Рішення № 21431556, 14.02.2012, Господарський суд Чернігівської області

14.02.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09 лютого 2012р. справа №5028/14/140/2011

За позовом: Комунального підприємства «Дніпроводоканал»Дніпропетровської

міської ради, вул.Червона,21а, м. Дніпропетровськ, 49101

До відповідача: Виробничо-комерційне підприємство у формі товариства з обмеженою

відповідальністю «Укрспецтехніка», вул.Київська,371, м. Прилуки,17500

Про стягнення 1 325 717грн. 47коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 31.01.12р. та 09.02.12р. - ОСОБА_1. представник довіреність №20/28-06 від 03.01.2012р.

Від відповідача: 31.01.12р. та 09.02.12р. - Глінка А.Л. директор

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 31.01.12р. по 09.02.12р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 470400,00грн., здійсненої згідно договору на виготовлення продукції №033/28-06 від 23.05.08р., 295 300,20грн. пені, 110 409,85грн. інфляції та 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 19.01.12р. надав уточнення до позовної заяви №24/28-06 від 17.01.12р., в якому зазначив, що виконуючі свої господарсько-договірні зобовязання, позивачем надано та узгоджено з відповідачем замовлення з відповідними датами поставки та передання автомобілів: 1. до 01.10.08р. відповідно до замовлення №1 від 04.04.08р. відповідач зобовязувався поставити 5 автомобілів ААСТ-2, що відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, ним було поставлено автомобілі з простроченням строку: 30.11.08р. відповідно до накладної №112 від 30.11.08р. та акту приймання-передачі від 30.11.08р. було передано автомобіль ААСТ-2 вартістю 429 000,00грн., прострочення 60 календарних днів з 01.10.08р. по 30.11.08р., 30.11.08р. відповідно до накладної №113 від 30.11.08р. та акту приймання-передачі від 30.11.08р. було передано автомобіль ААСТ-2 вартістю 429 000,00грн., прострочення 60 календарних днів з 01.10.08р. по 30.11.08р., 29.12.08р. відповідно до накладної №121 від 29.12.08р. було передано автомобіль ААСТ-2 вартістю 429 000,00грн., прострочення 89 календарних днів з 01.10.08р. по 29.12.08р., 30.12.08р. відповідно до накладної №122 від 30.12.08р. було передано автомобіль ААСТ-2 вартістю 858 000,00грн., прострочення 90 календарних днів з 01.10.08р. по 30.12.08р.; 2. до 01.10.09р. відповідно до замовлення №2 від 02.04.09р. відповідач зобовязувався поставити 5 автомобілів ААСТ-2, відповідачем було поставлено автомобілі з простроченням строку 30.12.09р. відповідно до накладної №126 від 30.12.09р. було передано 2 автомобіля ААСТ-2 вартістю 940 800,00грн., прострочення 90 календарних днів з 01.10.09р. по 30.12.09р., окрім того, один з вищевказаних автомобілів неодноразово повертався відповідачу для усунення недоліків та дефектів та остаточно був повернутий відповідно до акту від 31.03.11р. та до теперішнього часу так і не переданий позивачу, тобто прострочення передання автомобілю складає з 01.10.09р. по теперішній час. Також позивач зазначив, що ним було сплачено 3494000,00грн., а вартість поставлених відповідачем автомобілів складає 2 615400,00грн. тобто переплата складає 878 600грн. У поданому уточненні позивач зазначає, що ним було здійснено розрахунок пені за прострочення передання відповідачем автомобілів у розмірі 295 300,20 грн., яка складається з 25740,00грн. за прострочення передання автомобілю за накладною №112 від 30.11.08р. вартістю 429000,00грн. з 01.10.08р. по 30.11.08р., 25740,00грн. за прострочення передання автомобілю за накладною №113 від 30.11.08р. вартістю 429000,00грн. з 01.10.08р. по 30.11.08р., 38181,00грн. за прострочення передання автомобілю за накладною №121 від 29.12.08р. вартістю 429000,00грн. з 01.10.08р. по 29.12.08р., 77220,00грн. за прострочення передання автомобілів вартістю 858000,00грн. з 01.10.08р. по 30.12.08р., 42336,00грн. за прострочення передання автомобілю за накладною №126 від 30.12.09р. вартістю 470400,00грн. з 01.10.09р. по 30.12.09р., 86 083,20 грн. за прострочення передання автомобілю за накладною №126 від 30.12.09р. вартістю 470400,00грн. з 01.10.09р. по 02.04.10р. Окрім того, позивач зазначає про здійснення нарахування процентів та суми індексу інфляції з дати, коли автомобілі повинні були бути передані (01.10.09р.) до теперішнього часу (16.01.12), що сума процентів складає 34 084,87 грн., сума інфляції складає 117 732,40грн. Позивач просив стягнути з відповідача 878600,00грн. попередньої оплати, 295 300,20грн. пені за період з 01.10.2008р. по 02.04.2010р., 34084,87грн. три проценти річних та 117732,40грн. інфляції за період з 02.10.2009р. по 16.01.2012р., а також 26514,35грн. судового збору.

