Рішення № 21433937, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/55530.01.12 За позовомПоліклініки №3 Шевченківського району м. Києва

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 7 629,86 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Косенко Н.Ю.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Поліклініка №3 Шевченківського району м. Києва (надалі - "Поліклініка") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) про стягнення 7 629,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов короткострокового договору про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва від 10.02.2009 р. позивач передав у строкове платне користування нежитлове приміщення, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва адресою: вул. Ризька, буд. 1, загальною площею 18,60 кв. м., а відповідач належним чином грошове зобовязання по внесенню орендної плати, сплати комунальних послуг та відшкодуванню податку за землю не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 5 338,24 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 219,73 грн., індекс інфляції у розмірі 767,36грн. та 3% річних у розмірі 304,53 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2012 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 30.01.2012 р.

30.01.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого останній просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5338,24 грн., пеню у розмірі 597,57 грн., 3% у розмірі 304,53 грн. та індекс інфляції у розмірі 767,36 грн.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду, своїх повноважних представників у судове засідання не направив, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 27/2, кв.74, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12041703 від 05.12.2011 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством у звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2009 р. між Поліклінікою №3 Шевченківського району м. Києва (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено короткостроковий договір про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва (надалі - "Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва (далі обєкт оренди), за адресою: вул. Ризька, буд. 1. Обєктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 18 кв. м.

Згідно із п. 3.1 Договору за користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном лікувально-профілактичних закладів м. Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.01.2009 р. №80, та на дату підписання Договору становить 77,00 грн. за 1кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 1386,00 грн., розмір якої за лютий місяць 2009р., згідно з розрахунком орендної плати, що є невідємною частиною цього договору на дату підписання договору становить 77,00 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає 1386,00 грн. Витрати орендодавця на утримання майна не входять до складу орендної плати, нараховуються орендодавцем та сплачується орендарем одночасно з орендною платою, а саме: плата за користування земельною ділянкою, на якій розташований обєкт оренди; амортизаційні відрахування на обєкт оренди; експлуатаційні витрати орендодавця.

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

За змістом п. 3.4 Договору вбачається, що додатково до орендної плати та до витрат орендодавця на утримання орендованого майна, нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України, який сплачується орендарем одночасно з вказаними платежами.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання передачі. Останнім днем сплати платежів є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві.

Відповідно п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Згідно п. 3.9 Договору орендар відшкодовує орендодавцю вартість комунальних послуг (у разі відсутності можливості на встановлення окремих лічильників і відповідно укладання окремих договорів з постачальниками комунальних послуг), витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, яка не входить до складу орендної плати або сплачує вартість цих послуг самостійно на підставі договорів, укладених з організаціями, що надають такі послуги.

Положеннями п. 3.11 Договору у разі закінчення строку дії договору оренди, орендна плата нараховується за фактичне користування обєктом оренди, її розрахунок здійснюється на умовах договору, строк якого закінчився.

Із змісту п. 4.1 Договору вбачається, що орендодавець зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі обєкт оренди.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендар зобовязаний вносити орендну плату та інші, передбачені Договором, платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно п. 4.11 Договору орендар зобовязаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки, щорічно брати участь в інвентаризації розрахунків за станом на 1 січня.

Згідно п. 4.13 Договору орендар зобовязаний відшкодувати орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг або самостійно сплачувати постачальникам вартість таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.) за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж пропорційно площі орендованих приміщень.

Положеннями п. 6.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно п. 9.1 Договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 10.02.2009 р. до моменту підписання основного Договору, але не більше 6 місяців.

10.02.2009 р. на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 18 кв. м., яке має комунальні зручності, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 10.02.2009 р.

11.08.2009 р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до короткострокового договору оренди нежилого приміщення, із змісту якої вбачається, що сторони продовжили дію короткострокового договору оренди від 10.02.2009 р. до моменту визначення експертної оцінки та підписання основного договору.

30.04.2010 р. відповідач передав, а позивач прийняв з оренди нежитлове приміщення загальною площею 18 кв. м., яке має комунальні зручності, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 30.04.2010 р.

01.05.2010 р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, за яким заборгованість відповідача за Договором станом на 01.05.2010 р. становить 7878,21 грн.

Претензіями №363 від 21.05.2010 р. та №600 від 01.09.2010 р. направленими на адресу відповідача, позивач звертався до останнього з вимогою про сплату заборгованості по орендним платежам, відшкодуванню податку на землю та вартості комунальних послуг на загальну суму 7878,21 грн. на підставі короткострокового договору про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва від 10.02.2009 р., крім того позивач у зазначених претензіях встановлював строк погашення заборгованості на протязі 10 днів, однак відповіді на претензії позивач не отримав.

06.12.2010 р. відповідач частково сплатив заборгованість по орендним платежам у розмірі 1000,00 грн. (призначення платежу орендна плата згідно рахунку-фактури №3), що підтверджується банківською випискою від 06.12.2010 р., а також 21.01.2011 р. сплатив заборгованість по орендним платежам у розмірі 1 539,97 грн. (призначення платежу орендна плата згідно рахунку-фактури №17), що підтверджується банківською випискою від 21.01.2011р.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по внесенню орендної плати, оплати комунальних послуг та відшкодування податку за землю за Договором за січень, лютий, березень та квітень 2010 р., у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7 878,21 грн.

Короткостроковий договір про передачу в користування (оренду) нерухомого майна лікувально-профілактичних закладів комунальної власності міста Києва від 10.02.2009 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі нежитлового приміщення) підтверджується факт передачі нежитлового приміщення в оренду, користування ним відповідачем у спірний період (з січня по квітень 2010 р.), повернення майна з оренди та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 7 878,21 грн. на підставі Договору відповідно до виставлених останнім рахунків-фактур №3, №7, №9, №17, №21, №24, №27, №32, №36, №40, №43, №47, №50, №54, №58.

