Рішення № 21430071, 10.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2012 р.Справа № 5013/2517/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/2517/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Айнхель Україна", м. Бровари Київської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 33 093,70 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 , довіреність № б/н від 10.01.12 р.;

від відповідача - ОСОБА_3, договір про надання юридичної допомоги б/н від 25.01.12 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айнхель Україна" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача суми боргу в розмірі 33093,70 грн.

Згідно письмових пояснень по суті спору від 25.01.12 р. відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Угоди у письмовій формі про продовження строку дії договору між сторонами не досягнуто. З огляду на викладене, поставки товару згідно накладних № EU-0000551 від 06.04.11 р. на суму 14189,50 грн. та № УС00001101 від 26.05.11 р. на суму 6916,27 грн. не можуть вважатися такими, що здійснені згідно умов договору. Зокрема, щодо цих поставок не мають сили умови договору щодо строків оплати, а також щодо відповідальності за порушення таких строків; до вказаних поставок мають застосовуватися строки виконання зобов'язань відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України; оскільки, до моменту звернення до суду з даним позовом позивач не висунув вимог про здійснення оплати, строк оплати відповідачем не порушений; за період дії договору відповідачем отримано товар на загальну суму 209796,31 грн. та здійснено на користь позивача оплату в повному обсязі згідно перерахованих позивачем у позові банківських виписок за 2010 рік (за виключенням виписки за 24.05.11 р.); отже, відповідачем в повному обсязі здійснено оплату за товар, отриманий за накладними в період дії договору (а.с. 80).

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

01.07.10 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Айнхель Україна" (далі - Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено договір № 36 ( далі - Договір, а.с. 24-27).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця електропобутові прилади торгової марки Einhel Germani AG разом з піддонами (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору, найменування, асортимент, кількість, ціна, загальна сума поставок товару визначаються сторонами в процесі діяльності та вказуються в рахунках - фактурах та товарно-транспортних накладних Постачальника, що є невід'ємними частинами Договору і складаються на підставі узгоджених сторонами Договору заявок Покупця.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що товар відвантажується зі складу Постачальника і поставляється на умовах DDU (пункт поставки - склад Покупця), згідно Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" 2000 року; всі витрати по доставці несе Постачальник; право власності на товар, а з ним і ризик випадкової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими особами товарно-транспортних накладних, що свідчать про передачу товару.

У розділі 4 Договору сторони погодили ціну, загальну суму Договору та порядок розрахунків за Договором.

Так, згідно п. 4.1. Договору, ціна на товар передбачена в Специфікації/Прайс-листі Постачальника (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до змісту п.п. 4.3. - 4.6. Договору, загальна сума Договору визначається згідно накладних, що свідчать про приймання-передачу товару від Постачальника до Покупця; форма оплати - безготівкова; оплата кожної окремої партії товару здійснюється Покупцем в безспірному порядку на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару, згідно п. 2.3. Договору, шляхом перерахування суми отриманої партії на розрахунковий рахунок Постачальника; кредитний ліміт при поставці товару складає 120000,00 грн., в тому числі ПДВ.

Розділом 13 "Строк дії Договору" визначено, що даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами умов даного Договору; якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору не попередить іншу сторону в письмовій формі про розірвання даного Договору, то строк його дії буде автоматично пролонгований;

Зкінчення строку дії Договору або його дострокове розірвання не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що виникли в період дії Договору та від відповідальності за його порушення (п. 13.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками Постачальника та Покупця, скріплений круглими печатками підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар загальною вартістю 251265,59 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № EU-0000447 від 06.07.10 р. на суму 12774,96 грн., № EU-0000456 від 08.07.10 р. на суму 9593,05 грн., № EU-0000457 від 08.07.10 р. на суму 6688,44 грн., № EU-0000463 від 12.07.10 р. на суму 19419,79 грн., № EU-0000482 від 14.07.10 р. на суму 7896,59 грн., № EU-0000483 від 14.07.10 р. на суму 9085,08 грн., № EU-0000517 від 21.07.10 р. на суму 14907,40 грн., № EU-0000560 від 28.07.10 р. на суму 20620,27 грн., № EU-0000585 від 03.08.10 р. на суму 28930,62 грн., № EU-0000586 від 03.08.10 р. на суму 17919,98 грн., № EU-0000605 від 09.08.10 р. на суму 11839,36 грн., № EU-0000620 від 11.08.10 р. на суму 15602,20 грн., № EU-0000653 від 18.08.10 р. на суму 14433,59 грн., № EU-0000665 від 20.08.10 р. на суму 13279,51 грн., № EU-0000695 від 26.08.10 р. на суму 13895,47 грн., № EU-0000550 від 06.04.11 р. на суму 13273,51 грн., № EU-0000551 від 06.04.11 р. на суму 14189,50 грн. та № УС00001101 від 26.05.11 р. на суму 6 916,27 грн. (а.с. 28-45), а також виставленими позивачем для здійснення Покупцем оплати поставленого товару відповідними рахунками - фактурами (а.с. 94-112).

Крім того, за твердженнями позивача, що не заперечується відповідачем, відповідно до умов Договору відповідач повернув позивачу частину товару на загальну суму 7090,00 грн., що підтверджується прибутковою накладною: № EU-452 від 03.12.10 р. на суму 7090,00 грн.

Таким чином, на виконання умов Договору, з урахуванням перелічених вище видаткових та прибуткових накладних позивачем поставлено, а відповідачем прийнято у власність товар на загальну суму 244175,59 грн.