Як вбачається із змісту поданого позивачем уточнення до позовної заяви від 17.01.2012р., позивач до прийняття рішення по справі збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення попередньої оплати на суму 408 200,00грн., в частині стягнення 3% річних та інфляції на загальну суму 41407,42грн., що не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а тому прийнято судом, про що вказано в ухвалі від 19.01.2012р.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.01.12р. надав відзив на позовну заяву №104 від 19.01.12р., в якому заперечував проти позову в повному обсязі та зазначив, що відповідно до замовлення №2 від 02.04.09р. до договору №033/28-06 від 23.05.08р. визначена передплата до 31.03.09р. 150000,00грн. до 30.04.09р. 400000,00грн., до 31.05.09р. 400000,00грн., до 30.06.09р. 400000,00грн., яка позивачем виконана не була, у терміни зазначені у замовленні №2 до договору №033/28-06 від 23.05.08р., фактично позивачем були здійснені оплати по вказаному договору у безготівковій формі. Відповідач повідомляє про направлення на його адресу позивачем претензії, про результати розгляду якої листом вих.№98/28-06 від 17.09.11р. відповідачем було заявлено про безпідставність вимог позивача, що позивачем в порушення умов договору перерахування здійснювалися безсистемно та невчасно, що позбавило можливості відповідача по погодженим цінам придбати необхідні комплектуючі та складові для виготовлення замовлених позивачем виробів. У відзиві на претензію відповідач стверджує про невиконання позивачем істотних умов договору, таких як проведення в повному обсязі попередньої оплати, що відповідно до п.5.2 договору позивач не оплатив 30% автомобіля ААСТ-2 поставленого 30.12.09р. Відповідач вважає, що стягнення пені не відповідає чинному законодавству.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.01.12р. надав копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №114246 Виробничо-комерційного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», ідентифікаційний код 31919044, місцезнаходження м. Прилуки, вул.Київська,371.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 19.01.12р. значиться Виробничо-комерційне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», ідентифікаційний код 31919044, місцезнаходження м. Прилуки, вул.Київська,371.

Відповідно до ухвали від 19.01.12р. судом враховано, що повна назва відповідача є Виробничо-комерційне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка».

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 31.01.12р. надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №60/28-06 від 30.01.12р., в якому навів перелік платіжних доручень, за якими проведено: попередню оплату згідно замовлення №1 від 04.04.08р. на загальну суму 1 302 000грн.; проведено повний розрахунок за поставлені автомобілі згідно накладних №112 від 30.11.08р., №113 від 30.11.08р., №121 від 29.12.08р., №122 від 30.12.08р. на загальну суму 2 145 000грн. У письмовому поясненні позивач повідомляє, що відповідно до замовлення №2 від 02.04.09р. він зобовязався здійснити попередню оплату пяти автомобілів на суму 1350000,00грн., але за домовленістю з відповідачем було узгоджено поставку та передання спочатку двох автомобілів, де сума попередньої оплати склала 270000,00грн., яка за поясненням позивача була здійснена 22.07.09р. платіжними дорученнями згідно наведеного переліку. Позивач стверджує, що поставка та передання автомобілів повинна була бути здійснена відповідачем 01.10.09р., але здійснена 30.12.09р. відповідно до видаткової накладної №126 від 30.12.09р. з простроченням 90 календарних днів з 01.10.09р. по 30.12.09р., а повний розрахунок за поставлені автомобілі проведено 06.11.09р. платіжними дорученнями згідно наведеного переліку. Крім того, у письмовому поясненні позивач навів перелік платіжних доручень, за якими була здійснена попередня оплата за наступні автомобілі на загальну суму 390 000грн. та зазначив, що один з автомобілів ААСТ-2 неодноразово повертався відповідачу для усунення недоліків та дефектів, та остаточно був повернутий відповідно до акту від 31.03.11р. і до теперішнього часу так і не переданий позивачу, за який було сплачено 470 000грн., що в акті помилково зазначена дата договору 13.05.08р. замість дати 23.05.08р., але передача автомобілю відбулася саме за договором №033/28-06, що відповідач у своєму листі №21 зазначив, що замість даного автомобілю позивачу буде переданий новий автомобіль, але поставка та передання автомобілю так і не відбулася, таким чином сума попередньої оплати, тобто сума якою на теперішній час користується відповідач становить 878 600грн. та складається з вартості повернутого (несправного) автомобілю та попередньої оплати за наступні автомобілі.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.12р. надав відзив на заяву про збільшення позову, в якому зазначив, що позивач після отримання автомобілів згідно заявки №1 не своєчасно відповідно до умов договору (до 05.01.09р.) провів розрахунок, а саме остаточно розрахувався тільки 12.02.09р., в той же час позивачем не була нарахована та сплачена пеня за несвоєчасні розрахунки. Відповідач також зазначає, що згідно заявки №2 від 02.04.09р. позивач повинен був сплатити попередню оплату на рахунок відповідача в сумі 1350 000,00грн. до 30.06.09р., а фактично на 30.12.09р. сплатив тільки 1 074000,00грн., однак пеню позивач не нарахував та не сплатив. Відповідач повідомляє про те, що 30.12.09р. згідно накладної №126 від 30.12.09р. виконав поставку двох автомобілів, один з яких був забраний відповідачем у звязку з виявленими дефектами про що був складений відповідний акт від 31.03.11р. Відповідач стверджує, що відповідно до умов договору позивач повинен був провести розрахунок за отриманий один автомобіль в сумі 256400,00грн., але розрахунок до теперішнього часу не зроблений, що позивач тільки 01.10.10р. виконав перерахування суми, обумовленої заявкою №2 при тому, що 26.12.09р. згідно підписаної калькуляції і виходячи з умов договору сума попередньої оплати повинна бути 1 400 000грн. Відповідач також звертає увагу на те, що в заявці №2, копія якої надана відповідачем до справи, строк поставки відсутній і повинен був бути узгоджений і затверджений сторонами додатково. Відповідач вважає, що суд повинен відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №92/28-06 від 08.02.12р., в якому зазначив, що з метою вирішення даного спору в досудовому порядку позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 07.09.11р. №800/28-06, будь-яких інших претензій на адресу відповідача не направлялось, посилання відповідача у відповіді на зазначену претензію як на вих.№98/28-06 є помилковим, оскільки даний номер присвоєно довіреності, виданої на імя представника позивача Горбаненко С.В.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення від 09.02.12р., в якому зазначив, що сума перерахованих коштів по заявці №2 1 349 000грн. це попередня оплата згідно підписаної заявки, розрахунок за поставлений автомобіль відповідач не отримував.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно п.1.1 Статуту (нова редакція) Комунального підприємства «Дніпроводоканал»Дніпропетровської міської ради, останнє є комунальним унітарним комерційним підприємством та правонаступником міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал».

