Рішення № 21430928, 25.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

25.01.12 <>

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

24 січня 2012 року Справа № 5028/12/1/2012

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Відповідач: Дочірнє підприємство пересувної механізованої колони 59 Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд",

вул. Лісна, 42, м.Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 50000,00 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №13 від 05.01.2012 року, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 50000 грн. 00 коп. боргу за надані послуги по перевезенню вантажів, згідно Договору від 23.02.2010 року.

Сторони були своєчасно попереджені про час та місце проведення судового засідання, але позивач повноважного представника в судове засідання 24.01.2012 року не направив, документів, витребуваних ухвалами суду від 11.01.2012 року та від 18.01.2012 року суду не надав.

Ухвала суду від 11.01.2012 року про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

На час розгляду справи заяв та клопотань від позивача до суду не надходило.

Представник відповідача надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.01.2012 року проти заявлених позовних вимог не заперечував, заборгованість у сумі 50000 грн. 00 коп. за надані послуги по перевезенню вантажів визнав повністю.

Суд вжив всіх заходів щодо попередження позивача про розгляд даної справи, але ухвала суду повернулась до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання”.

У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Не зявлення в судове засідання повноважного представника позивача не є перешкодою для розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору та вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.02.2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) та ДП ПМК-59 ВАТ "Чернігівводбуд" (Замовник) було укладено Договір.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 2.3. Договору від 23.02.2010 року, Перевізник (позивач) взяв на себе зобовязання виділити технічно придатні автомобілі-самосвали для перевезення будівельних вантажів Замовника (відповідача), забезпечити своєчасну подачу під завантаження необхідного технічно придатного автотранспорту по заявці Замовника, своєчасно поставити одержаний для перевезення вантаж, а Замовник (відповідач) зобовязувався своєчасно оформляти в установленому порядку ТТН і дорожні листи на вантаж, який перевозиться, а також здійснити оплату за надані автопослуги згідно калькуляції (п.п. 3.3., 3.5. Договору).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довіреній їй другою особою (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором перевезення вантажу.

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк дії даного Договору встановлюється з 23.02.2010 року і до кінця поточного року. За бажанням однієї із сторін Договір може бути розірваний, про що одна із сторін повинна попередити другу у письмовому вигляді за пять днів до розірвання Договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.3. Договору від 23.02.2010 року передбачено, що в обовязок Замовника (відповідача) входить своєчасне оформлення в установленому порядку ТТН і дорожніх листів на вантаж, який перевозиться.

Обєм наданих Перевізником (позивачем) автопослуг Замовнику (відповідачу) підтверджується товарно-транспортними накладними від 24.12.2010 року, 23.12.2010 року, 22.12.2010 року, 21.12.2010 року, 20.12.2010 року, 17.12.2010 року, 16.12.2010 року, 15.12.2010 року, 07.12.2010 року, 24.11.2010 року, 23.11.2010 року, 17.11.2010 року, 11.10.2010 року, 23.09.2010 року, 22.09.2010 року, 21.09.2010 року, 02.08.2010 року, 18.08.2010 року, 29.07.2010 року, 28.07.2010 року, 27.02.2010 року, 26.02.2010 року, копії яких додано до матеріалів справи.

Частинами 1,2 ст. 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення зокрема вантажу, стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Плата за перевезення зокрема вантажу, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 3.5. Договору від 23.02.2010 року сторони погодили, що оплату за надані автопослуги Замовник (відповідач) здійснює згідно калькуляції 1,25 грн. в т.ч. ПДВ 20% за 1 т/км. Оплата за послуги здійснюється на протязі пяти банківських днів після предявлення Перевізником рахунку з доданими товарно-транспортними накладними.

Сторонами також були підписані Акти виконаних робіт на загальну суму 154250,49 грн., а саме: від 30.12.2010 року на суму 500,00 грн.; 27.12.2010 року на суму 60448,25 грн.; 30.11.2010 року на суму 18155,00 грн.; 29.10.2010 року на суму 5448,50 грн.; 30.09.2010 року на суму 40445,00 грн.; 30.07.2010 року на суму 13124,37 грн.; 30.08.2010 року на суму 13529,37 грн.; 27.02.2010 року на суму 2600,00 грн.

Перевізником (позивачем) було виставлено відповідачу (замовнику) рахунки: № 20 від 27.12.2010 року на суму 60448,25 грн.; № 22 від 30.12.2010 року на суму 500,00 грн.; № 18 від 30.11.2010 року на суму 18155,00 грн.; № 14 від 29.10.2010 року на суму 5448,50 грн.; № 10 від 30.09.2010 року на суму 40445,00 грн.; № 5 від 30.07.2010 року на суму 13124,37 грн.; № 7 від 30.08.2010 року на суму 13529,37 грн.; №1 від 27.02.2010 року на суму 2600,00 грн. на оплату наданих авто послуг, всього на загальну суму 154250 грн. 49 коп. копії яких додано до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Замовник свої зобовязання щодо оплати автопослуг, відповідно до п. 3.5. Договору, виконав частково, сплативши 104250 грн. 49 коп., а саме: 29.07.2010 року 2600,00 грн., 27.09.2010 року 15500,00 грн., 18.10.2010 року 20000,00 грн., 28.10.2010 року 10000,00 грн., 26.11.2010 року 8000,00 грн., 07.12.2010 року 13598,74 грн., 22.12.2010 року 23603,50 грн., 25.02.2011 року 10000,00 грн., 12.05.2011 року 200,00 грн., 20.05.2011 року 748,25 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку про перерахування коштів, копії яких додано до матеріалів справи.

Заборгованість Замовника (відповідача) перед Перевізником (позивачем) становить 50000,00 грн., що підтверджується також Актом взаєморозрахунків між ДП ПМК-59 ВАТ „Чернігівводбуд” та ФОП ОСОБА_1 від 23.06.2011 року, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

05.12.2011 року позивачем була направлена відповідачу претензія про оплату виконаних автопослуг на суму 50000,00 грн. в строк до 15.12.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком від 05.12.2011 року, яка була відповідно отримана уповноваженим представником відповідача ОСОБА_3 06.12.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01217374 від 06.12.2011 року, копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідач вимоги п. 3.5. Договору від 23.02.2010 року стосовно оплати автопослуг на протязі пяти банківських днів після предявлення Перевізником рахунку з доданими товарно-транспортними накладними, а також Претензію позивача від 05.12.2011 року про оплату 50000,00 грн. заборгованості в строк до 15.12.2011 року не виконав.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наявність за ним заборгованості у сумі 50000,00 грн. за автопослуги згідно Договору від 23.02.2010 року.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за одержані автопослуги своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 50 000 грн. боргу.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп. (2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2012р.).

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 626, 629, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про судовий збір”, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства пересувної механізованої колони 59 Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд", вул. Лісна, 42, м.Чернігів, 14000 (р/р 26006833 ЧОД ВАТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 353348, код 01037726) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_1 Укрексімбанк м. Чернігів, МФО 353649, код НОМЕР_2) 50 000 грн. боргу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Лавриненко

Повне рішення підписано 25.01.2012 року.