Рішення № 21433911, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/39030.01.12 За позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт»

Простягнення 80350,82грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1., довіреність № 6-юр-18-2662 від 28.12.2011

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна акціонерна холдингова компанія «Артем»(далі позивач) подала на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБудКонтракт»(далі відповідач) про стягнення 80350,82 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору 165-Е-06 від 20.04.2006р.

Ухвалою суду від 24.11.2011р. порушено провадження у справі № 1/390 та призначено розгляд на 23.12.2011 р.

23.12.2011р. представники сторін у судове засідання не зявились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд відклав розгляд справи на 30.01.2012, у звязку з відсутністю представників сторін, та не виконання останніми вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

30.01.2012 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив розглядати справу по суті спору за наявними в ній матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 27.01.2012р., а саме : 01011, м.Київ, вул. Рибальська 22 та 13.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 165Е-06 від 20.04.2006 р. про надання комунальних послуг на будівельному майданчику по будівництву обєкта, передбаченого договором будівельного обряду № 21 (далі договір), згідно якого позивач зобовязався забезпечити будівельний майданчик, на якому відповідач виконує роботи, тепловою енергією, питною водою, стиснутим повітрям низького та високого тиску, послугами звязку, забезпечити відведення каналізаційних стоків (далі комунальні послуги) (п.1.2 договору).

Пунктом 2.4.1 договору визначено, що відповідач зобов”язаний протягом 10 днів оплачувати рахунки, виставлені позивачем за використані комунальні послуги.

На виконання умов договору позивач забезпечував будівельний майданчик відповідача комунальними послугами , та відповідно до п.2.2.2 договору розраховував обсяг спожитих відповідачем комунальних послуг, виставляв відповідні рахунки для оплати.

Відповідач порушуючи умови договору по оплаті отриманих послуг, станом на 01.07.2011 має заборгованість перед позивачем у розмірі 66451,17 грн.

17.06.2011 відповідач надав позивачу гарантійний лист № 131/02, в якому зобов”язувався погасити наявну заборгованість перед позивачем згідно затвердженого графіку.

Внаслідок не погашення заборгованості позивач направив на адресу відповідача претензію № 25 ПР-1842 від 19.08.2011р., згідно якої просив погасити наявну заборгованість, проте відповідач на неї не відреагував.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовились про те, що за невиконання умов договору будуть нести відповідальність згідно чинного законодавства України.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 80350,82 грн. боргу, а саме: 66451,17 грн. основного боргу, 986,29 грн. пені, 10100,57 грн. інфляційних втрат, 2812,79 грн. 3% річних та судові витрати.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за час користування чужими коштами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової територій», субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендованими ними на підставі договору, сплачують комунальні послуги та тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1607,02 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача..

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудконтракт (01011, м. Київ, вул. Рибальська 13, код ЄДРПОУ 30859744) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 2/10, код ЄДРПОУ 14307699) 66451 (шістдесят шість тисяч чотириста пятдесят одну) грн. 17 коп. основного боргу, 986 (девятсот вісімдесят шість) грн. 29 коп. пені, 10100 (десять тисяч сто) грн. 57 коп. інфляційних втрат, 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 79 коп. 3% річних, 1607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 02 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.І.Мельник

(Дата складання повного тексту рішення 03.02.2012р. )