Ухвала суду № 21433325, 15.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" лютого 2012 р. Справа № 5004/1958/11 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян", м. Ковель

на дії відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції

по справі № 5004/1958/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян"

до відповідача Комунального підприємства "Ковельський міський культурно-просвітницький центр"

про стягнення 42 700 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від скаржника: н/з.

від боржника: н/з.

від ВДВС: ОСОБА_1., довіреність від 10.02.2012 року №6454/14

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України

розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі

ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки учасників судового процесу.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Ян" звернулося в господарський суд зі скаргою на дії відділу ДВС Ковельського МРУЮ та просить визнати неправомірними дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження, скасувати постанову від 23.01.2012 року про закінчення виконавчого провадження та зобовязати державного виконавця відновити виконавче провадження згідно наказу господарського суду Волинської області від 31.10.2011 року №5004/1958/11-1.

Скарга обгрунтована тим, що державний виконавець виніс постанову від 23.01.2012 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»передчасно, не зясувавши обставини припинення комунального підприємства "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" за відсутності доказів саме ліквідації даного підприємства.

Скаржник правом участі у судовому засіданні не скористався, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 77).

Боржник у поясненні від 08.02.2012 року №12 просить у задоволенні скарги відмовити, вважає постанову державного виконавця від 23.01.2012 року законною, такою, що винесена в межах повноважень згідно ст. ст. 49-50 Закону України «Про виконавче провадження»; додає рішення Ковельської міської ради від 29.12.2011 року №17/25 про припинення КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" шляхом ліквідації.

У вказаному поясненні боржник просить слухати справу за відсутності його представника.

Державний виконавець ОСОБА_1. у запереченні від 10.02.2012 року №6453/14 та в судовому засіданні просить у задоволенні скарги відмовити, пояснює, що на виконання рішення господарського суду Волинської області згідно наказу від 31.10.2011 року №5004/1958/11-1 ним було здійснено ряд виконавчих дій, а саме: направлено запити до компетентних органів для перевірки майнового стану боржника, накладено арешт на майно та грошові кошти боржника. Проте, боржником було надано рішення Ковельської міської ради від 29.12.2011 року №17/25 про припинення КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" шляхом ліквідації. Крім того, державним виконавцем на його запит отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.01.2012 року, згідно якого комунальне підприємство "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на підставі рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів, яке зареєстроване 30.12.2011 року, перебуває у стані припинення підприємницької діяльності. Запис про припинення боржника із зазначенням усіх необхідних ідентифікуючих даних та складу комісії з припинення міститься також у «Бюлетні державної реєстрації»від 10.01.2012 року №201. Державний виконавець стверджує, що отримавши вищевказану інформацію, він в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», правомірно виніс постанову про від 23.01.2012 року про закінчення виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.10.2011 року у справі №5004/1958/11 постановлено стягнути з комунального підприємства "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" 42 700 грн. 00 коп. основного боргу, 427 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 43 363 грн. 00 коп. (сорок три тисячі триста шістдесят три грн. 00 коп.).

На виконання рішення видано наказ № 5004/1958/11-1 від 31.10.2011 року.

23.01.2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області №5004/1958/11-1 від 31.10.2011 року про стягнення з КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" 42 700 грн. 00 коп. основного боргу, 427 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 43 363 грн. 00 коп. з огляду на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.01.2012 року КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності; рішенням Ковельської міської ради від 29.12.2011 року №17/25 внесено відомості про ліквідаційну комісію по ліквідації боржника. Постанова винесена з посиланням на п.7.ч.1 ст.49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»(а. с.73).

Згідно статті 67 Закону України «Про виконавче провадження»у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи. У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», п. 4.9.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Частина 1 та частина 2 статті 59 ГК України визначає, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування»відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про ліквідацію підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

29.12.2011 року Ковельською міською радою прийнято рішення №17/25 про припинення КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" шляхом ліквідації, утворено ліквідаційну комісію, встановлено строк заявлення кредиторських вимог до КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" з дня опублікування повідомлення про внесення рішення про припинення даного підприємства до 12 березня 2012 року в межах строку, передбаченого, ст. 105 ЦК України; зобовязано директора КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" попередити працівників про їх звільнення у звязку з ліквідацією підприємства.

Запис про припинення боржника із зазначенням усіх необхідних ідентифікуючих даних та складу комісії з припинення міститься також у «Бюлетні державної реєстрації»від 10.01.2012 року №201.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.01.2012 року підтверджується, що комунальне підприємство "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" на підставі рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів, яке зареєстроване 30.12.2011 року, перебуває у стані припинення підприємницької діяльності (а. с.71).

Відповідно до вимог ст.ст. 1,2 та 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" органи державної виконавчої служби є органами державної виконавчої влади, а державні виконавці посадовими особами цих органів. Вказаний статус виконавчої служби та державних виконавців зумовлює обовязок останніх дотримуватися приписів ч.2 ст. 19 Конституції України стосовно дій виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Матеріалами справи підтверджено припинення КП "Ковельський міський культурно-просвітницький центр" за рішенням з засновників (учасників) або уповноважених ними органів шляхом ліквідації.

Таким чином, вищевикладене свідчить про проведення державним виконавцем виконавчих дій в межах компетенції, встановленої для субєкта владних повноважень Законом України "Про виконавче провадження" та спростовані твердження скаржника про неправомірність дій державного виконавця.

Згідно п.8 Роз'яснень ВГСУ від 28.03.2002 року №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Щодо зобовязання державного виконавця поновити виконавче провадження, суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" на дії відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції по справі № 5004/1958/11 слід відхилити.

Керуючись ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ян" на дії відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції по справі № 5004/1958/11 відхилити.

Суддя А. М. Кравчук