Постанова № 21431755, 08.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2012 № 21/127-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Іоннікової І.А.

суддів: Синиці О.Ф.

Зеленіна В.О.

секретар Волуйко Т.В.

за участю представників:

від позивача-1 - не зявився

від позивача-2 - не зявився

від відповідача-1 - ОСОБА_1 (дов. б/н від 06.02.2012 р.)

від відповідача-2 - ОСОБА_2 (дов. б/н від 14.09.2011 р.)

від прокуратури - Барановська В.В. (посвідчення №42 від 14.05.2009 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області,

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Арістей»

на рішення господарського суду Київської області

від 05.12.2011 р.

у справі №21/127-11 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах

держави в особі:

1) Головного управління Держкомзему у Київській області

2) Київської обласної ради

до 1) Томашівської сільської ради

2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

«Арістей»

про визнання недійсними рішення та державних актів, зобовязання

вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фастівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області (далі за текстом позивач-1) та Київської обласної ради (далі за текстом позивач-2) до Томашівської сільської ради (далі за текстом відповідач-1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей» (далі за текстом - СТОВ «Арістей», відповідач-2) про визнання незаконним та скасування рішення Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р., визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки ЯИ №422326, ЯИ №422324, ЯИ №422325, виданих 12.11.2009 р. СТОВ «Арістей», та зобовязання відповідача-2 повернути спірні земельні ділянки до земель державної власності в межах Томашівської сільської ради у придатному для використання стані.

В ході судового розгляду справи в місцевому господарському суді від Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області та Київської обласної ради надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив суд визнати недійсними рішення Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р. та державні акти на право власності на земельні ділянки ЯИ №422326, ЯИ №422324, ЯИ №422325, що видані 12.11.2009 р. СТОВ «Арістей», а також зобовязати відповідача-2 повернути спірні земельні ділянки до земель державної власності в межах Томашівської сільської ради у придатному для використання стані.

В обґрунтування позовної заяви прокурор посилається на те, що рішення не відповідає вимогам ст. ст. 116, 127, 134 Земельного кодексу України щодо порядку відчуження спірних земельних ділянок, вимогам ст. 186 ЗК України, ст. ст. 20, 50 Закону України «Про землеустрій» в частині обовязку по розробленню проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, та вимогам ст. ст. 9, 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» щодо проведення державної землевпорядної експертизи, позивачі просять суд визнати рішення недійсним, як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.12.2011 р. у справі №21/127-11 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення Томашівської сільської ради «Про затвердження технічної документації та матеріалів інвентаризації» №4/9 від 18.12.2008 р. Визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №422324, серії ЯИ №422325, серії ЯИ №422326, які видані Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Арістей» 12.11.2009 р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Томашівської сільської ради на користь Державного бюджету України 28,33 грн. державного мита та 78,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей» на користь Державного бюджету України 28,33 грн. державного мита та 78,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Томашівської сільської ради «Про затвердження технічної документації та матеріалів інвентаризації» №4/9 від 18.12.2008 р. та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №422324, серії ЯИ №422325, серії ЯИ №422326, суд першої інстанції виходив з того, що останні не відповідають положенням ст.ст. 116, 127, 128, 134 ЗК України. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача-2 повернути спірні земельні ділянки до земель державної власності в межах Томашівської сільської ради у придатному для використання стані, суд першої інстанції суд посилався на положення ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» та дійшов висновку про належність спірних земель до комунальної власності і відсутність підстав для їх повернення до земель державної власності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Фастівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 05.12.2011 р. у справі №21/127-11 скасувати частково, прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держкомзему у Київській області, Київської обласної ради.

Підставою для скасування рішення суду прокурор зазначив порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 84 Земельного кодексу України та наголошував на тому, що відповідачем-1 не проводились дії щодо розмежування земель державної та комунальної власності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 05.12.2011 р. у справі №21/127-11 скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм матеріального, зокрема, ст. 203 ЦК України та процесуального права, зокрема, ст.ст. 21, 29, 83 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами ОСОБА_3 №01-22/1/1 від 08.02.2012 р. змінено склад судової колегії.

31.01.2012 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача-1 надійшла заява, відповідно до якої останній просить розглядати справу у відсутності представника Київської обласної ради.

В судове засідання апеляційної інстанції 08.02.2012 р. представники позивача-1, позивача-2 не зявились.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обовязковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників позивача-1, позивача-2.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, просив її задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 05.12.2011 р. у справі №21/127-11 скасувати в частині відмови в позові, прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держкомзему у Київській області, Київської обласної ради. Заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі СТОВ «Арістей», просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-2 заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, просив залишити її без задоволення. Підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі СТОВ «Арістей», в якій просив рішення господарського суду Київської області від 05.12.2011 р. у справі №21/127-11 скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача-1 заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, просив залишити її без задоволення. Підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі СТОВ «Арістей», в якій просив рішення господарського суду Київської області від 05.12.2011 р. у справі №21/127-11 скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-1, відповідач-2, прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2008 р. 2 сесією V скликання Томашівської сільської ради прийнято рішення №4/9 (далі-Рішення), яким вирішено затвердити технічну документацію по інвентаризації земельних ділянок СТОВ «Арістей»: с. Ярошівка, вул. Гагаріна,1/2 (комора) в межах Томашівської сільської ради (площа-1,5328 га), с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 7 (адміністративний будинок) в межах Томашівської сільської ради (площа-0,1817 га), с. Томашівка, вул. Леніна, 1 (будівля олійниці та млина) в межах Томашівської сільської ради (площа-0,1673 га), загальна площа ділянок 1,8818 га; передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для сільськогосподарського призначення (обслуговування існуючих будівель та споруд) 1,8818 га; попередити керівництво СТОВ «Арістей», якому передані земельні ділянки у приватну власність.