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі значиться Комунальне підприємство «Дніпроводоканал»Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код 03341305, місцезнаходження м. Дніпропетровськ, вул.Червона,21а.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №114246, копія якого представником відповідача додана до матеріалів справи, зареєстровано Виробничо-комерційне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка», ідентифікаційний код 31919044, місцезнаходження м. Прилуки, вул.Київська,371.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

У ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач підтверджують укладення між ними договору на виготовлення продукції за реєстраційним номером №033/28-06, примірник якого в копії подано до справи як позивачем (а.с.10 т.1), так і відповідачем (а.с.11 т.2), а їх оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Під час огляду поданих сторонами примірників договору на виготовлення продукції за реєстраційним номером №033/28-06 судом встановлено, що на першому аркуші цих договорів вказано місце укладення «м. Дніпропетровськ 23 травня 2008р.», зміст договорів ідентичний та не містить розбіжностей, окрім того, що у примірнику позивача (а.с.10 т.1) під підписами замовника та виконавця вказана дата «23.05.2008р.», а у примірнику відповідача (а.с.11 т.2) під підписами замовника та виконавця вказана дата «23.03.2008р.».

Сторони під час розгляду справи підтвердили, що між сторонами був укладений тільки один договір на виготовлення продукції за реєстраційним номером №033/28-06, на підставі якого між сторонами виникли відповідні зобовязання по виготовленню та постачанню спеціальних ремонтних автомобілів.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем тексти договорів, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що друковані тексти договору на виготовлення продукції №033/28-06 від 23 травня 2008р. є ідентичними та не містять розбіжностей, що не заперечують і сторони, а тому суд розглядає позовні вимоги, виходячи з того, що між сторонами, а саме між міським комунальним виробничим підприємством «Дніпроводоканал»(правонаступником якого є позивач) та відповідачем укладено договір на виготовлення продукції №033/28-06 від 23 травня 2008р. (далі договір).

Також сторонами підписано Додаткові угоди до договору №033/28-06 від 23.05.08р. №1 від 28.08.08р. та №2 від 02.04.09р.

Згідно п.8.1 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.11р, але у будь-якому випадку до повного його виконання.

Відповідно до п.1.1 договору замовник (позивач по справі) доручає, а виконавець (відповідач по справі) приймає на себе зобовязання по виготовленню спеціальних ремонтних автомобілів: ААСТ-2 (комплектація згідно додатку №1) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»(автомобіль 1); ААСТ-2 (комплектація згідно додатку №2) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»(автомобіль 2); ААСТ-2 (комплектація згідно додатку №3) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»(автомобіль 3); АРДА-2 (автомобіль ремонтно-диспетчерський) на базі автомобіля ГАЗ-2705 (автомобіль 4).

У п.1.2. договору сторони встановили, що виготовлення та постачання автомобілів, визначених у п.1.1 договору, здійснюється згідно з замовленням замовника, яке є невідємною частиною договору. Замовлення повинно містити інформацію про кількість автомобілів, терміни виготовлення та розрахунків.

04.04.08р., 28.08.08р., 06.12.08р., 26.12.09р., 03.04.09р. сторонами погоджено Калькуляції вартості робіт по виготовленню одного автомобіля ААСТ-2 різних комплектацій.

04.04.08р. сторони підписали Додатки №1, 2, 3, 4 до договору №033/28-06 від 23.05.08р. щодо переліку устаткування і інструмента, що монтується і встановлюється виконавцем на автомобілі ААСТ -2 (комплектації №1, №2, №3) та на автомобілі АРДА-2. Аналіз доказів, наявних в матеріалах справи, свідчить про те, що перелічені додатки до договору за взаємним погодженням позивача та відповідача, визначені ними як додатки до договору на виготовлення продукції № 033/28-06 від 23.05.2008р. та прийняті сторонами до виконання.