Будь-яких заперечень щодо користування обєктом оренди у спірний період відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору строк виконання грошового зобовязання відповідача по внесенню орендної плати, плати за комунальні послуги та відшкодуванню податку за землю за Договором настає щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.

За період січень квітень 2010 р. (спірний період) позивачем виставлено відповідачу до сплати рахунки-фактури №3 від 11.01.2010 р., №7 від 19.01.2010 р., №9 від 19.01.2010 р., №17 від 08.02.2010 р., №21 від 08.02.2010 р., №24 віл 08.02.2010 р., №27 від 17.02.2010 р., №32 від 01.03.2010 р., №36 від 01.03.2010 р., №40 від 16.03.2010 р., №43 від 01.02.2010 р., №47 від 01.04.2010 р., №50 від 01.04.2010 р., №54 від 13.04.2010 р., №58 від 01.04.2010 р. на загальну суму 7878,21 грн.

Відповідно п. 4.11 Договору, орендар зобовязаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки, щорічно брати участь в інвентаризації розрахунків за станом на 1 січня.

На виконання умов п. 4.11 Договору 01.05.2010 р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, за яким заборгованість відповідача за Договором станом на 01.05.2010 р. становить 7878,21 грн.

Відповідач виконуючи грошове зобовязання за Договором 06.12.2010 р. частково сплатив заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 1000,00 грн. (призначення платежу орендна плата згідно рахунку-фактури №3), що підтверджується банківською випискою від 06.12.2010 р. та 21.01.2011 р. частково сплатив заборгованість по спліті орендних платежів у розмірі 1 539,97 грн. (призначення платежу орендна плата згідно рахунку-фактури №17), що підтверджується банківською випискою від 21.01.2011 р.

Таким чином, заборгованість відповідача по внесенню орендної плати, оплати комунальних платежів та відшкодуванню податку за землю становить 5 338,24грн. (7878,21грн. загальний розмір грошового зобовязання відповідача за період з січня по квітень 2010 р. 1000,00 грн. часткової оплати орендних платежів сплаченої 06.12.2010 р. 1539,97грн. часткової оплати орендних платежів сплаченої 21.01.2011 р.)

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 5 338,24 грн. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ФОП ОСОБА_1 не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги Поліклініки про стягнення з ФОП ОСОБА_1. заборгованості у розмірі 5 338,24 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 597,57 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання по внесенню орендних платежів за січень, лютий, березень та квітень 2009 р., нарахованої окремо за кожен місяць за розрахунком подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у періоди з 06.01.2010 р. по 05.06.2010 р., з 06.02.2010 р. по 05.08.2010 р., 06.03.2010 р. по 05.09.2010 р. та з 06.04.2010 р. по 05.10.2010 р. відповідно, однак суд відзначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Положеннями п. 6.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки згідно 3.6 Договору грошове зобовязання по внесенню орендної плати відповідач повинен виконувати не пізніше 10-го числа поточного місяця, то він вважається таким, що прострочив з 11-го числа відповідного місяця.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, оскільки за січень 2010 р. день оплати припадає на вихідний, то останній день виконання грошового зобовязання переноситься на 11.01.2010 р., а прострочення починається з 12.01.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, простроченими є платежі по орендній платі за січень, лютий, березень та квітень 2010 р.

Нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по сплаті орендних платежів здійснюється з встановлених судом дат початку прострочення зобовязання з їх оплати по кінцеву дату періоду нарахування пені, визначеною позивачем у розрахунку.

Таким чином, правомірним є нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по сплаті орендних платежів у січні з 12.01.2010р. (з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України) по 05.06.2010р., у лютому - з 11.02.2010 р. по 05.08.2010 р., у березні - з 11.03.2010 р. по 05.09.2010р. та у квітні з 11.04.2010 р. по 05.10.2010 р.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку розмір пені за прострочення виконання грошового зобовязання по сплаті орендних платежів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 553,27 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 44,30 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно (без врахування приписів п. 3.6 Договору та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 304,53 грн. нарахованих за періоди з 01.05.2010 р. по 05.12.2010 р. від суми заборгованості 7878,21 грн., з 06.12.2010 р. по 20.01.2011 р. від суми заборгованості 6878,21 грн., з 21.01.2011 р. по 25.11.2011р. від суми заборгованості 5338,24 грн. та суми втрат від інфляції у розмірі 767,36грн., нарахованої за прострочення виконання грошового зобовязання за Договором за періоди з 01.08.2010 р. по 05.12.2010р. від суми заборгованості у розмірі 7878,21 р., з 05.12.2010 р. по 21.01.2011 р. від суми заборгованості 6878,21 грн. та з 21.01.2011 р. по 30.09.2011 р. від суми заборгованості у розмірі 5338,24 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку суми втрат від інфляції та 3% річних , що підлягає стягненню з відповідача становить 688,54 грн. та 303,40 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення суми втрат від інфляції у розмірі 78,82 грн. та 3% річних у розмірі 1,13 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобовязання, необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Поліклініки №3 Шевченківського району м. Києва та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 5 338,24 грн., пені у розмірі 553,27 грн., суми втрат від інфляції у розмірі 688,54 грн. та 3% річних у розмірі 303,40 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Поліклініки №3 Шевченківського району м. Києва задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Поліклініки №3 Шевченківського району м. Києва (04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 1; ідентифікаційний код 01993894) заборгованість у розмірі 5 338 (пять тисяч триста тридцять вісім) грн. 24 коп., пеню у розмірі 553 (пятсот пятдесят три) грн. 27 коп., 3% річних у розмірі 303 (триста три) грн. 40 коп., суму втрат від інфляції 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 42 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 03.02.2012 р.