Рішення № 21435265, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 60/3207.02.12 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукарус»

Про Стягнення 385565859,01 грн.

Представники сторін:

Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явились. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукарус»заборгованості за кредитним договором на загальну суму 385565859,01 грн., в тому числі 378349336,00 грн. - сума боргу за кредитом, 6704189,63 грн. - нараховані проценти, 512333,38 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. (суддя Ємельянов А.С.) порушено провадження у справі № 60/32.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. справу № 60/32 передано для розгляду судді Джрати В.В. у звязку із перебуванням судді Ємельянова А.С. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. справу № 60/32 прийнято до провадження судді Джарти В.В.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобовязання перед позивачем, оскільки відповідач всупереч строкам погашення боргу, визначених договором, не виконав свої зобовязання належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, що надсилалась за адресою вказаною у позовній заяві та витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були отриманні відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуті відділенням поштового звязку.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2011 р. між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», як кредитором (надалі - позивач, банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лукарус»як позичальником (надалі - відповідач) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-2201/2-1 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого банк зобовязується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 700000000,00 грн. на умовах встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 11 серпня 2014 року. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є пятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення.

Згідно п. 3.1. договору кредит надається банком позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 2063335015627/980 відкритого банком в ПАТ Промінвсетбанк, код банку 300012, безпосередньо на поточний рахунок позичальника № 2600630115627/980, відкритий в ПАТ Промінвсетбанк, код банку 300012, в межах суми та відповідно до строку, визначених п. 2.1., 2.2. цього договору. Заява на одержання кредиту подається позичальником в банк в письмовому вигляді.

Відповідно до витягу з протоколу № 48/4 від 28.07.2011 р. засідання головного кредитного комітету ПАТ Промінвсетбанк було ухвалено рішення про відкриття кредитної лінії відповідачу.

Відповідач звернувся до банку із заявою про видачу кредиту вих. № 12 від 11.08.2011 р.

На виконання умов договору позивачем перераховано грошові кошти на користь відповідача на загальну суму 498948082,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.2. договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 16,5 % процентів річних.

При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по день, що передує останньому робочому дню місця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. цього договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника № 2600630115627/980 в ПАТ Промінвестбанк, код банку 300012 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № 2068533115627/980, відкритий банком в ПАТ Промінвестбанк, код банку 300012.

Проценти за грудень місяць нараховуються Банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 16,5 % процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. цього Договору.

На надану відповідачу суму кредиту у розмірі 498948082,00 грн. позивачем нараховані 16,5 % річних у розмірі 6704189,63 грн. (відповідно до п. 3.2. п. 3.3. договору) за користування кредитними коштами,

Також, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 20-3219/2-1 від 18.11.2011 р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-2201/2-1 від 11.08.2011 р., відповідно до п. 1 якого погашення кредиту здійснюється за наступним графіком: 20.09.2011 р. - в сумі 1200000,00 грн.; 18.11.2011 р. - в сумі 1200000,00 грн.; 21.11.2011 р. - у сумі 120000000,00 грн.

Пунктом 4.3.4. договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/ або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обовязки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обовязки по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

Банк виконав свої зобовязання взяті на себе за договором належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме виписками по рахунках Позичальника. Проте, відповідач взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконав, в звязку з чим порушив умови договору, якими встановлено графік погашення кредиту. А тому позивач вимагає дострокового погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Сторони в Договорі та додаткових угодах до нього погодили розмір процентів за користування кредитом на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів та графіку погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором та надання кредиту на загальну суму 498948082,00 грн., при цьому позивач нарахував 16,5 % річних за користування кредитними коштами у розмірі 6704189,63 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи п. 2.2. Договору у урахуванням змін та доповнень за договорами про внесення змін та доповнень до Договору, відповідач був зобовязаний виконати своє грошове зобовязання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами до 11.08.2014 р. за наступним графіком: 20.09.2011 р. - в сумі 1200000,00 грн.; 18.11.2011 р. - в сумі 1200000,00 грн.; 21.11.2011 р. - у сумі 120000000,00 грн.

Так як, відповідачем 29.11.2011 р. повернуто кредит на суму 120000000,00 грн., тому сума заборгованості відповідача по кредиту складає 2400000,00 грн.

У звязку із неналежним виконанням відповідачем умов додаткових угод до договору та неповернення кредиту у розмірі 2400000,00 грн. у строк передбачений додатковими угодами, позивач скористався свої правом вимагати дострокового погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, передбаченим п. 4.3.4. договору, тому вимагає від відповідача повернення всієї суми наданих кредитних коштів, за мінусом уже сплачених, у розмірі 378349336,00 грн., та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 6704189,63 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 375949336,00 грн. - строкової заборгованості, 2400000,00 грн. - простроченої заборгованості та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 6704189,63 грн., яка отримана відповідачем, про що свідчить підпис про отримання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків, підписаний представниками сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту складає 378349336,00 грн. та за процентами складає 6704189,63 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, щодо стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 378349336,00 грн. та процентів у розмірі 6704189,63 грн., тому вимоги позивача в цій частині задовольняються судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 512333,38 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання по поверненню кредиту та несвоєчасній сплаті процентів, а саме: 409200,00 грн. - за прострочку сплати кредиту та 103133,39 грн. - за прострочку сплати відсотків, які, в свою чергу, складаються з 1909,93 грн. - пеня за прострочку сплати відсотків по простроченій заборгованості та 101223,45 грн. - пеня за прострочку сплати відсотків по строковій заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача не перевищує заявлені позивачем до стягнення 512333,38 грн., які складаються із 409200,00 грн. - за прострочку сплати кредиту та 103133,38 грн. - за построчку сплати відсотків, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукарус»суми заборгованості за кредитом у розмірі 378349 336,00 грн., суми заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами у розмірі 6704189,63 грн. та пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків в розмірі 512333,38 грн., а всього 385565859,01 грн. - є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукарус»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, ідентифікаційний код 34694003) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) суму боргу по кредиту у розмірі 378349336,00 грн. (триста сімдесят вісім мільйонів триста сорок девять тисяч триста тридцять шість) грн. 00 коп., суму боргу по нарахованим процентам у розмірі 6704189,63 грн. (шість мільйонів сімсот чотири тисячі сто вісімдесят девять) грн. 63 коп., суму пені у розмірі 512333,38 (пятсот дванадцять тисяч триста тридцять три) грн. 38 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 56460,00 грн. (пятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата складення повного рішення 10.02.2012 р.