За умовами п.2.1 договору загальна кількість автомобілів, що виготовляються за договором ААСТ-2 (комплектація №1) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»11 одиниць, ААСТ-2 (комплектація №2) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»6 одиниць, ААСТ-2 (комплектація №3) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»1 одиниць, АРДА-2 на базі автомобіля ГАЗ-2705 1 одиниця.

Ціна автомобілів відповідно до п.3.1 договору складає: ААСТ-2 (комплектація згідно додатку №1) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок» - 372000,00 грн., в т.ч. ПДВ 62000,00 грн.; ААСТ-2 (комплектація згідно додатку №2) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»- 362 000,00 грн., в т.ч. 60333,00грн.; ААСТ-2 (комплектація згідно додатку №3) на базі шасі ЗІЛ-5301 БО «Бичок»- 332000,00 грн. в т.ч. ПДВ 55 333,33 грн.; АРДА-2 на базі автомобіля ГАЗ-2705 - 196000,00 грн. в т.ч. ПДВ 32666,67 грн.

За умовами п.3.2. договору загальна вартість договору становить 6460000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1076 666,67грн.

Ціна на автомобілі може бути змінена за домовленістю сторін (п.3.3. договору).

28.08.08р. сторони підписали зміни в технічному завданні спеціальних автомобілів ААСТ-2 по договору №033/2806 від 23.05.08р. доповнення №1.

В свою чергу відповідач згідно п.п.4.1.-4.5. договору зобовязався виготовити автомобіль відповідно до вимог охорони праці, промсанітарії, УКРСЕПРО, НДЦ БР України, укомплектувати автомобіль 1 устаткуванням і інструментом згідно додатку №1, укомплектувати автомобіль 2 устаткуванням і інструментом згідно додатку №2, укомплектувати автомобіль 3 устаткуванням і інструментом згідно додатку №3, укомплектувати автомобіль 4 устаткуванням і інструментом згідно додатку №4.

Відповідно до п.4.7. договору виконавець зобовязується передати замовнику автомобіль у терміни, зазначені в договорі, при умові виконання замовником умови оплати згідно п.п.5.1, 5.2. договору.

Згідно п.5.1. замовник зобовязується провести попередню оплату за виготовлення автомобілів у розмірі 70% вартості автомобілів, визначених у замовленні. Згідно п.5.2. договору здійснити остаточний розрахунок у розмірі 30% вартості автомобілів протягом 5 банківських днів з моменту оформлення акту приймання-передачі.

Сторони у п.6.1 договору встановили, що виконавець виготовляє та передає автомобілі в терміни, зазначені у замовленні. Передача автомобіля здійснюється в м. Прилуки (п.6.2. договору). У п.6.3 договору сторони встановили, що датою передачі автомобіля вважати дату підписання акту прийому-передачі.

За умовами п.6.4. договору право власності на поставлені автомобілі переходить до замовника з моменту підписання акту приймання-передачі автомобілів.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом укладений між сторонами договір містить елементи договору поставки, що не суперечить ст.628 Цивільного кодексу України.

В звязку із цим правомірним є застосування до правовідносин між сторонами положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу у відповідності до ч. 6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно заявки №1 від 04.04.08р. до договору №033/28-06 від 23.05.08р., яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача, постачальник (відповідач у справі) поставляє покупцю (позивачу у справі) до 01.10.08р. автомобіль ААСТ-2 (комплектація №1) у кількості 5 шт. на загальну суму 1 860 000,00 грн., строки оплати до 01.07.08р. на суму 250000,00 грн., до 01.08.08р. на суму 526000,00грн., до 01.09.08р. на суму 526000,00грн.

Позивач у письмовому поясненні від 30.01.12р. за №60/28-06 зазначив, що відповідно до замовлення №1 від 04.04.08р. станом на 05.11.08р. здійснив попередню оплату пяти автомобілів в сумі 1302000,00грн., та навів перелік платіжних доручень, відповідно до яких у період з 11.06.08р. по 05.11.08р. позивачем була здійснена на користь відповідача попередня оплата. Також позивач у вказаному письмовому поясненні повідомив про поставку відповідачем одного автомобіля відповідно до накладної №112 від 30.11.08р., одного автомобіля відповідно до накладної №113 від 30.11.08р., одного автомобіля відповідно до накладної №121 від 29.12.08р., двох автомобілів відповідно до накладної №122 від 30.12.08р., та зазначив про здійснення повного розрахунку за поставлені автомобілі відповідно до накладних, 12.02.09р. на загальну суму 2145000,00грн., і навів перелік платіжних доручень за період з 06.11.08р. по 12.02.09р., відповідно до яких були проведені остаточні розрахунки за отримані автомобілі.

Під час розгляду справи відповідач погодився із наведеними позивачем у письмовому поясненні від 30.01.12р. за №60/28-06 фактами щодо проведених позивачем оплат та поставлених відповідачем автомобілів на виконання заявки №1 від 04.04.08р.

Згідно наведеного позивачем у письмовому поясненні від 30.01.12р. за №60/28-06 переліку платежів, позивач за період з 11.06.08р. по 05.11.08р. перерахував кошти на рахунок відповідача у сумі 1320000,00грн., а за період з 06.11.08р. по 12.02.09р. позивач перерахував відповідачу кошти у сумі 825000,00грн., а всього на суму 2145000,00грн.

