Рішення № 21435299, 31.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/55531.01.12 За позовомОбєднання співвласників багатоквартирних будинків «Простір»

До Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

Простягнення 16299,70 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Кибало А.Я.

Від відповідача не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про зобовязання відшкодувати збитки в сумі 8015 грн. у вигляді витрат на ремонт нежитлового приміщення площею 23 кв.м., яке належить позивач та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, просить стягнути з відповідача заборгованість за нежитлово-комунальні послуги за період з 01.07.2010р. та орендну плату з 01.10.2010р. по 30.09.2011 у сумі 8284,70 грн., а всього 16299,70 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача 8015 грн. у вигляді витрат на ремонт нежитлового приміщення площею 23 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість за комунальні послуги за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р. в сумі 1684,72 грн. та заборгованість по орендній платі за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011 в сумі 6600 грн.

Заява Позивача від 30.01.2012р. про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд може продовжити строк розгляду спору.

За клопотанням Позивача про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 цієї статі, суд продовжив строк розгляду спору.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2010 року, між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Простір" та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 02/10-3, загальною площею 23,00 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Дію договору оренди нежитлового приміщення»від 01.07.2010 р. № 02/10-3, який було укладено на шість місяців, було продовжено договором від 31.12.10 р. № 02/11-1, дію цього було продовжено договором від 30.03.11р. № 02/11-2 строк дії якого закінчився 30 червня 2011р..

За твердженням Позивача, з незрозумілих причин, відповідач, продовжуючи орендувати нежитлове приміщення, не виявив бажання укласти договір від 01.07.11р. № 02/11-3 та таким чином продовжити дію договору 30.03.11р. № 02/11-2, про що було складено Акт про не підписання угоди № 2 від 11.07.11р. в присутності голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПРОСТІР" Гриб І.О., керуючого ОСББ «Простір» Демченко В.В. та бухгалтера ОСОБА_2

Відповідно до розрахунку Позивача, в звязку з не виконанням Договорів оренди, а саме порушуючи п.п. 5.1, 6.1, Договорів від 31.12.10 р. № 02/11-1 та від 30.03.11р. № 02/11-2, а саме, несвоєчасно та не в повному розмірі сплачуючи орендну плату, у відповідача починаючи з листопада місяця 2010 року утворилась заборгованість по орендній платі і станом на 30 вересня 2011 у розмірі 8284,70 грн.

Відповідно до п.5.2. договорів оренди, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 днів з дня предявлення орендодавцем рахунку-фактури для здійснення оплати.

За твердженням Позивача, відповідач залишив після себе орендоване приміщення в непридатному для подальшого використання стані, тобто таке, яке потребувало ремонту, таким чином завдавши позивачу збитків.

Позивач зазначає, що відповідно до Акту прийому передачі приміщення від 01.10.2005р. № 1, відповідач отримав орендоване приміщення в гарному стані, до якого навіть не було зауважень ( на стінах побілка, підведено телефонний кабель, освітлення та ін..).

Позивач стверджує, що Відповідач звільнив приміщення 23.09.2011р. залишивши його в поганому стані.

Так, позивач зазначає, що нежитлове приміщення площею 23 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1, знаходилось в незадовільному стані та його неможливо було використовувати в подальшому за призначенням. У зв'язку з тим, що орендар СПД - фізична особа ОСОБА_1 не виявила бажання привести приміщення в попередній стан, або провести поточний ремонт відповідно п.2.4 Договору, комісією та правлінням було прийняте рішення, - самотужки провести ремонт, а завдані ОСББ «Простір»збитки стягнути в судовому порядку СПД ОСОБА_1

Доказом того, що відповідач звільнив приміщення лише 23.09.2011р. є Акт про обстеження приміщення від 23.09.11р. № 5 відповідно до якого були виявлені наступні пошкодження приміщення:

-стіни покриті грибком;

-вирвані кабелі проводки Інтернету та телефонного зв'язку;

- пошкодженні стіни від демонтажу охоронюванних (сигналізації, відео нагляду) пристроїв;

-пошкоджені двері та замки в них;

-загалом по всім стінам, перекриттям між кімнатами та підлозі завдані пошкодження у вигляді глибоких тріщин та царапин, зривання штукатурки, отже все приміщення пошкоджене та знаходиться в незадовільному стані, тобто такому що не придатне для подальшого використання його за призначенням із-за потреби в ремонті.

В зв'язку з тим, що відповідач не виявляв бажання привести орендоване приміщення в попередній, належний стан, протоколом загальних зборів ОСББ «Простір», було прийняте рішення про проведення ремонту в приміщенні площею 23 кв.м. за кошти ОСББ «Простір», а потім ці завдані збитки стягнути в судовому порядку з відповідача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Договір № 02/10-3 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт користування приміщенням відповідачем, а також існування у відповідача факту заборгованості по сплаті орендних платежів за Договорами оренди від 01.07.2010р. №02/10-3, від 31.12.20120р. №02/11-1, від 30.03.2011. №02/11-2, та за фактичне утримання приміщення (після 30.06.201р.), за період жовтня 2010р. по вересень 2011 р. у розмірі 6600грн.

