Рішення № 21430770, 16.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

16.01.12 <>

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

12 січня 2012р. справа №5028/14/139/2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «О.С.М.»,

вул. Севастопольська, 31 Б, м.Сімферополь, 95015

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»,

вул. Б.Хмельницького 37, м. Ніжин, 16600

Про стягнення 75 639грн. 52коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1. представник довіреність № 1 від 01.12.11р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 69141,49грн., 4 010,21грн. інфляції за період жовтень 2010р. грудень 2011р. та 2 487,82грн. три проценти річних за період з 26.09.10р. по 05.12.11р.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №2 від 10.01.12р., в якому зазначив, що стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних розраховано позивачем, починаючи з 26.09.10р., тобто з наступного дня після письмово зобовязання відповідача відвантажити товар на суму 69 141,49грн. у термін до 25.09.10р. (лист ВАТ «НМЗ»№115 від 14.09.10р.), розрахунок з роблено до 05.12.11р. включно.

Від відповідача по факсу надійшов відзив на позовну заяву №30 від 12.01.12р., в якому зазначив, що у звязку з приведенням діяльності у відповідність до ЗУ «Про акціонерні товариства»та на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Ніжинський механічний завод», протокол №16 від 06.04.11р., найменування ВАТ «НМЗ»змінено на Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод», що дійсно 01.04.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки за №10/6-63 на поставку колодки гальмівної чавунної для залізничних вагонів типу «С», що перерахована позивачем сума попередньої оплати в розмірі 69 141,49грн. не повернута відповідачем у звязку з тривалим вирішенням питання щодо отримання позивачем товару, проте намірів для отримання товару від позивача так і не надійшло, що на даний час у звязку з тимчасовими фінансовими труднощами позивач не має можливості перерахувати суму попередньої оплати в розмірі 69 141,49грн., зазначена заборгованість знаходиться на контролі і по мірі надходження коштів буде погашатися. У вказаному відзиві відповідач просив розглянути справу без участі його представника.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Приймаючи до уваги, що явка уповноважених представників сторін судом не визнавалася обовязковою, що відповідачем подано відзив на позовну заяву, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника в судовому засіданні.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства»повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Згідно ч.1 ст. 5 вказаного закону акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

У п. 5 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»встановлено, що приведення діяльності акціонерного товариства у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

В силу ж ст. 59 Господарського кодексу України правонаступництво можливе у разі припинення діяльності субєкта господарювання шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення).

Перейменування не тягне за собою припинення діяльності підприємства.

Відповідно до ч.3 ст. 90 Цивільного кодексу України найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №2009/5 від 19.08.11р. на веб-сайті Єдиного державного реєстру відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб підприємців, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців. Так, згідно з інформацією, отриманою судом 12.01.2012р. з сайту Інформаційно-ресурсного центру ЄДР в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб зареєстровано Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод», м. Ніжин, вул.Б.Хмельницького,37, ідентифікаційний код 14312565.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність врахування зміни назви відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»(ідентифікаційний код 14312565) на Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод»(ідентифікаційний код 14312565) в усіх подальших процесуальних документах суду по даній справі.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

01.04.10р. між ВАТ «Ніжинський механічний завод», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Ніжинський механічний завод», укладено договір поставки №10/6-63 (далі договір). Відповідно до п.1.1-1.2 договору предметом договору є поставка ВАТ «НМЗ»покупцю (позивачу по справі) колодки гальмівної чавунної для залізничних вагонів типу «С». Рік виготовлення 2010р. Покупець робить оплату товару за цінами, вказаними в специфікації.

У п.9.1-9.2 договору сторони визначили, що договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.10р.

Відповідно до п.2.1-2.3 договору покупець зобовязується кожний місяць до 20 числа направляти заявку на адресу ВАТ «НМЗ»на відвантаження товару в наступному місяці. Покупець зобовязується оплатити товар на підставі рахунка ВАТ «НМЗ»протягом 5 днів з моменту одержання рахунку або в інші терміни погоджені з ВАТ «НМЗ». Покупець у взаємно погоджені з ВАТ «НМЗ»терміни, зобовязується робити вибірку замовленого товару.

Згідно п.3.1-3.2 договору ВАТ «НМЗ»зобовязується в 5-ти денний термін на підставі письмової заявки покупця надати йому рахунок на оплату товару. ВАТ «НМЗ»зобовязується відвантажувати покупцю замовлений товар у взаємно погоджені терміни відповідно п.2.3.

У п.4.4 договору сторони встановили форму оплати за товар 100% передплата.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 від 22.04.2010р. до договору поставки №10/6-63 від 01.04.2010р., в якій виклали в новій редакції специфікацію та п.5.1 договору.

За умовами п.5.1 договору відповідач зобовязався відвантажувати товар на умовах DDU ст.Іларіонове, Придніпровської залізниці, код 453406, згідно заявки на відвантаження в поточному місяці.

Відповідачем виставлено позивачу рахунки для оплати гальмівних колодок типу «ЧС»за №114 від 09.07.10р. на суму 69 399,90грн. та для оплати гальмівних колодок типу «С»за №132 від 29.07.10р. на суму 144 522,00грн.