Тобто, з урахуванням того, що остання поставка товару позивачем була здійснена 26.05.11 р., відповідач повинен був повністю розрахуватись за отриманий товар у строк до 26.06.11 р.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 215796,31 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.07.10 р. на суму 12774,96 грн., 28.07.10 р. на суму 16281,49 грн., від 03.08.10 р. на суму 10000,00 грн., від 09.08.10 р. на суму 12000,00 грн., від 11.08.10 р. на суму 14000,00 грн., від 18.08.10 р. на суму 13800,00 грн., від 20.08.10 р. на суму 13100,00 грн., від 26.08.10 р. на сум 14000,00 грн., від 01.09.10 р. на суму 19000,00 грн., від 10.09.10 р. на суму 12024,25 грн., від 13.09.10 р. на суму 18441,56 грн., від 15.09.10 р. на суму 1935,50 грн., від 20.09.10 р. на суму 14433,59 грн., від 22.09.10 р. на суму 13279,51 грн., від 29.09.10 р. на суму 13895,47 грн., від 12.10.10 р. на суму 4360,00 грн., від 03.12.10 р. на суму 5279,97 грн., від 10.12.10 р. на суму 1190,01 грн.. від 24.05.11 р. на суму 6000,00 грн. (а.с. 46-64).

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 28379,28 грн. (251265,59 грн. 7090,00 грн. - 215796,31 грн. = 28379,28 грн.).

Оскільки заборгованість в сумі 28379,28 грн. відповідачем сплачено не було, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 28379,28 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1904,13 грн., штраф в сумі 2441,75 грн. та 3% річних в сумі 368,54 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. Договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати кожної конкретної партії товару, Постачальник має право пред'явити до нього вимогу по сплаті пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний календарний день прострочки, а також штраф в розмірі 1% від загальної вартості поставленої Постачальником партії товару. Нарахування пені за прострочку платежу розпочинається на п'ятий день з моменту настання оплати.

Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем, відповідачу за період з 27.06.11 р. по 01.12.11 р. нараховано пеню в розмірі 1855,93 грн. (а.с. 6).

Разом з цим, при здійсненні розрахунку пені, позивачем не враховано умови Договору щодо початку нарахування пен, а саме: на пятий день з моменту настання оплати.

Таким чином, період нарахування пені, що відповідає умовам Договору має становити з 01.07.11 р. по 01.12.11 р. Відповідно пеня за вказаний період складає 1855,93 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання підлягає частковому задоволенню.

Оскільки розрахунок штрафу в розмірі 2441,75 грн. відповідає фактичним обставинам справи, вимоги в цій частині підлягають задоволенню (а.с. 6).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Розрахунок 3% річних в сумі 368,54 грн. здійснений позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору вимоги в цій слід задовольнити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому, господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

На думку господарського суду, у даному випадку слід виходити із пасивної поведінки Покупця та активної поведінки Постачальника. Тобто, якщо за 30 днів до закінчення строку дії Договору, а також після закінчення строку дії Договору, обумовленого сторонами у п. 13.1. Договору, Постачальник продовжує поставляти Покупцю товар, а Покупець приймає товар та не надає відповідачу жодних заперечень з цього приводу, Договір вважається пролонгованим і продовжує діяти до письмового повідомлення будь-якої зі сторін про його розірвання.

В супереч вимогам ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про намір Покупця припинити дію Договору після закінчення строку його дії. За наданими в судовому засіданні представником відповідача поясненнями, останьому не відомо про те, що відповідач звертася до позивача з письмовою заявою про розірвання існуючого Договору.

Господарський суд вважає, що позивач у 2011 році поставляв відповідачу товар саме на умовах Договору, оскільки в рахунках - фактурах № EU - 0000645 від 05.04.11 р. на суму 13273,51 грн., № EU 0000644 від 05.04.11 р. на суму 14189,50 грн., № УС00001101 від 26.05.11 р на суму 6916,27 грн. в графі "Підстава" зазначено: "Оплачується тільки по Договору. Договір № 36 від 01.07.10 р."( а.с. 94-97).

У той же час, прийняв товар, визначений в зазначених вище рахунках-фактурах, що підтверджується підписанням Покупцем видаткових накладних № EU 0000550 від 06.04.11 р. на суму 13273,51 грн. № EU 0000551 від 06.04.11 р. на суму 14189,50 та № УС00001101 від 26.05.11 р. на суму 6916,27 грн.(а.с. 43-45).

Зазначений вище факт спростовує доводи відповідача в тій частині, що Договір припинив свою дію 31.12.2010 р., оскільки в такому разі відповідач мав би відмовитись від отримання в 20011 році товару саме за вказаними вище накладними, які виписані на підставі існуючого Договору.

Тобто, відповідач у 2011 році прийняв товар від позивача відповідно до умов Договору, а не на будь-яких інших умовах та зобовязаний був розрахуватись з позивачем саме на умовах укладеного між сторонами Договору.

Що ж стосується посилання відповідача на призначення останього здійсненого ним платежу 24.05.11 року, господарський суд вважає, що оскільки призначенням вказаного платежу є саме накладні № 550 та № 551 від 06.04.20011 р., а вказані накладні виписані позивачем саме на підставі існуючого Договору, відповідач фактично усвідомлював та розумів, що дана оплата здійснюється ним саме за товар, отриманий за Договором, а отже дана обставина є підтвердженням того, що Договір фактично пролонгувався і продовжував діяти протягом, зокрема, квітня та травня 2011 року.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Кіровоградському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Кіровоград, МФО 323583, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айнхель Україна" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 134, код 34189256, п/р 26009001310208 в АТ "ОТП Банк", м. Бровари, МФО 300528) заборгованість в сумі 33 045,50 грн., з яких: 28 379,28 грн. - основний борг; 368,54 грн. - 3 % річних, 1855,93 грн. - пеня, 2441,75 грн. - штраф, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1408,68 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 15.02.2012 р.