Рішення № 21435023, 01.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/15-201201.02.12 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго”

ДоВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Провідшкодування шкоди (заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди порядку регресу), 9950, 88 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 пред. за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про відшкодування шкоди (заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди порядку регресу), 9950, 88 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-58/15-2012, розгляд справи призначено на 01.02.2012 р.

01.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 01.02.2012 року зявився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2009 року між страхувальником - ОСОБА_2 та страховиком - Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго», був укладений Договір страхування транспортних засобів № 206-00097-09, предметом якого є страхування автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1.

09.12.2009 року в м. Донецьк на пр-ті Ілліча 14е трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Audi 80, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецьк від 10.02.2009 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль Chevrolet Aveo зазнав пошкоджень.

21.08.2010 року, позивач на підставі Страхового акту № 11953/206/405 від 20.08.2010 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, враховуючи звіт про оцінку № 119/12, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 10460, 88 грн. на користь страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 12765 від 21.08.2010 року, наявним в матеріалах справи.

Отже, з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

В позовній заяві позивач зазначає, що цивільна відповідальність ОСОБА_3 застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” за полісом № ВС/598495.

Відповідач у поданому 01.02.2012 року відзиві на позовну заяву заперечує щодо вимог заявленого позивачем розміру ціни позову, посилаючись на ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідно до яких, страховиком відшкодовується оцінена шкода, вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу. Відповідач пояснює, що відповідно до наданого позивачем звіту про оцінку № 119/12 розмір матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) складає меншу суму ніж заявлено у позовній заяві, що є в межах фактичних витрат позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем Audi 80, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецьк від 10.02.2009 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВС/5987495 (тип договору-1) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між ОСОБА_3 власником автомобіля Audi 80, державний номерний знак НОМЕР_2 та Відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

До позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 09.12.2009 р.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору на адресу Відповідача направлялася регресна вимога про відшкодування шкоди (вих. №1185/3/2010-05/ИР від 20.05.2011 р.)

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно відзиву на позовну заяву, відповідач проти позову частково заперечив зазначаючи, що згідно звіту про оцінку № 119/12 вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля становить 6792, 94 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до згідно звіту про оцінку № 119/12 вартість відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 6792, 94 грн.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до полісу № ВС/5987495 розмір франшизи складає 510,00 грн.

Отже, виходячи з вищезазначеного підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню 6282, 94 грн. страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Індіго” (01011, м. Київ, Печерський район, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, ідентифікаційний код 33831166) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 6282 (шість тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 94 коп. боргу, 891 (вісімсот девяносто одну) грн. 22 коп. судового збору

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 06.02.2012 року.