На підтвердження проведених позивачем на користь відповідача платежів на суму 2145000,00грн. до матеріалів справи позивачем були надані копії платіжних доручень з відмітками банку про проведення платежів.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджує відповідач, позивач на виконання умов договору №033/28-06 від 23.05.08р. та заявки №1 від 04.04.08р. до договору №033/28-06 від 23.05.08р. здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача на загальну суму 2145000,00грн.: згідно платіжних доручень №3152 від 11.06.08р. на суму 50000,00грн., №3215 від 12.06.08р. на суму 50000,00грн., №3512 від 01.07.08р. на суму 50000,00грн., №3561 від 01.07.08р. на суму 150000,00грн. з призначенням платежу: «за автомоб.л. по рахунку №62 від 05.06.08р.», а всього на суму 300000,00грн.;

згідно платіжних доручень №3792 від 14.07.08р. на суму 50000,00грн., №4099 від 24.07.08р. на суму 200000,00грн., №4161 від 28.07.08р. на суму 85000,00грн., №4537 від 19.08.08р. на суму 30000,00грн., №4587 від 27.08.08р. на суму 45000,00грн., №4637 від 29.08.08р. на суму 66000,00грн., №5272 від 29.09.08р. на суму 30000,00грн. з призначенням платежу: «за автомоб.л. по рахунку №122 від 05.06.08р.», а всього на суму 506000,00грн.;

згідно платіжних доручень №4636 від 29.08.08р. на суму 79000,00грн., №4717 від 01.09.08р. на суму 25000,00грн., №5009 від 17.09.08р. на суму 30000,00грн., №5326 від 01.10.08р. на суму 30000,00грн., №5420 від 07.10.08р. на суму 10000,00грн., №5493 від 08.10.08р. на суму 30000,00грн., №5503 від 09.10.08р. на суму 20000,00грн., №5536 від 10.10.08р. на суму 80000,00грн., №5582 від 14.10.08р. на суму 30000,00грн., №5649 від 16.10.08р. на суму 50000,00грн., №5699 від 17.10.08р. на суму 80000,00грн., №6051 від 06.11.08р. на суму 50000,00грн., №6106 від 06.11.08р. на суму 30000,00грн. №6223 від 11.11.08р. на суму 38000,00грн., №6254 від 12.11.08р. на суму 70000,00грн. з призначенням платежу: «за автомобілі по рахунку №42 від 29.08.08р.», а всього на суму 652000,00грн.;

згідно платіжного доручення №6323 від 14.11.08р. на суму 70000,00грн. з призначенням платежу: «за автомобілі по рахунку №102 від 30.10.08р.»;

згідно платіжних доручень №6596 від 27.11.08р. на суму 16000,00грн., №6613 від 28.11.08р. на суму 22000,00грн., №6853 від 09.12.08р. на суму 120000,00грн. з призначенням платежу: «за автомобілі по рахунку №103 від 29.08.08р.», а всього на суму 158 000,00грн.;

згідно платіжних доручень №7066 від 18.12.08р. на суму 80000,00грн., №7419 від 29.12.08р. на суму 120000,00грн., №82 від 12.01.09р. на суму 20000,00грн., №157 від 20.01.09р. на суму 32000,00грн., №262 від 22.01.09р. на суму 20000,00грн. з призначенням платежу: «за автомобілі по рахунку №113 від 06.11.08р.», а всього на суму 272000,00грн.;

згідно платіжного доручення №429 від 28.01.09р. на суму 26000,00грн. з призначенням платежу: «за автомобілі по рахунку №033 від 23.05.08р.»;

згідно платіжних доручень №453 від 29.01.09р. на суму 20000,00грн., №468 від 30.01.09р. на суму 26000,00грн., №548 від 03.02.09р. на суму 20000,00грн., №635 від 05.02.09р. на суму 20000,00грн., №666 від 06.02.09р. на суму 30000,00грн., №680 від 09.02.09р. на суму 30000,00грн., №787 від 12.02.09р. на суму 15000,00грн., з призначенням платежу: «за автомобілі по дог.033 від 23.05.08р.», а всього на суму 161000,00грн.

Позивач та відповідач на вимогу суду не надали рахунків, які позивач зазначає у вищеперелічених платіжних дорученнях у графі «призначення платежу».

Як свідчать матеріали справи та підтверджують позивач і відповідач, згідно накладної №112 від 30.11.08р. та Акта приймання-передачі від 30.11.08р. (а.с.75-76 т.1), які підписані сторонами, відповідач поставив, а позивач прийняв спеціальний аварійний автомобіль ААСТ-2 у кількості 1шт. на суму 429000,00грн., автомобіль технічно справний і укомплектований згідно договору;

згідно накладної №113 від 30.11.08р. та Акта приймання-передачі від 30.11.08р. (а.с.77-78 т.1), які підписані сторонами, відповідач поставив, а позивач прийняв спеціальний аварійний автомобіль ААСТ-2 у кількості 1шт. на суму 429000,00грн., автомобіль технічно справний і укомплектований згідно договору;

29.12.08р. відповідач згідно накладної №121 передав, а позивач прийняв спеціальний аварійний автомобіль ААСТ-2 у кількості 1шт. на суму 429000,00грн.

30.12.08р. відповідач згідно накладної №122 передав, а позивач прийняв спеціальні аварійні автомобілі ААСТ-2 у кількості 2шт. на загальну суму 858000,00грн.

