Рішення № 21430914, 24.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

24.01.12 <>

Україна

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

м.Чернігів,пр.Миру,20 тел.69-81-66

24 січня 2012 року№ 5028/13/1/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпостачсоюз",

вул. Незалежності, 21, корп. 3/58,м. Ніжин, Чернігівська область,16600

Відповідач: Приватне підприємство "Ніжингазбуд",

пров. Базовий, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення 10000 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат

від відповідача: Топіха А.І. керівник

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 10000 грн. перерахованих коштів.

В судовому засіданні 11.01.2012 року подав заперечення по заявлені вимоги.

Відповідачем 16.01.2012 було подано заяву про відвід судді, яка розглянута в судовому засіданні 17.01.2012 року про що винесена Ухвала господарського суду про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, в звязку з чим судове засідання продовжено, розгляд справи здійснено тим же складом суду.

Позивачем подано клопотання про стягнення 10000 грн. перерахованих коштів, в звязку з втратою інтересу до оплаченого товару та 2850 грн. за послуги адвоката як судові витрати.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Відповідачем заперечуються заявлені вимоги з підстав відсутності письмового договору між сторонами щодо поставки товару, проведеною оплатою з призначенням платежу який не відповідає змісту рахунку №11/10 від 05.07.2010 року, рахунок був дійсний до 07.07.2010 року і не є доказом. Окрім того, відповідач зазначає про наявність домовленості з позивачем на купівлю-продаж виробничої бази, в звязку з чим відповідачем було надано позивачу два бланки рахунків з однаковими номерами, підписами директора (Топіха А.І.) та печатками підприємства для здійснення позивачем попередніх оплат за купівлю виробничої бази, а тому відповідач вважає, що рахунок 11/10 від 05.07.2010 року є недійсним та не покладає на відповідача зобовязань по його оплаті та не є доказом у справі.

В судових засіданнях 11.01.2012 року та 24.01.2012 року представник відповідача стверджував про відсутність будь-яких письмових договорів з позивачем як на поставку товару так й на купівлю-продаж виробничої бази, попередніх договорів купівлі-продажу також сторонами не укладалось. Окрім того, відповідач стверджував про відсутність будь-яких правовідносин з позивачем.

В матеріалах справи наявна копія рахунку відповідача № 11/10 від 05.07.2010 р. на суму 10000 грн. з зазначенням реквізитів постачальника (відповідача по справі) та платника (позивача по справі) щодо поставки обладнання. Оригінал рахунку було предявлено позивачем в судовому засіданні 11.01.2012 року для огляду суду.

Відповідно до приписів ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За таких обставин, враховуючи твердження відповідача щодо відсутності будь-яких інших правовідносин між сторонами, суд приходить до висновку про існування між сторонами правовідносин поставки на підставі усної домовленості в простій формі .

З урахуванням наведеного суд вважає хибною позицію відповідача щодо відсутності договору поставки між сторонами, в звязку з вчиненням сторонами дій правочину на досягненням сторонами домовленості щодо поставки шляхом предявленням рахунку та його оплатою, тобто в простій формі, що відповідає змісту ст.207 ЦК України.

Таким чином, на підставі усної домовленості між сторонами щодо поставки обладнання виробничої бази відповідачем було виставлено рахунок позивачу № 11/10 від 05.07.2010 р. на суму 10000 грн., а позивачем здійснено оплату в сумі 10000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 334 від 09.07.2010 р. Наведене свідчить, що у відповідача виникли обовязки по поставці товару позивачу.

Судом було запропоновано відповідачу надати докази передачі двох рахунків 11/10 позивачу, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, з метою доведення відповідачем своєї позиції доказами. В судовому засіданні відповідачем надано дві копії рахунків №10/11 від 01.07.2010 року за виробничу базу на суму 10000 грн. та №10/11 від 09.07.2010 року за виробничу базу на суму 10000 грн., які судом до уваги не приймаються з огляду на відсутність підтвердження позиції відповідача про виписування та передання позивачу рахунків з однаковими номерами, оскільки оригінал оглянутого судом рахунку має номер 11/10, а не 10/11 та відсутності підтвердження направлення (або іншим чином вручення) позивачу саме цих двох копій рахунків за №№10/11 на оплату 10000 грн. Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність позиції відповідача щодо надання позивачу двох рахунків, позиції щодо недійсності рахунку.

Відповідно до ст. 693 ЦК України , якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, до 14.12.2011 року відповідачем передача оплачено товару здійснена не була.

Таким чином, у позивача , за приписами ст.693 ЦК України, виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми оплати, а відповідно у відповідача обовязок.

Враховуючи те, що сторони по справі є господарюючими субєктами, суд приходить до висновку про застосування до них положень Господарського Кодексу України.

Приписами ч.2 ст. 220 ГК України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків. Аналогічний припис законодавства міститься в ст. 612 ЦК України.

Позивачем було направлено відповідачу телеграму № 1 від 14.12.2011 р. з проханням поставити матеріали протягом 3-ьох днів або повернути грошові кошти в сумі 10000 грн. Таким чином, позивачем було сформовано вимогу про поставку товару або повернення коштів саме за правилами встановленими ст.693 ЦК України

В звязку з неналежним виконанням відповідачем по справі зобовязань по передачі товару у позивача виникло право на вимогу щодо повернення попередньої оплати в сумі 10000 грн., що підтверджується матеріалами справи. Так, позивачем було направлено відповідачу вимогу № 1 від 19.12.2011 р. з проханням повернути до 22.12.2011 р. грошові кошти в сумі 10000 грн. Судом розцінюється цей лист, як категоричну позицію позивача щодо повернення відповідачем грошових коштів та втрату інтересу до поставки.

Надані відповідачем видаткова накладна В01-12 без дати та підпису позивача та лист відповідача 01 від 13.01.2012 року, які направлені позивачу після порушення провадження у справі, щодо пропозиції позивачу отримати товар, судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем сформовано позицію про втрату інтересу до поставки та формування вимоги про повернення коштів.

Суд при цьому зазначає, що виходячи з позицій сторін та обставин справи, законність підстав перебування у відповідача майна позивача , а саме 10000 грн. коштів, перерахованих позивачем, не знайшла свого підтвердження матеріалами справи, а тому за приписами ч.3 п 3 ст.1212 ЦК України заявлені вимоги, в т.ч. розцінюються як повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 10000 грн. передоплати за непоставлений товар, як сторони що неналежним чином виконала умови зобовязання.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2850 грн. витрат на послуги адвоката, надані на підставі договору про надання юридичної (правової) допомоги від 13.12.2011 р.

В обґрунтування заявленої суми витрат позивачем надано договір, копію акту про надання правової допомоги від 10.01.2012 р. на суму 2500 грн. та акт від 16.01.2012 р. на суму 350 грн., видаткові касові ордери від 10.01.2012 р. на суму 2500 грн. та 16.01.2012 р. на суму 350 грн., квитанції до прибуткових касових ордерів, посвідчення адвоката.

Дослідивши зазначені докази, виходячи із вимог ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача суми витрат на послуги адвоката обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 1000 грн., оскільки співрозмірність заявленої до стягнення суми не узгоджуються зі складністю справи та вчиненими адвокатом діями направленими на отримання позитивного результату за результатами розгляду справи. В решті стягнення суми 1850 грн. судових витрат слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повернення грошових коштів суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума попередньої оплати, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 525,526,612,615,693 Цивільного кодексу України, ст.193,220, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Ніжингазбуд»(16600 м. Ніжин, провулок Базовий, 1 р/р 260021089 в ОД ВАТ «Райффайзенбанк Аваль»м. Ніжин МФО 353531 код 32370514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпостачсоюз»(16600 м. Ніжин, вул.. Незалежності, 21 корп. 3 кв. 58 р/р 26005184947500 в ВАТ «УкрСиббанк»МФО 351005 код 35770713) 10 000 грн., 1411,50 грн. судового збору та 1000 грн. за послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А.Фетисова

Повне рішення складено 25.01.2012 року

Суддя І.А.Фетисова