Відповідно до п.6.1 договору при припиненні договору найму - Відповідач повинен повернути майно у порядку, обумовленому цим договором.

Суду не надано доказів повернення Відповідачем приміщення 30.06.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 5.2 Договорів відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 5 днів з дня предявлення орендодавцем рахунку-фактури для здійснення оплати.

Проте відповідач свого обовязку зі спати орендних платежів належним чином не виконав у звязку із чим заборгованість відповідача по орендній платі становить 6600грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу по орендній платі у Відповідача за договорами оренди у сумі 6600 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача 1684,70грн., за твердженням Позивача за надання комунальних послуг, задоволенню не підлягає, з наступного.

Відповідно до п.6.1 договору орендар зобовязується здійснювати оплату комунальних та інших послуг (електро, водо-теплопостачання, послуги звязку).

Однак суду не доведено та не підтверджено документально, що зазначені в розрахунку послуги надавались Відповідачу.

Фактично позивачем наведений лише математичний розрахунок комунальних послуг.

Так, з розрахунку комунальних послуг вбачається, що за Відповідачем рахується заборгованість за телефон у сумі 469,78грн., однак відповідно до п.4.7 договору, всі витрати за користування телефонами оплачуються Орендарем (Відповідачем) самостійно, згідно з розрахунками телефонної станції на наданий у користування телефон. Суду також не зрозуміло нарахування Позивачем заборгованості по відшкодуванню податку на воду у розмірі 27,84грн.

За таких умов, вимога позивача про стягнення 1684,70грн заборгованості за комунальні послуги, задоволенню не підлягає.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача 8 015,00грн. у вигляді витрат на ремонт нежитлового приміщення площею 23 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, також задоволенню не підлягає, з наступного.

Згідно з статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин першої і другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача, як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, позивачем, в порушення норм зазначеної статті, не доведено належними та допустимими доказами сукупності вищевказаних елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема, наявності збитків та протиправності поведінки відповідача.

Так, суд не може розцінювати акти №3 від 24.08.201р., №5 від 23.09.2011про обстеження нежитлового приміщення площею 23 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які підписані тільки представниками Позивача належними та допустимими доказами факту заподіяння збитків, оскільки:

- відповідно до п. 3.1 зазначених договорів оренди, орендодавець зобовязаний у 5-денний термін надати приміщення Орендарю за актом приймання-передачі у якому зазначається технічний стан приміщення на момент здавання в оренду;

- суду не надані акти приймання-передачі приміщення, у яких зазначався технічний стан приміщення на момент здавання в оренду.

Тому, встановити факт залишення орендованого приміщення в непридатному для подальшого використання стані, тобто таке яке потребує ремонту і тим самим завдавши позивачу збитків, не можливо.

Наданий Позивачем Акт прийому передачі приміщення від 01.10.2005р. № 1, суд не може прийняти як належний доказ, оскільки перший договір оренди № 02/10-3, за яким заявлено позовні вимоги, між сторонами був укладений 01.07.2010р.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведений факт вчинення відповідачем правопорушення, в звязку з чим не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 8 015,00грн. у вигляді витрат на ремонт нежитлового приміщення.

Вимога позивача про стягнення з відповідач адвокатських послуг у сумі 2000,00грн., задовольняється частково, з наступних підстав:

- 18.10.2011р. між Обєднанням співвласників багатоквартирних будинків «Простір»(Замовником) та Адвокатським обєднанням «Харченко і Партнери»укладено Договір №1 про надання правової допомоги;

- відповідно до п.1. договору Виконавець взяв на себе обовязки по наданню правової допомоги та захисту законних прав там представлення інтересів Обєднання співвласників багатоквартирних будинків «Простір»під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва, у Вищому Господарському суді України, Верховному суді України за позовом Обєднання співвласників багатоквартирних будинків «Простір»про стягнення заборгованості за оренду, ремонт та житлово-комунальні послуги з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1;

- відповідно до п. 3.1 договору за виконання передбачених договором повноважень Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 2000,00грн.;

Суд врахував нескладність даної справи, необґрунтованість позовних вимог в більшій частині позову, дійсну наявність проведеної роботи щодо надання правової допомоги (представлення інтересів Обєднання співвласників багатоквартирних будинків «Простір»під час розгляду справи в Господарському суді міста Києва), тому витрати за надання правової допомоги підлягають частковому задоволенню, у сумі 500,00грн..

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині вимоги про стягнення заборгованості по орендним платежам у розмірі 6600,00грн.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині вимоги про стягнення заборгованості по орендним платежам у розмірі 6600,00грн. В частині позовних вимог у розмірі 1684,70грн., та в частині 8 015,00грн. у вигляді витрат на ремонт нежитлового приміщення, суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСТІР»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 58-А, код ЄДРПОУ 32488759) 6600 (шість тисяч шістсот) грн. орендної плати, 66 (шістдесят шість) грн. державного мита, 98 (девяносто вісім) грн.. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 500 (пятсот) грн. адвокатських послуг.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 07.02.2012р.