Рішення № 21434381, 31.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/3131.01.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс", м. Київ

про стягнення 16145, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кіпчук Я.С. юрист

від відповідача: не зявився

За клопотанням відповідача з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовними вимогами до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс" (правонаступником є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс") про виплату страхового відшкодування в розмірі 16145, 00 грн. в порядку регресу.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття до судового засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

14.10.09 р. в м. Львові по вул. Городоцькій, 321, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля "Daewoo Sens", д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Skoda Oktavia", д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засобі було пошкоджено.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 23.11.09р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєні дорожньо-транспортного пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП.

Автотранспортний засіб "Daewoo Sens", д.н. НОМЕР_1, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору страхування №001088/379031/06 від 30.03.06 р.

Відповідно до висновку №156/11 експертного автотоварознавчого дослідження від 05.11.09р. вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику транспортного засобу "Daewoo Sens", д.н. НОМЕР_1, становить 16480, 91 грн.

За результатами розгляду страхового випадку було складено розрахунок страхового відшкодування, та виплачено страхувальнику 16145, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №032543 від 29.12.09 р.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” № 86/96-ВР від 07.03.1996 р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/2451204 від 18.11.08 р.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/2451204 від 18.11.08р. встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач листом №72/3/2010-03/ИР від 26.04.10 р. звернувся до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу).

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом №ВС/2451204 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16145,00грн. (відшкодована позивачем вартість матеріального збитку 418,91 грн. франшиза за полісом) у строк до моменту звернення позивача до суду, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс", згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 31.01.12 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інтертрансполіс", 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 13Є, код ЄДРПОУ 31451838, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14В, код ЄДРПОУ20033533, відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 16145,00грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 161, 45 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236,00 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 06.02.12 р.