Рішення № 21434529, 24.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/37124.01.12 За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго” до Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик - 4”

про стягнення 87210, 54 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 23.04.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 05.12.2011 року;

Поета А. М. керівник.

Обставини справи:

Позивач, Публічне акціонерне товариство “Київенерго”, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик - 4” про стягнення 87210, 54 грн., що складається з 70511, 48 грн. основної заборгованості, 5515, 97 грн. пені, 8170, 08 грн. збитків від інфляції та 3013, 01 грн. трьох процентів річних, у звязку із порушенням відповідачем умов договору № 1630496 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року щодо своєчасної оплати наданих за цим договором послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.12.2011 року.

Представники відповідача у судовому засіданні 06.12.2011 року заявили клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2011 року подав витребувані судом документи, проти відкладення розгляду справи не заперечував.

У судовому засіданні 06.12.2011 року судом було оголошено перерву до 26.12.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у звязку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 27/371 передано для розгляду судді Головіній К.І.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/371 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 24.01.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у звязку із великою завантаженістю судді Головіної К. І. та у звязку із виходом судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 27/371 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою суду від 23.12.2011 року справу № 27/371 суддею Дідиченко М. А. прийнято до провадження.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2012 року, посилаючись на часткову оплату відповідачем основної заборгованості, подав заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 26511, 48 грн. основної заборгованості, 5515, 97 грн. пені, 8170, 08 грн. збитків від інфляції та 3013, 01 грн. трьох процентів річних, що разом складає 43210, 54 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.01.2012 року надав письмові пояснення по справі, у яких проти задоволення вимог заперечував з підстав наявності різниці між тарифами на постачання теплової енергії, встановленими для споживачів організацій та установ та тарифами, встановленими для споживачів мешканців будинків.

Крім того, відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі № 27/371 до вирішення повязаної справи, за позовом до Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається судом. Повязаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик - 4” в обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі не надано суду доказів наявності в провадженні суду повязаної зі справою № 27/371 справи.

У звязку із зазначеним, суд відхилив заяву відповідача.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є ПАТ «Київенерго»), за договором енергопостачальна організація, та Житлово-будівельним кооперативом “Взуттєвик - 4”, за договором абонент, було укладено договір № 1630496 на постачання теплової енергії у гарячій воді, надалі за текстом - договір, предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно п. 2.1 договору, при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

За умовами п. 2.2.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах, згідно з додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, абонент зобов'язаний додержуватись кількісного споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначений сторонами у додатку № 4 до договору. Відповідно до п. п. 2, 3 вказаного додатку, абонент щомісяця с 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення. Сплату за вказаними документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно п. 8.1 та п. 8.4 договору, останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги за період з листопада 2009 року по вересень 2011 року на загальну суму 325212, 81 грн., що підтверджується наданими ним обліковими картками (табуляграмами) за вказаний період.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо своечасної оплати за надані згідно договору послуги, позивач, з урахуванням часткових оплат відповідача, просив стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик - 4” борг у сумі 70 511, 48 грн.

В ході розгляду справи позивач, у звязку із частковим погашенням відповідачем основної заборгованості, подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути заборгованість за надані за договором послуги у розмірі 26511, 48 грн.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобовязання щодо оплати наданих позивачем комунальних послуг.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів погашення заборгованості за договором послуг відповідачем не надано.

Так, факт наявності заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді матеріалами справи підтверджений, відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26511, 48 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, за порушення відповідачем грошового зобовязання, позивач нараховує останньому збитки від інфляції за період з грудня 2009 року по вересень 2011 року у розмірі 8170, 08 грн. та 3 % річних за період з грудня 2009 року по вересень 2011 року у розмірі 3013, 01 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення трьох процентів річних суд встановив, що розмір останніх складає 3013, 01 грн., тому вимога позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

За перерахунком суду, розмір збитків від інфляції за період з грудня 2009 року по вересень 2011 року складає:

2 169,18 грн. * 100,90% - 2 169,18 грн. = 19,52 грн.

