Рішення № 21434200, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/41630.01.12 За позовом Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років»

до Адміністрації прикордонної служби України

третя особа Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву

про примусове виселення та повернення нежилого приміщення

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 14.12.2011р., Ковальчук І.П. - директор;

від відповідача: ОСОБА_2. довіреність б/н від 22.12.2011р.;

від третьої особи: ОСОБА_3 довіреність № 02 від 10.01.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років»звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Адміністрації прикордонної служби України про примусове виселення та повернення нежилого приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повернення орендованого майна, враховуючи закінчення строку дії договору за яким його було передано в оренду.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, зобовязавши виселити відповідача з нежилого приміщення та підписати акт приймання передачі (повернення) з оренди нерухомого майна, а також стягнувши на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 941,00 грн. судового збору.

Ухвалою від 26.12.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.01.2012.

В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, у звязку з чим в судовому засіданні була оголошена перерва до 30.12.2012р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, письмовий відзив на позов приєднано до матеріалів справи.

Представник третьої особи позов підтримав, просив задовольнити, письмові пояснення по суті позову приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2006р. між третьою особою (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3489 (далі-Договір), згідно умов якого третя особа зобовязалася передати, а відповідач прийняти в оренду (строкове платне користування) нежиле приміщення загальною площею 368,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 44, 1-й поверх (далі-майно), що знаходилось на балансі позивача.

Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання, 44 від 11 вересня 2006 року, сторони підтвердили факт передачі приміщення в оренду відповідачу.

Відповідно до п. 10.1 Договору строк оренди визначено сторонами терміном 11 місяців з 11.09.2006р. по 11 серпня 2007 року.

Згідно п. 10.5 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

Враховуючи відсутність вищевказаної заяви Договір неодноразово було пролонговано до 11 липня 2008 року, 11 червня 2009 року, 11 травня 2010 року, 11 квітня 2011 року.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як слідує з матеріалів справи третя особа 18 квітня 2011 року, у строк визначений Договором та Законом, звернулася до відповідача з повідомленням про припинення дії Договору та вимогою повернути приміщення, яке знаходить в оперативному управлінні та на балансі позивача.

Позивач як і третя особа неодноразово звертались до відповідача з вимогами повернути орендоване приміщення позивачу за актом приймання-передачі у звязку з закінченням дії Договору.

Однак, відповідь відповідача в матеріалах справи відсутня.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2011, тобто в місячний строк після закінчення терміну дії Договору оренди, орендодавцем направлено відповідачу лист про припинення дії Договору та з вимогою про звільнення орендованого приміщення.

Таким чином, орендодавець вчинив дії, що свідчать про відмову від продовження терміну дії Договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В порушення умов законодавства та Договору після закінчення строку дії Договору орендоване приміщення відповідачем не звільнено, а тому відповідач безпідставно користується чужим майном, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що дія Договору припинилася і відповідач втратив статус орендаря, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити з нежилого приміщення площею 368,00 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання (Івана Мазепи), 44, 1-й поверх, що використовувалось для розміщення Центрального музею Державної прикордонної служби України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ: 00034039).

3. Зобовязати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ: 00034039) підписати Акт приймання-передачі (повернення) з оренди нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання (Івана Мазепи) 44, 1-й поверх та повернути приміщення Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ: 19030825).

4. Стягнути з Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ: 00034039) на користь Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років»(01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 44, код ЄДРПОУ 02224241) 941 (девятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 07.02.2012