 грн. (9058, 62 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста) 510 грн. розмір франшизи передбачений законом), що є в межах заявленої позивачем суми до стягнення (8758, 62 грн.), а в іншій частині вимоги позивача є недоведеними та залишаються без розгляду.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога на виплату страхового відшкодування за вих. № 1355/79-16с від 28.12.2010р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем підтверджується відповіддю страхової компанії за вих. № 112 від 18.01.2011р..

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у розмірі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1369, 15 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 81, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині заявлених вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»210 грн. позов залишити без розгляду.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04655, м. Київ, Кудрявський узвіз, б. 5-Б, оф. 208, ідент. код 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена 10, ідент. код 24745673) 8 548, 62 грн. (вісім тисяч пятсот сорок вісім гривень 62 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 1369, 15 грн. (одну тисячу триста шістдесят девять гривень 15 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 10.02.2012