Позивач згідно платіжного доручення №168 від 02.08.10р. перерахував відповідачу 100000,00грн. як оплату за колодки згідно рахунків №114 від 09.07.10р. та №132 від 29.07.10р.

Відповідач підтверджує отримання від позивача попередньої оплати у розмірі 69141,49грн. за гальмівні колодки типу «С»по договору поставки №10/6-63 від 01.04.2010р.

Листом від 14.09.2010р. за №115 відповідач повідомляв позивача про те, що за відповідачем згідно рахунку №132 від 29.07.10р. по договору №10/6-63 від 01.04.2010р. значиться борг у сумі 69141,49грн. за оплачені колодки типу «С», які будуть відвантажені до 25.09.2010р., а також відповідач повідомив, що колодки типу «ЧС»згідно рахунку №178 від 01.07.2010р. по договору №10/6-64 від 01.04.2010р. відвантажені в повному обємі.

Як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, останній погодився із визначеним відповідачем у листі №115 від 14.09.2010р. строком відвантаження, оплачених колодок типу «С», до 25.09.2010р.

Відповідач в обумовлені строки поставки не здійснив відвантаження позивачу, оплачених колодок типу «С»на суму 69141,49грн.

Позивачем направлено відповідачу лист №2 від 27.01.11р., в якому у звязку з не поставкою продукції і закінченням строку дії договір поставки №10/6-64 від 01.04.10р. та №10/6-63 від 01.04.10р. просив перерахувати на рахунок ТОВ «О.С.М.»надлишково сплачену суму 69 141,49грн.

Відповідач у відповіді за №209 від 02.02.2011р. на лист позивача №2 від 27.01.11р. зазначив, що готовий виготовити та поставити колодки типу «С»на суму 69 141,49грн. у кількості 718шт., та просить вибачення за зрив строків поставки колодок згідно договорів за 2010р.

Позивач листом вих..№19 від 04.08.11р. повторно просив відповідача перерахувати 69141,49грн. Відповідач на вказаний лист повідомив (лист від 1422 від 12.08.11р.) позивача, що за ним рахується боргу в сумі 69 141,49грн. та він готовий відвантажити колодки типа «С», які вже виготовлені.

28.10.11р. позивач направив відповідачу претензію №26, в якій просив останнього сплатити суму боргу 69 141,49грн. протягом 7 днів. У відповідь на вказану претензію відповідач у листі №2201 від 07.12.11р. зазначив, що перерахована сума попередньої оплати в розмірі 69 141,49грн. не повернута у звязку з тривалим вирішенням питання щодо отримання товару, що відповідач зобовязується по мірі надходження коштів повернути сплачену суму до 31.12.11р. включно.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Так, як свідчать матеріали справи позивач не погодився з відповідачем щодо зміни (встановлення нових) строків поставки, оплачених позивачем колодок гальмівних типу «С»після закінчення строку дії договору поставки за №10/6-63 від 01.04.2010р.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач свої зобовязання щодо поставки позивачу товару у строк до 25.09.2010р. не виконав і в добровільному порядку не повернув позивачу 69 141,49грн. попередньої оплати, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення коштів попередньої оплати у сумі 69 141,49грн.

Відповідачем на день розгляду справи в суді не подано до матеріалів справи доказів поставки гальмівних колодок типу «С»або повернення позивачу коштів в сумі 69 141,49грн., здійсненої попередньої оплати, а тому вказана сума попередньої оплати підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 010,21грн. інфляції за період жовтень 2010р.грудень 2011р. та 2 487,82грн. три проценти річних за період з 26.09.10р. по 05.12.11р.

Дослідивши наведені позивачем розрахунки, заявлених до стягнення сум, суд приходить до висновку, що позивачем при проведенні розрахунку невірно визначено період прострочки виконання відповідачем зобовязання по поверненню попередньої оплати позивачу та не враховано, що відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути попередню оплату до 04.02.11р. (протягом 7 днів від дати першої вимоги позивача за №2 від 27.01.11р.), а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 1 727,59грн. за період з 05.02.11р. по 05.12.11р., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 222,99грн. за період лютий 2011р. вересень 2011р., приймаючи до уваги, що згідно наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат останнім проведено фактичне нарахування по вересень 2011 року включно, а не по грудень 2011р., як зазначає в поясненнях.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобовязання по договору №10/6-63 від 01.04.10р. не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 69 141,49грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 1 727,59грн., в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2222,99грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 461,84грн.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»(вул. Б.Хмельницького 37, м. Ніжин, р/р 26000301835057 в Ніжинській філії ПАТ ПІБ, МФО 353434, р/р 26005300610097 в Банк «Демарк»м. Ніжин, МФО 353575, ідентифікаційний код 14312565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «О.С.М.»(вул. Севастопольська, 31 Б, м.Сімферополь, р/р 260060233052 в АТ «Сбербанк Росії»МФО 320627, ідентифікаційний код 33979854) 69 141грн.49коп. боргу, 1 727грн.59коп. три проценти річних, 2 222грн.99коп. інфляційних втрат, 1 461грн.84коп. судового збору

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 16.01.2012р.