Постанова № 21432005, 13.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2012 № 13/442

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність №259 від 06.12.2010 р.)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 10.02.2012 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 13.12.2011 р.

у справі № 13/442 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРФ-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРФ-Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 844936,20 грн., з яких 786453,45 грн. основного боргу та 58482,75 грн. пені.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, представником відповідача було подано клопотання про припинення провадження у справі в звязку з тим, що умовами договору передбачено врегулювання спору в третейському суді.

06.12.2011 р. в ході розгляду даної справи судом першої інстанції від позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 52817,42 грн. пені та 10222,73 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 52817,42 грн. пені, 10222,73 грн. 3% річних, 9500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, в позові відмовити повністю або припинити провадження у справі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

22.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРФ-Україна», як постачальником таТовариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет», як покупцем, було укладено договір поставки № 4600032690, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця товар, а покупець приймає його та оплачує.

Пунктом 10.2 Договору сторони визначили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з данного договору чи у звязку з ним, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа», за адресою: м. Київ, Залізничне шоссе, 57, рішення якого є остаточним і обовязковим для обох сторін, і оскарженню не підлягають, крім випадків передбачених Законом України «Про третейські суди». Сторони погодили, що в процесі розгляду та вирішення спорів буде застосовуватися Регламент Третейського суду при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа». Право, що регулює даний договір є матеріальне право України.

Як зазначалось вище, в ході розгляду даної справи судом першої інстанції, представником відповідача була подана заява про припинення розгляду справи у звязку з тим, що умовами договору передбачено врегулювання спору в третейському суді

Статтею 2 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами.

З матеріалів справи вбачається, що укладена між сторонами третейська угода не суперечить чинному законодавству України.

Тобто, підписавши третейську угоду, сторони погодили, що будь-які суперечки та спори щодо певного договору між ними, підлягають розгляду третейським судом.

Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України» № 02-5/612 від 23.08.1994 р., з метою забезпечення однакового і правильного застосування процесуальних норм, роз'яснено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (п. 5) ч. 1 ст. 80 ГПК України). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України або припинити провадження у справі з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В пункті 10 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 10.03.1998 р. № 01-8/91 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів» зазначено, що господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 1 ст. 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господрським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалась недійсною, наполягає на вирішення спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі п. 5 частини першої статті 80 ГПК.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи те, що письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду була укладена сторонами до порушення провадження у даній справі, не визнавалась недійсною, а також те, що відповідач наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. у справі №13/442 підлягає скасуванню, а провадження у даній справі припиненню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. 49, п. 5 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 102, п. 3 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. у справі №13/442 скасувати.

Провадження у справі №13/442 припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРФ-Україна» (юридична адреса: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8; поштова адреса: 03680, м. Київ, пр-т Академіка Паладина, 44, корпус 8, п/р 260090133177 в АТ «Сбербанк Росії» м. Києва, МФО 320627, код ЄДРПОУ 36107259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» ( м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57, п/р №26003000000628 в АТ «Банк Петрокомерц Україна» м. Києва, МФО 300120, код ЄДРПОУ 36387233) 705 (сімсот пять) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Справу №13/442 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяАлданова С.О.

СуддіДикунська С.Я.

Сітайло Л.Г.