Рішення № 21430954, 24.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

24 січня 2012 року Справа № 5028/3/64/2011

Позивач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 07700

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Колорит-Агро", вул. Центральна, 10, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17100

Предмет спору: про стягнення заборгованості 143 291,45 грн.

Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2,довіреність № 3303, від 06122011 року, повноважний представник,

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит-Агро", про стягнення заборгованості в розмірі 139944,00 грн., 2703,72 грн. пені та 643,73 грн. процентів річних за договором № 10/2011 на проведення робіт по обробітку землі від 22.08.2011 р.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника до суду не направив. Про час та місце розгляду справи у суді відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення на (а.с.16, 26).

Не зявлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.08.2001 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Колорит - Агро” (Замовник) укладено договір № 10/2011 на виконання сільськогосподарських робіт (далі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання згідно з умовами Договору виконати роботи по оранці землі площею 1000 га, дискуванню землі площею 1000 га та культивації землі площею 2000 га.

Згідно п. 2.1- 2.3 Договору замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати вказані роботи за розцінками: ціна 1 га оранки складає 135 грн., ціна 1 га культивації складає 80 грн., ціна 1 га дискування складає 135 грн., кількість оброблених площ може бути змінено за обопільною згодою обох сторін та оформлюється актом виконаних робіт.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання його умов.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи по обробітку землі, а саме оранці на 404,80 га, дискуванню на 457,60 га та культивації на 294 га, (фармет та європак), що підтверджується актом прийняття робіт від 30.09.2011 року, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов”язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивачем (виконавцем) було виставлено відповідачу (замовнику) рахунок № 7 від 30.09.2011 року на суму 139 944,00 грн. на оплату виконаних робіт: дискування земельної ділянки площею 457,60 га вартістю 61776,00 грн., оранка земельної ділянки площею 404,80 га вартістю 54648,00 грн. фармет 265,0 га вартістю 21 200,00 грн. та європак 29 га вартістю 2320,00 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору розрахунок з виконавцем здійснюється у термін до 15 жовтня 2011 року.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач свої зобовязання не виконав, за виконані роботи своєчасно не розрахувався.

Станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 139 944,00 грн. Доказів оплати боргу відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що борг в сумі 139944,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно п. 4.1. Договору, у випадку затримки оплати вказаного п. 3.5 Договору нараховується пеня в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення до моменту повного розрахунку.

Разом з тим, при розрахунку пені, позивач врахував вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” щодо обмеження розміру пені, яка підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2703,72 грн., за період з 15.10.2011 року по 30.11.2011 року і така вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В звязку з вищевикладеним позивачем було нараховано відповідачеві 3% річних у розмірі 643,73 грн. за період з 15.10.2011р. по 30.11.2011р.

Судом встановлено факт прострочки відповідачем взятих на себе зобовязань щодо сплати за надані послуги але, при розрахунку процентів річних позивачем допущена арифметична помилка, з урахуванням яких, сума процентів річних складає 529,10 грн., яка і підлягає стягненню.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст.4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2865,83 грн.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колорит Агро”, (вул. Центральна, 10, м. Носівка, 17100, код 34593909), на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ) боргу в розмірі 139944,00 грн., пені в розмірі 2703,72 грн. процентів річних в розмірі 529,10 грн. та 2865,83 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Репех В.М.

24.01.12