На підставі вказаного рішення, 12.11.2009 р. СТОВ «Арістей» видано державні акти на право власності на вищезазначені ділянки ЯИ №422324, ЯИ №422325, ЯИ №422326.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р. вирішено безкоштовно передати у приватну власність СТОВ «Арістей» земельні ділянки для сільськогосподарського призначення (обслуговування існуючих будівель та споруд) 1,8818 га.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 127, статей 128 та 134 ЗК України відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності юридичним особам здійснюється лише шляхом їх продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Земельним кодексом України не передбачено ані можливості безоплатного набуття юридичними особами земельних ділянок, ані повноважень органів місцевого самоврядування на безоплатну передачу юридичним особам земельних ділянок у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2011р. у справі №5020-1/144.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, враховуючи встановлення факту невідповідності спірного рішення положенням статей 116, 127, 128, 134 ЗК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним рішення Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що місцевим господарським судом помилково застосовано ст. ст. 203, 215 ЦК України, оскільки даними нормами визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та підстави недійсності правочину, тоді як спірне рішення Томашівської сільської ради не є правочином.

Щодо позовних вимог про визнання недійними державних актів на право власності на земельні ділянки ЯИ №422326, ЯИ №422324, ЯИ №422325, виданих 12.11.2009 р. СТОВ «Арістей», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Враховуючи те, що державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №422324, серії ЯИ №422325, серії ЯИ №422326, що зареєстровані 12.11.2009 р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02:09:958:00004, №02:09:958:00003, №02:09:958:00002 відповідно, видані СТОВ «Арістей» на підставі рішення Томашівської сільської ради №4/9 від 18.12.2008 р., яке визнане судом недійсним, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про визнання недійсними зазначених актів підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2011 р. у справі №51/71.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобовязання відповідача-2 повернути спірні земельні ділянки до земель державної власності в межах Томашівської сільської ради у придатному для використання стані, суд першої інстанції суд посилався на положення ст. 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» та дійшов висновку про належність спірних земель до комунальної власності і відсутність підстав для їх повернення до земель державної власності. Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками, з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ст. 78 Земельного кодексу України земля може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Частиною 4 ст. 83 ЗК України передбачено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема, у разі передачі їм земель державної власності.

Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності у державну власність провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом для юридичних осіб (ст.117 ЗК України).

Іншою підставою набуття територіальними громадами права комунальної власності на землі є проведення на відповідній території розмежування земель державної та комунальної власності.

Правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування встановлені Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності».

Відповідно до п.10 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» рішення про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські, селищні і міські ради за погодженням з відповідними органами виконавчої влади, а за межами населених пунктів органи виконавчої влади за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування у межах їх територій.

Підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, є рішення сільської, селищної, міської ради, а за межами населених пунктів - рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим або відповідної обласної державної адміністрації. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями (ч.1, ч.2 ст.10 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення робіт по розмежуванню земель державної власності та комунальної власності на спірних земельних ділянках. Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія листа Томашівської сільської ради до Фастівського міжрайонного прокурора №293 від 10.11.2011 р., відповідно до якого 10.11.2011 р. на засіданні сесії Томашівської сільської ради VI скликання прийнято рішення щодо вжиття невідкладних заходів з метою проведення відповідних дій по розмежуванню земель державної та комунальної власності та було прийнято рішення щодо виготовлення проекту землеустрою по розмежуванню земель державної та комунальної власності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобовязання відповідача-2 повернути спірні земельні ділянки Томашівській сільській раді у придатному для використання стані є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей», висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду в частині позовних вимог щодо зобовязання відповідача-2 повернути спірні земельні ділянки Томашівській сільській раді у придатному для використання стані не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Фастівського міжрайонного прокурора Київської області підлягає задоволенню, а рішення суду в частині відмови в позові скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

У звязку з задоволенням позову в повному обсязі, відмовою в задоволенні апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей», задоволенням апеляційної скарги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічного процесу покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей» покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 05.12.2011 р. у справі №21/127-11 скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобовязання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей» повернути спірні земельні ділянки Томашівській сільській раді у придатному для використання стані.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. Зобовязати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Арістей» (08510, Київська обл., Фастівський р-н, с. Томашівка, вул. 30-ти річчя Перемоги, 5, ідентифікаційний код 32221376) повернути земельні ділянки загальною площею 1,8818 га (земельна ділянка площею 1,5328 га, яка знаходиться: с. Ярошівка, вул. Гагаріна, 1/2, кадастровий номер ділянки 3224986202:01:001:0171; земельна ділянка площею 0,1817 га, яка знаходиться: с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 7, кадастровий номер ділянки 3224986201:01:005:0013; земельна ділянка площею 0,1673 га, яка знаходиться: с. Томашівка, вул. Леніна, 1, кадастровий номер ділянки 3224986201:01:005:0014) Томашівській сільській раді у придатному для використання стані.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Томашівської сільської ради (08510, Київська обл., Фастівський р-н, с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 9, ідентифікаційний код 04359991) на користь Державного бюджету України 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Арістей» (08510, Київська обл., Фастівський р-н, с. Томашівка, вул. 30-ти річчя Перемоги, 5, ідентифікаційний код 32221376) на користь Державного бюджету України 28 (двадцять вісім) грн. 33 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 470 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи №21/127-11 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддяІоннікова І.А.

СуддіСиниця О.Ф.

Зеленін В.О.