Рішення № 21431395, 08.02.2012, Господарський суд Чернігівської області

08.02.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

07 лютого 2012р. справа №5028/14/6/2012

За позовом: Заступника прокурора Чернігівської області вул.Князя Чорного,9, м. Чернігів в інтересах держави

В особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

вул. Олени Теліги,8, кім. № 58А, 59, м. Київ, 04112

В особі: Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, пр. Миру,14, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Фермерське господарство «Еліта»,

вул. Жовтнева,27, с.Ядути, Борзнянський район, Чернігівська область, 16424

Предмет спору: про стягнення 10 909 грн. 78 коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 директор відділення довіреність №165 від 15.04.11р.

Від відповідача: не зявився

Від прокуратури: Єреп В.В. прокурор відділу прокуратури Чернігівської області

СУТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств подано позов до фермерського господарства «Еліта»про стягнення 10000,00грн. неповернутої фінансової допомоги, отриманої відповідачем згідно договору №4 від 02.07.2009 року про надання фінансової підтримки фермерському господарству, 628,49грн. пені, 159,65грн. інфляційних нарахувань та 121,64 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, а всього 10909,78 грн.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні надали клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Прокурор в судовому засіданні надав заяву від 07.02.12р. погоджену з позивачем, в якій просив зменшити розмір інфляційних збитків, заявлених у позовній заяві та стягнути з відповідача інфляційні збитки за вересень 2011р. в сумі 10грн.

Окрім того, прокурор в судовому засіданні надав заяву №05-1925-12 від 07.02.12р. погоджену з позивачем, в якій просив стягнути з відповідача на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі його Чернігівського відділення 10000,00грн. заборгованості за договором №4 від 02.07.09р. про надання фінансової підтримки фермерському господарству, пеню за період з 20.06.11р. по 15.11.11р. в розмірі 628,49грн., три відсотки річних за період з 20.06.11р. по 15.11.11р. в розмірі 121,64грн. та інфляційні збитки за вересень 2011р. в розмірі 10грн.

Приймаючи до уваги процесуальне право прокурора, позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає вище вказані заяви прокурора і позивача, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Прокурор в судовому засіданні надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого в реєстрі станом на 02.02.12р. значиться Фермерське господарство «Еліта», ідентифікаційний код 30513662, місцезнаходження Чернігівська обл., Борзнянський р-н, с.Ядути, вул.Жовтнева,27.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження по справі направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві, яка співпадає з адресою державної реєстрації, повернулася до суду з відміткою відділу поштового звязку про відсутність вказаного адресата.

За загальним правилом особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу по порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. Судом надсилалась відповідачу ухвала про порушення провадження у справі від 26.01.12р. за адресою, вказаною в позовній заяві, яка є місцезнаходженням відповідача згідно відомостей із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд приймає зменшення прокурором та позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення інфляції на суму 149,65грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси. Враховуючи, що прокурор та позивач зменшили свої позовні вимоги, і заява прокурора про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, суд розглядає позовні вимоги з урахуванням заяв від 07.02.2012р., погоджених з позивачем та поданих прокурором до матеріалів справи.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.07.11р. по справі №6/63 за позовом першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства «Еліта», копія якого позивачем подана до матеріалів справи, встановлено, що 02 липня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір №4 про надання фінансової підтримки фермерському господарству. Згідно розділу 1 договору Укрдержфонд (позивач по справі) зобовязується надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству (відповідачу по справі) в сумі 49500,00грн., а фермерське господарство зобовязується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк. Відповідно до п. 3.4.3 договору відповідач зобовязаний повернути кошти фінансової підтримки до Чернігівського відділення Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 20 червня 2010 року в сумі 10000 грн.; до 20 червня 2011 року в сумі 10000 грн.; до 20 червня 2012 року в сумі 10000 грн.; до 20 червня 2013 року в сумі 10000 грн.; до 20 червня 2014 року в сумі 9500 грн.

Вказаним вище рішенням встановлено, що на виконання умов договору №4 від 02.07.09р. позивач перерахував відповідачу 49500,00грн. фінансової підтримки, що підтверджується копією платіжного доручення №4 від 14.07.2009 року, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Прокурором заявлені позовні вимоги за неповернення відповідачем у строк до 20 червня 2011 року коштів фінансової підтримки у сумі 10000,00грн.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України у випадку встановлення у зобовязанні строку його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав свої зобовязання по поверненню фінансової підтримки в сумі 10000,00грн. у строк до 20.06.11р., який встановлений за домовленістю сторін у п.3.4.3. договору.

Згідно діючого законодавства зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача у сумі 10000,00грн., яка заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку прострочення терміну виконання зобовязання по поверненню коштів фінансової підтримки, відповідач зобовязаний сплатити позивачу суму заборгованості з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період прострочення платежу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Прокурор, позивач з врахуванням зменшення розміру позовних вимог, просять стягнути з відповідача три відсотки річних за період з 20.06.11р. по 15.11.11р. в розмірі 121,64грн. та інфляційні збитки за вересень 2011р. в розмірі 10,00грн.

Відповідно до повідомлення Державної служби статистики України від 11.10.2011р. індекс інфляції у вересні 2011 року становив 100,1%.

Здійснивши перевірку правильності обчислення втрат від інфляції, судом встановлено, що за вересень 2011р. з урахуванням повідомлення Державним комітетом статистики України індексу інфляції, розмір інфляційних нарахувань складає 10,00грн.

Відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасному поверненні коштів фінансової підтримки у сумі 10000грн. у строк до 20.06.11р., а тому вимоги прокурора, позивача в частині стягнення інфляції за вересень 2011р. у розмірі 10,00грн. та 3% річних за період з 20.06.11р. по 15.11.11р. в розмірі 121,64грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно п. 5.2 договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.

Прокурор та позивач просять стягнути з відповідача пеню за період з 20.06.11р. по 15.11.11р. в розмірі 628,49грн. нараховану виходячи із облікової ставки НБУ 7,75% річних.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши поданий до позовної заяви розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 628,49грн. за період з 20.06.11р. по 15.11.11р.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 10 000,00грн., в частині стягнення пені в сумі 628,49грн., в частині стягнення інфляції в сумі 10,00грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 121,64грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у звязку з несвоєчасним виконанням договірних зобовязань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету судовий збір в сумі 1609,50грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625, 1046, 1049, Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства «Еліта»(вул. Жовтнева, 27, с. Ядути, Борзнянський район, Чернігівська обл., р/р 26006179977 в Борзнянському відділенні ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 30513662) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Олени Теліги,8, кім. № 58А, 59, м. Київ, ідентифікаційний код 20029342) в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (пр. Миру,14, м. Чернігів, р/р 37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 21402205) 10000грн.00коп. боргу, 628грн.49коп. пені, 121грн. 64коп. три проценти річних, 10грн.00коп. інфляції.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фермерського господарства «Еліта»(вул. Жовтнева, 27, с. Ядути, Борзнянський район, Чернігівська обл., р/р 26006179977 в Борзнянському відділенні ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 30513662) до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22030001) 1609грн. 50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 08.02.2012р.