Рішення № 21434891, 07.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/36007.02.12 За позовомпублічного акціонерного товариства “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго» дожитлово-будівельного кооперативу «Електроприлад» простягнення 50262, 20 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011

року)

відповідача: голова правління Кулініч А.А. протокол № 3 від 17.05.2010 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з житлово-будівельного кооперативу «Електроприлад»50262, 20 грн., ( у тому числі 21928, 65 грн. сума основного боргу, 3851, 39 грн. пеня, 20680, 79 грн. інфляційні втрати та 3801, 37 грн. 3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобовязання за договором від 01.10.2001 року.

09.11.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/360 та призначено її розгляд на 19.11.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 року зупинено провадження у справі № 23/360 до остаточного розгляду справи № 8/131 Окружним адміністративним судом м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року поновлено провадження у справі № 23/360, розгляд справи призначено на 07.02.2012 року.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву, відповідно до якої просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Ухвалою суду від 07.02.2012 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.

Представник Позивача у судовому засіданні 07.02.2012 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 07.02.2012 року подав заяву про розстрочку виконання рішення суду терміном на 6 місяців.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 820005 від 01.10.2001 року.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 820005 від 01.10.2001 року Позивач зобовязався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року.

Відповідач відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору № 820005 від 01.10.2001 року зобовязався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір № 820005 від 01.10.2001 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 407153, 37 грн.

Додатком № 4Б до договору № 820005 від 01.10.2001 року сторони погодили, що вартість теплової енергії Відповідач сплачує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо останній розраховується за показниками приладів обліку, йому предявляється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується Відповідачем не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Відповідач за період з жовтня 2006 року по жовтень 2009 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 21928, 65 грн.

Однак після порушення провадження у справі Відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 21928, 65 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Враховуючи наведене, провадження в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі підпункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 3.5 додатку № 4Б до договору № 820005 від 01.10.2001 року сторони визначили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, Позивач нараховує Відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Здійснивши перерахунок пені, суд задовольняє вимогу в цій частині частково у розмірі 1404, 63 грн. за період з травня 2009 року по вересень 2009 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 3801, 37 грн. (за період з листопада 2006 року по вересень 2009 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 20536, 26 грн. (за період з листопада 2006 року по вересень 2009 року), оскільки Позивачем не враховано відємний інфляційний показник при здійснення розрахунку, зокрема, за липень та серпень 2008 року та 2009 року.

Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Враховуючи важке фінансове становище Відповідача, суд вважає доцільне задовольнити його клопотання та розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент подання позовної заяви до господарського суду міста Києва заборгованості Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1-1 статті 80, статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Електроприлад»(03134, м. Київ, проспект Академіка Корольова, будинок, 6, ідентифікаційний код 23494559) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 00131305) 1404 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 63 коп. пеня, 20536 (двадцять тисяч пятсот тридцять шість) грн. 26 коп. інфляційні втрати, 3801 (три тисячі вісімсот одна) грн. 37 коп. 3 % річних, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 71 коп. державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 83 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 08 березня 2012 року 4407, 13 грн.;

до 08 квітня 2012 року 4407, 13 грн.;

до 08 травня 2012 року 4407, 13 грн.;

до 08 червня 2012 року 4407, 13 грн.;

до 08 липня 2012 року 4407, 14 грн.;

до 08 серпня 2012 року 4407, 14 грн.;

3. Провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 21928, 65 грн. припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк