Рішення № 21435477, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/54906.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»

Простягнення 132025,80 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 20.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 21880,00 грн. інфляційних нарахувань, 15164,80 грн. трьох процентів річних та 79615,00 грн. пені.

Ухвалою від 21.11.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.12.2011 року.

В судовому засіданні 09.12.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.2012 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 20.01.2012 р.

В судове засідання 20.01.2012 р. представник позивача не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте у судовому засіданні 20.01.2012 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/549, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з неявкою у судове засідання представника позивача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 06.02.2012 р.

Представник позивача у судове засіданні 06.02.2012 р. не зявився, проте надіслав телефонограму в якій просив суд розглядати справу без його участі за наявними в ній документами.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав відзив на позовну заяву в якій пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 06.02.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»був укладений договір поставки № 456/07/10.

Відповідно до умов п. 1.1. договору позивач зобовязувався передати у власність відповідача сировину для харчової промисловості, а відповідач зобовязувався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.2. договору продукція вважається переданою відповідачу з моменту її фактичної передачі йому разом з усіма необхідними та передбаченими законодавством України супровідними документами відповідачем відповідного документу про прийняття цієї продукції.

Згідно п. 4.2. договору розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції відповідач здійснює з позивачем у безготівковій формі в гривнях, протягом 30 календарних днів після набуття відповідачем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2011 року по справі № 57/7, яке залишено без змін вищими інстанціями, стягнуто з відповідача на користь позивача 547000, 00 грн. основного боргу, 18479,70 грн. пені, 3 576, 70 грн. 3% річних, 6085,00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 5 690, 56 коп. державного мита та 129,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заборгованість на користь позивача списана з рахунку відповідача в повному обсязі 14.10.2011 р. та 20.10.11 перерахована на рахунок позивача, про що надані відповідні банківські довідки та виписки, у звязку з чим 17 листопада 2011 року позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 21880,00 грн. інфляційних втрат за період з березня 2011 року по вересень 2011 року, 15164,80 грн. 3% річних за період з 08.12.2010 року по 20.10.2011 року та 79615,00 грн. пені за період з 08.12.2010 р. до 20.10.2011р.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Таким чином, з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обовязок сторони сплатити кошти, зобовязання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту п. 9.6. Договору за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач керуючись пунктом 9.6 Договору за прострочення строків сплати заборгованості за надані послуги, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 79615,00 грн. за період з 08.12.2010 року по 20.11.2011 року.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.2. договору розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції відповідач здійснює з позивачем у безготівковій формі в гривнях, протягом 30 календарних днів після набуття відповідачем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку відповідача.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, не сплаченої суми заборгованості, встановлених дат прострочення, порядку розрахунків визначеного п. 4.2 договору, а також обмеживши нарахування пені шестимісячним строком з дня коли зобовязання мало бути виконано, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 40412,13 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В абзаці 5 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»від 15.03.2011 р. N 01-06/249 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (постанова від 20.01.2011 N 10/25).

Позивач керуючись статтею 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 21 880,00 грн. інфляційних втрат за період з березня 2011 року по вересень 2011 року та 15164,80 грн. 3% річних за період з 08.12.2010 року по 20.10.2011 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 21880,00 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Стосовно позовних вимог про стягнення 15164,80 грн. 3% річних за період з 08.12.2010 року по 20.10.2011 року, то судом з урахуванням погодженого сторонами в пункті 4.2 договору поставки № 456/07/10 від 01.06.2010 р. порядку розрахунків, було здійснено власний розрахунок у відповідності до якого з відповідача підлягають стягненню 15149,39 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 15366,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 15366,00 грн. позивач надав Договір № 003/11(п) про надання правової допомоги від 17.10.2011 року, акт виконаних робіт № 001/11 (п) від 03.11.2011 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та платіжне доручення № 872 від 10.11.2011 року.

Згідно частини 6 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 3000,00 грн. (Розяснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ).

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р-н, вул. Мічуріна, 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 34047146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія»(місцезнаходження: 79024, м. Львів, Шевченківський р-н, вул. Промислова, 50/52; фактична адреса: 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 5, код ЄДРПОУ 31729389) 15149 (п'ятнадцять тисяч сто сорок девять) грн. 39 коп. три відсотки річних, 21880 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 40412 (сорок тисяч чотириста дванадцять) грн. 13 коп. пені, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1548 (одна тисяча пятсот сорок вісім ) грн. 83 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

10.02.2012 року