Рішення № 21430234, 08.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р.Справа № 26/17-4305-2011

Господарський суд Одеської області у складі :

суддіНикифорчука М.І.

при секретаревіВойтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю №01-13/7706 від 22.12.2011р.;

від відповідача : не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;

про розірвання договору оренди, виселення, стягнення заборгованості по орендній платі та пені, -

в с т а н о в и в :

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі Позивач) звернувся до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( далі - Відповідач ) із позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №795/ц/1 від 18.11.2005р., виселення, стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 24332,76 грн. та пені у сумі 690,93 грн., посилаючись на наступне.

18.11.2005 р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладений договір оренди нежитлового приміщення № 795/ц/1 від 18.11.2005 р., відповідно до якого Відповідачеві надано в строкове платне користування об'єкт комунальної власності територіальної громади м.Одеси нежитлове приміщення підвалу площею 40.3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до додаткового погодження від 15.06.2007 р., між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та відповідачем, до договору оренди № 79/ц 1 від 18.11.2005 р., площа орендованого приміщення була змінена з «40,3 кв.м.»на «40,7 кв.м.».

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користування майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56-V «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси», функції орендодавця нежитлових приміщень покладені на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради»було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення «Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради», що затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 381-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої - сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до норм законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Вищезазначена цивільно-правова норма має імперативний характер. Як зазначає позивач у позові, в порушення даної вимоги законодавства України, Відповідач неналежним чином виконує взяті на себе за договором оренди зобов'язання, не сплачує орендну плату за договором, що є порушенням умов договору, визначених в п.п. 2.2., 2.4, відповідно до яких орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату щомісячно, до 15 числа кожного місяця.

Таким чином, Відповідачем також порушуються вимоги ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. З ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до розрахунку заборгованості від 10.10.2011 р., станом на 10.10.2011 р. сума заборгованості з орендної плати становить 24 332, 76 грн.

Згідно з п. 5.2. договору оренди, відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне внесення орендної плати. Станом на 10.10.2011 р., сума нарахованої нені становить 690, 93 грн.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата орендарем вноситься незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін при суттєвому порушенні договору іншою стороною. Суттєвим є таке порушення договору стороною, коли «внаслідок завданої таким порушенням шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як зазначає позивач у позові, в даному випадку, «іншою стороною»є Департамент комунальної власності Одеської міської ради, який при укладанні договору оренди нежитлового приміщення з Відповідачем діяв в інтересах територіальної громади м. Одеса, розраховував на повне та своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати Відповідачем і, як наслідок систематичне поповнення місцевого бюджету. Однак, через неповну й несистематичну несплату орендної плати Відповідачем, Департамент був позбавлений такої можливості.

Як зазначає позивач у позові, у відповідності до ст. 549, 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, настають наслідки встановлені договором або законом. Так, відповідно до п. 7.6. договору оренди, відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України, Департамент має право вимагати дострокового розірвання договору оренди.

Також, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу, пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата з урахуванням її індексації, є істотною умовою договору оренди. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за користування об'єктом оренди, орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків і господарської діяльності.

Відповідно до ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

На підставі викладеного Позивач просить суд:

договір оренди нежитлового приміщення № 795/ц/1 від 18.11.2005 року, укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 - розірвати.

Виселити Відповідача зі вказаного вище нежилого приміщення та передати зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської.

Стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 24 332 грн. 76 коп., суму пені в розмірі 690 грн. 93 коп.

Представник відповідача у жодне судове засідання ( з трьох що відбулись) не зявився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений ( повідомлення у справі ), відзив на позов не надав, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не поступало і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами вказаним вище Договором, додатковими погодженнями до договору, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши приведені докази суд приймає їх до уваги як доказ наявності у Відповідача боргу перед Позивачем за оренду вказаного приміщення, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу не погасив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Вимоги Департаменту щодо розірвання договору оренди № 795/ц/1 від 18.11.2005 р., та виселення відповідача з нежитлового приміщення зазначеного у договорі оренди суд вважає обґрунтованими.

Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити повністю.

Договір оренди нежитлового приміщення № 795/ц/1 від 18.11.2005 року, укладений між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 67820, ідентифікаційний код НОМЕР_1) розірвати.

Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з нежилого приміщення підвалу площею 40,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та передати зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЗКПО 26302595; рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039; код ЗКПО 26302595; рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області) заборгованість з орендної плати за період з січня 2010р. по жовтень 2011р. в сумі 24 332 (двадцять чотири тисячі триста тридцять дві) грн. 76 коп., суму пені в розмірі 690 (шістсот девяносто) грн. 93 коп., державного мита в сумі 335 (триста тридцять пять) грн. 24 коп. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Суддя Никифорчук М.І.

Повне рішення складено 13.02.2012 р.