Аналіз доказів, наявних в матеріалах справи, вчинені сторонами конклюдентні дії щодо передачі, отримання та оплати автомобілів на суму 2145000,00грн., свідчать, що сторонами узгоджено збільшення вартості 5 автомобілів по заявці №1 до суми 2145000,00грн.

З огляду на викладене ,суд доходить висновку, що відповідачем на виконання заявки №1 поставлено позивачу 5 автомобілів на загальну суму 2145000,00грн., однак з порушенням строку поставки до 01.10.08р., який вказаний в заявці №1 від 04.04.08р. до договору №033/28-06 від 23.05.08р.

Згідно заявки №2 від 02.04.2009р. до договору №033/28-06 від 23.05.2008р., яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача, копія якої надана позивачем до матеріалів справи (а.с.25 т.1), постачальник поставляє покупцю автомобіль ААСТ-2 (комплектація №1) у кількості 5 шт. на загальну суму 2 250000,00 грн., строки оплати до 31.03.2009р. на суму 150000,00 грн., до 30.04.2009р. на суму 400 000,00 грн., до 31.05.2009р. на суму 400000,00 грн., до 30.06.09р. на суму 400000,00 грн. Кінцевий розрахунок по факту поставки автомобіля на протязі 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі. В примірнику заявки №2 від 02.04.2009р. до договору №033/28-06 від 23.05.2008р., наданому позивачем, у строчці «строк поставки»вчинено запис «до 01.10.2009р.»кульковою ручкою, а не друкованим способом.

У примірнику вказаної заявки №2 від 02.04.2009р. до договору №033/28-06 від 23.05.2008р., яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача, копія якої надана відповідачем до матеріалів справи (а.с.4, т.2), у строчці «строк поставки»відсутня будь-яка відмітка про строк поставки автомобілів, в той же час решта умов заявки №2 від 02.04.2009р. ідентична умовам, які вказані в примірнику заявки позивача №2 від 02.04.2009р.

Згідно заявки №3 від 02.04.2009р. до договору №033/28-06 від 23.05.2008р., яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача, копія якої надана позивачем до матеріалів справи (а.с.26 т.1), постачальник поставляє покупцю автомобіль ААСТ-2 (комплектація №3) у кількості 1 шт. на загальну суму 420000,00 грн., строки оплати до 30.04.2009р. на суму 100 000,00 грн., до 31.05.09р. на суму 100000,00 грн., до 30.06.09р. на суму 100000,00 грн. Кінцевий розрахунок по факту поставки автомобіля на протязі 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі. В примірнику заявки №3 від 02.04.2009р. до договору №033/28-06 від 23.05.2008р., наданому позивачем, у строчці «строк поставки»вчинено запис «до 01.10.2009р.»кульковою ручкою, а не друкованим способом.

У примірнику вказаної заявки №3 від 02.04.09р. до договору №033/28-06 від 23.05.08р., яка підписана та скріплена печатками позивача та відповідача, копія якої надана відповідачем до матеріалів справи (а.с.17 т.2), у строчці «строк поставки»відсутня будь-яка відмітка про строк поставки автомобілів, в той же час решта умов заявки №3 від 02.04.2009р. ідентична умовам, які вказані в примірнику заявки позивача №3 від 02.04.2009р.

Оригінали заявок №1 від 04.04.08р., №2 від 02.04.09р. та №3 від 02.04.09р., примірники яких надані представниками позивача та відповідача, були оглянуті судом в судовому засіданні та після огляду повернуті відповідно сторонам.

Оскільки в п.6.1 договору встановлено, що виконавець виготовляє та передає автомобілі в терміни, зазначені у замовленні Заявника, яке відповідно до п.1.2 договору є його невідємною частиною, а у замовленнях Заявника, переданих відповідачу і, відповідно, наданих суду відповідачем, №2 від 02.04.09р. та №3 від 02.04.09р. відсутні дані про строк поставки, суд доходить висновку, що сторони не досягли згоди щодо строку поставки відповідачем позивачу автомобілів, перелічених у заявках №2 та №3 від 02.04.09р., на умовах договору №033/28-06 від 23.05.08р.

Твердження позивача у письмовому поясненні від 30.01.12р. за №60/28-06 про те, що існує домовленість з відповідачем про поставку і передання спочатку двох автомобілів відповідно до замовлення №2 від 02.04.09р., судом не приймається, оскільки позивачем не подані належні та допустимі докази такої домовленості з відповідачем. Окрім того, під час судового розгляду відповідач заперечував наявність такої домовленості між сторонами.

Як вбачається із змісту заявки №2 від 02.04.09р. до договору №033/28-06 від 23.05.08р., відповідач зобовязався перерахувати позивачу в обумовлені строки попередню оплату у сумі 1350000,00грн. за 5 автомобілів ААСТ-2 (комплектація №1), а кінцевий розрахунок по факту поставки автомобіля на протязі 10 днів з моменту підписання акту приймання-передачі, тобто попередня оплата на 1 автомобіль становить 270000,00грн. (1350000,00грн. : 5 автомобілів).