12 789,28 грн. * 101,80% - 12 789,28 грн. = 230,21 грн.

25 798,57 грн. * 101,90% - 25 798,57 грн. = 490,17 грн.

31 632,41 грн. * 100,90% - 31 632,41 грн. = 284,69 грн.

40 014,01 грн. * 99,70% - 40 014,01 грн. = -120,04 грн.

35 878,83 грн. * 99,40% - 35 878,83 грн. = -215,27 грн.

31 966,36 грн. * 99,60% - 31 966,36 грн. = -127,87 грн.

29 055,79 грн. * 99,80% - 29 055,79 грн. = -58,11 грн.

29 055,79 грн. * 101,20% - 29 055,79 грн. = 348,67 грн.

27 199,20 грн. * 102,90% - 27 199,20 грн. = 788,78 грн.

20 088,76 грн. * 100,50% - 20 088,76 грн. = 100,44 грн.

24 259,85 грн. * 100,30% - 24 259,85 грн. = 72,78 грн.

32 877,85 грн. * 100,80% - 32 877,85 грн. = 263,02 грн.

50 017,10 грн. * 101,00% - 50 017,10 грн. = 500,17 грн.

73 517,09 грн. * 100,90% - 73 517,09 грн. = 661,65 грн.

87 965,83 грн. * 101,40% - 87 965,83 грн. = 1 231,52 грн.

107 124,68 грн. * 101,30% - 107 124,68 грн. = 1 392,62 грн.

114 812,95 грн. * 100,80% - 114 812,95 грн. = 918,50 грн.

103 654,28 грн. * 100,40% - 103 654,28 грн. = 414,62 грн.

99 193,57 грн. * 98,70% - 99 193,57 грн. = -1 289,52 грн.

85 468,82 грн. * 99,60% - 85 468,82 грн. = -341,88 грн.

79 906,81 грн. * 100,10% - 79 906,81 грн. = 79,91 грн.

Так, загальний розмір збитків від інфляції за стягуваний період складає 5 644, 60 грн.

У звязку із зазначеним, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції є обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 5 644, 60 грн.

До того ж, за порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг позивач просив стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик - 4” пеню у розмірі 5515, 97 грн. за період з травня 2011 року по жовтень 2011 року.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, а бо у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно п. 3.5 додатку № 4 до договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду абонентові нараховується пеня на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої законодавством України.

Так, підписанням додатку до договору відповідач узгодив, що виконання зобовязання по своєчасній оплаті послуг за договором, забезпечені штрафною санкцією, що не суперечить чинному законодавству.

В судовому засіданні відповідач заперечував проти нарахування останньому пені, посилаючись на скрутне фінансове становище, яке не є наслідком дій чи бездіяльності відповідача та викликане несвоєчасною та неповною оплатою учасниками Житлово-будівельного кооперативу за надавані відповідачем послуги.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Позивачем доказів понесення Публічним акціонерним товариством «Київенерго» збитків у звязку із несвоєчасною оплатою відповідачем наданих за договором послуг суду надано не було.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне зменшити розмір договірної санкції до 300, 00 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України, в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 2 статті 49 ГПК України встановлено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

При розподілі судових витрат суд враховує, що відповідач здійснив часткову оплату заборгованості після подання позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик - 4” (02222, м. Київ, вул. Закревського, 49-А; ідентифікаційний код: 22865048) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 00131305) основну заборгованість у розмірі 26511 (двадцять шість тисяч пятсот одинадцять) грн. 48 коп., три проценти річних у розмірі 3013 (три тисячі тринадцять) грн. 01 коп., збитки від інфляції у розмірі 5644 (пять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 60 коп., пеню у розмірі 300 (триста) грн. 00 коп., державне мито в сумі 794 (сімсот девяносто чотири) грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 04 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 30.01.2012 року.