Рішення № 21435490, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/38730.01.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій»

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

Простягнення 3033,94 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № 10-2-4/14 від 26.09.2011

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант Авто»в особі Київської філії «Центр страхових технологій»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»(далі відповідач) про стягнення 3033,94 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування № 19G-0101257 від 26.10.2007р., було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 3033,94 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 08.11.2011р. порушено провадження у справі № 1/387 та призначено розгляд на 23.12.2011 р.

02.12.2011 позивач подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

22.12.2011 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов, згідно якого заперечив проти позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк виконання зобов'.

23.12.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості підготувати заперечення на відзив відповідача.

Суд відклав розгляд справи на 30.01.2012р.

30.01.2012 представник позивача у судовому засіданні надав заперечення на відзив відповідача та зави про застосування строку позовної давності, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не не зявився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2007 між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», в подальшому назву змінено на ПАТ «УСК «Гарант Авто»(далі позивач) як страховиком, та ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір страхування №19G-0101257, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Деу Нексіа», державний номерний знак НОМЕР_1

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/0136645, страховиком ЗАТ «СК «Інкомстрах», було забезпечено транспортний засіб автомобіль марки «Рено Меган», державний номерний знак НОМЕР_2

21.07.2008 на вул. Луговій 12 у м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «Деу Нексіа», державний номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2., під його керуванням та транспортного засобу «Рено Меган», державний номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_3. під його керуванням.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м.Києва від 15.08.2008 у справі № 3-27809/2008р., гр. ОСОБА_3., визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 379 від 22.08.2008 про вартість матеріального збитку завданого власнику ««Деу Нексіа», державний номерний знак НОМЕР_3, внаслідок ДТП, розмір збитку складає 3485,76 грн., за проведення якого позивач сплатив 300,00 грн. платіжним дорученням № 3736 від 07.10.2008р. Згідно з калькуляцією вартість ремонту автомобіля «Деу Нексіа», державний номерний знак НОМЕР_3 складає 2898,46 грн.

Позивачем постраждалій особі було виплачено 2441,60 грн., за вирахуванням франшизи у розмірі 456,80 грн., згідно видаткового касового ордеру №2033 від 07.10.2008р.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 3033,94 грн. боргу, а саме: 2441,66 грн. страхового відшкодування, 300,00 грн. вартість проведення оцінки пошкодженого майна, 618,17 грн. інфляційної складової, 184,11 грн. 3% річних та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 37.2 Закону України „Про страхування” визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідач заперечив проти позову, просив суд застосувати строк позовної давності.

Суд відмовив у задоволенні даної заяви, оскільки згідно з п. 37.1. ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Таким чином, зобов'язання з виплати відповідачем страхового відшкодування позивачеві є зобов'язанням з визначеним строком виконання.

Отже, до подання позивачем відповідачеві заяви про виплату страхового відшкодування відповідач не мав жодних прострочених зобов'язань перед позивачем, а, отже, позовна давність не починала свій перебіг, адже згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Тобто, перебіг позовної давності за вимогою позивача до відповідача розпочався 13.01.2009 р. (зі спливом одного місяця з дня отримання відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування та інших необхідних документів) і закінчився би 13.01.2012 р.

По-друге, відповідач посилається на ч 6. ст. 261 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Згідно з матеріалами справи позивач виконав основне зобов'язання 07.10.2008 р.

При цьому 21.08.2009 р. Оболонським районним судом м.Києва було відкрито провадження у справі за позовом ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" (попереднє найменування позивача) до ЗАТ "СК "Інкомстрах" і Краснопольського Володимира Віталійовича про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої внаслідок ДТП. Провадження у вказаній справі, яка ґрунтується на тих самих обставинах, що і позов у справі №1/387, яка розглядається Господарським судом м.Києва, в частині вимог позивача до ЗАТ "СК "Інкомстрах" було закрито, що підтверджується рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 21.12.2009 р., копія якого наявна в матеріалах справи (заперечення позивача на відзив відповідач від 30.01.2012р.).

Відповідно до ч.2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Згідно з ч. З ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, пред'явлення позивачем з дотриманням позовної давності до Оболонського районного суду м.Києва позовної заяви з позовними вимогами до відповідача перервало перебіг відповідної позовної давності. Отже, 21.08.2009 р. позовна давність за вимогою позивача до відповідача перервалась, перебіг її розпочався заново наступного дня (ст.253 ЦК України) - 22.08.2009 р. і сплинув би 22.08.2012 р.

Цей висновок підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2011 р. у справі №58/79, копія якого наявна в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування та підтвердженої вартості згідно оціненої шкоди, а саме звіру про вартість матеріального збитки, у відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у розмірі 2441,66 грн., також стягненню підлягає вартість проведення експертної оцінки у розмірі 300,00 грн.

Також позивач просив суд сягнути з відповідача 618,17 грн. інфляційної складової, 184,11 грн. 3% річних, проте суд вирішив відмовити позивачу у задоволенні даних вимог, оскільки зазначені штрафні санкції заявляються, у разі прострочення грошового зобов”язання, а між сторонами грошових зобов"язань не існує.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»(код ЄДРПОУ 31282951, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська 64) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі Київської філії «Центр страхових технологій»(код ЄДРПОУ 26501231, адреса: 04053, м. Київ, вул. Гоголівська 43-А, кв.2) суму заборгованості в розмірі 2441 (дві тисячі чотириста сорок одну) грн. 66 коп. страхового відшкодування, 300 (триста) грн. вартості проведення експертизи, 91 (девяносто одну) грн. 80 коп. - витрат по сплаті державного мита та 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 10.02.2012)