Подані позивачем до матеріалів справи копії платіжних доручень з відміткою установи банку про проведення платежів свідчать про перерахунок на рахунок відповідача позивачем 1349000,00грн. згідно наступних платіжних доручень: №942 від 23.02.09р. на суму 24000,00грн., №1181 від 06.03.09р. на суму 50000,00грн., №1441 від 19.03.09р. на суму 53000,00грн., №1494 від 25.03.09р. на суму 25000,00грн., №910 від 27.03.09р. на суму 23000,00грн., №456 від 02.04.09р. на суму 15000,00грн., №529 від 06.04.09р. на суму 20000,00грн., №733 від 16.04.09р. на суму 35000,00грн., №840 від 22.04.09р. на суму 30000,00грн., №885 від 24.04.09р. на суму 35000,00грн., №1000 від 13.04.09р. на суму 25000,00грн., №1098 від 07.05.09р. на суму 20000,00грн., №1256 від 15.05.09р. на суму 30000,00грн., №1395 від 21.05.09р. на суму 20000,00грн., №1624 від 02.06.09р. на суму 20000,00грн., №1696 від 05.06.09р. на суму 30000,00грн., №1768 від 10.06.09р. на суму 65000,00грн., №2268 від 30.06.09р. на суму 20000,00грн., №2308 від 02.07.09р. на суму 20000,00грн., №2549 від 09.07.09р. на суму 40000,00грн., №2676 від 13.07.09р. на суму 20000,00грн., №2873 від 22.07.09р. на суму 22000,00грн., №3284 від 06.08.09р. на суму 30000,00грн., №3481 від 14.08.09р. на суму 35000,00грн., №3766 від 21.08.09р. на суму 15000,00грн., №3850 від 26.08.09р. на суму 35000,00грн., №3887 від 28.08.09р. на суму 12000,00грн., №4060 від 08.09.09р. на суму 20000,00грн., №4089 від 09.09.09р. на суму 20000,00грн., №4579 від 23.09.09р. на суму 25000,00грн., №4628 від 25.09.09р. на суму 30000,00грн., №4890 від 06.10.09р. на суму 25000,000грн., №5799 від 30.10.09р. на суму 50000,00грн., №6148 від 06.11.09р. на суму 20000,00грн., №6594 від 20.11.09р. на суму 25000,00грн., №7392 від 17.12.09р. на суму 40000,00грн., №7750 від 30.12.09р. на суму 50000,00грн., №285 від 18.01.10р. на суму 100000,00грн., №420 від 25.01.10р. на суму 40000,00грн., №4529 від 26.07.10р. на суму 120000,00грн., №6073 від 01.10.10р. на суму 15000,00грн. з призначенням платежу: «за автомобілі по дог. 033 від 23.05.08р.»

Відповідач підтверджує отримання від позивача 1349000,00грн. саме як попередньої оплати по поставці 5 автомобілів по заявці №2 від 02.04.09р. та в поданому суду письмовому поясненні від 09.02.12р. зазначає, що розрахунок за поставлений автомобіль відповідач не отримував.

Враховуючи вищенаведене, визначений сторонами у договорі №033/28-06 від 23.05.08р. та у заявці №2 від 02.04.09р. порядок розрахунків за автомобілі, а також приймаючи до уваги відсутність між сторонами підписаного акту-приймання передачі автомобілів на час проведення платежів по заявці №2 від 02.04.09р. за період з 23.02.09р. по 01.10.10р., суд доходить висновку, що позивачем проведено попередню оплату на суму 1349000,00грн. станом на 01.10.10р., що на 1000,00грн. менше, ніж встановлено сторонами у заявці №2 від 02.04.09р.

Твердження позивача про проведення повної оплати за отримані від відповідача автомобілі у кількості 2 шт по накладній №126 від 30.12.09р. на суму 940800,00грн. не знайшло свого документального підтвердження матеріалами справи.

Під час розгляду справи позивач та відповідач визнали, що на виконання заявки №2 від 02.04.09р. відповідач передав згідно накладної №126 від 30.12.09р., а позивач прийняв спеціальні аварійні автомобілі ААСТ-2 у кількості 2шт. на загальну суму 940800,00грн., тобто вартість одного автомобіля становить 470400,00грн.

Як визнають сторони, згідно двостороннього Акту приймання-передачі автотранспорту від 31.03.11р., позивачем було повернуто відповідачу один спеціальний аварійний автомобіль ААСТ-2 на суму 470400,00грн. у звязку з виявленими дефектами, які не підлягають ремонту.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем фактично здійснена поставка позивачу одного спеціального аварійного автомобіля ААСТ-2 із 5 автомобілів, передбачених в заявці №2 від 02.04.09р., по якій позивачем здійснено попередню оплату.

Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не має змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст.530 цього кодексу.

Аналіз доказів, наявних в матеріалах справи свідчить, що сторонами не узгоджено строк поставки товару по заявці №2 та №3, а тому в силу ст.530 Цивільного кодексу України позивач мав право вимагати поставки товару у будь-який час, а відповідач зобовязаний був би поставити товар у семиденний строк від дня предявлення позивачем такої вимоги.

Позивачем 08.09.2011р. направлена відповідачу претензія №800/28-06 від 07.09.11р., в якій зазначив, що згідно договору №033/28-06 від 23.05.08р. ВКП ТОВ «Укрспецтехніка»свої зобовязання належним чином не виконало, шість автомобілів передано з простроченням платежу, один автомобіль, за який перераховані кошти в сумі 470400грн. не переданий, та вимагав від відповідача негайно здійснити поставку автомобілю ААСТ-2 (комплектація №1) та перерахувати штрафні санкції за несвоєчасну поставку автомобіля в сумі 119011,20грн., суму інфляції та 3% річних в розмірі 109145,69грн.

У повідомленні про результати розгляду претензії вих.105 від 06.10.11р. відповідач проти вимог позивача заперечував, посилаючись на їх безпідставність, та пропонував укласти додаткову угоду з урахуванням перерахованих коштів в сумі 878600,00грн. за ціною, яка буде погоджена сторонами в результаті переговорів.

За змістом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

Таким чином, аналіз наведеної статті свідчить, що у покупця право вимагати, зокрема, повернення суми попередньої оплати, виникає лише після прострочення виконання продавцем свого обовязку по передачі товару.

Оскільки, у вказаній претензії позивач вимагав від відповідача поставки тільки одного автомобіля, а останній не виконав вимоги позивача у семиденний строк від дня предявлення позивачем такої вимоги, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на повернення попередньої оплати у сумі 270000,00грн., виходячи із суми попередньої оплати за один автомобіль по заявці №2 від 02.04.09р.

Доказів звернення до відповідача з вимогою поставити решту автомобілів, а саме у кількості 3шт, по заявці №2 від 02.04.09р., за які вже проведена попередня оплата, позивач суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем обовязку по поставці спеціальних ремонтних автомобілів ААСТ-2 у кількості 3 шт. на день звернення позивача до господарського суду не настав, в звязку з чим відсутнє прострочення виконання обовязку відповідача поставити автомобілі у кількості 3 шт. на виконання умов договору №033/28-06 від 23.05.08р. та заявки №2 від 02.04.09р.

Враховуючи, що позивач не звернувся до відповідача з вимогою поставити три спеціальних ремонтних автомобіля ААСТ-2, за які проведена попередня оплата, строк виконання зобовязання на час розгляду справи у господарському суді не настав, а тому у позивача були відсутні підстави для вимоги повернути сплачену суму попередньої оплати в звязку з непередачею трьох спеціальних ремонтних автомобілів ААСТ-2.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України субєкти господарювання та в передбачених законом випадках державні та інші органи, а також фізичні особи звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Оскільки, позивачем не доведено та за наявними у справі матеріалами судом не встановлено факту прострочення виконання відповідачем обовязку щодо поставки трьох спеціальних ремонтних автомобілів ААСТ-2 із 5 автомобілів, за які позивачем проведена попередня оплата на загальну суму 1 349 000,00грн., суд приходить до висновку, що права позивача в цій частині не порушенні, в звязку з чим відсутні підстави для судового захисту.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати підлягають задоволенню частково у сумі 270000,00грн. за один автомобіль, в решті стягнення суми попередньої оплати вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Виконання сторонами зобовязань по заявці №3 від 02.04.09р. не є предметом даного спору, а тому не досліджуються судом.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором поставки можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення передання автомобілів по накладним №112 та №113 від 30.11.08р., №121 від 29.12.08р., №122 від 30.12.08р., №126 від 30.12.09р. пеню в сумі 295 300,20грн. за період з 01.10.2008р. по 02.04.2010р. розраховану у розмірі 0,1% від вартості прострочених автомобілів.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у випадку порушення терміну виготовлення автомобіля, зазначеного в п.6.1 договору, виконавець виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожний прострочений день.

У пункті 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Дослідивши умови п.10.3. договору, суд дійшов висновку, що сторонами не визначено від якої суми проводиться нарахування пені, а отже сторонами не визначено розмір штрафних санкцій за порушення зобовязання відповідно до приписів Господарського кодексу України.

Окрім того, позивачем проведено нарахування пені за прострочення передання автомобіля за накладною №126 від 30.12.09р. за період з 01.10.09р. по 02.04.10р., в той час коли сторони не досягли домовленості щодо строку поставки автомобілів по заявці №2 від 02.04.09р., тобто, позивачем проведено нарахування пені за час відсутності прострочки виконання відповідачем зобовязання по поставці спірного автомобіля.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 295 300,20грн. необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 34084,87грн. три проценти річних та 117732,40грн. інфляції за період з 02.10.2009р. по 16.01.2012р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з тексту договору на виготовлення продукції №033/28-06 від 23.05.08р. відповідач зобовязаний був виготовити та поставити позивачу спеціальні ремонтні автомобілі, а не сплатити грошові кошти. Тобто, у відповідача було не грошове зобовязання, а зобовязання, виражене у натуральній формі.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобовязання, а є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обовязок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передплата, не можна розцінювати як грошове зобовязання в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення попередньої оплати в сумі 270 000 грн.00коп В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 5400 грн.00коп. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 627, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 217, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтехніка»(вул.Київська,371, м. Прилуки, р/р 26008301715974 у філії відділення ПІБ м. Прилуки МФО 353423, код 31919044) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал»Дніпропетровської міської ради (вул.Червона,21а, м. Дніпропетровськ, р/р 26009301156601 в філії АБ «Південний»в м. Дніпропетровськ, МФО 306458, код 03341305) 270 000 грн.00коп. попередньої оплати, 5400 грн.00коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складно 14.02.2012р.