Рішення № 21429823, 13.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.12 р. Справа № 5006/7/1/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Дочірньої компаній „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Київ

До відповідача: Комунального виробничого підприємства ”Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради, м. Краматорськ

Предмет спору: стягнення основного боргу в сумі 1304351,31грн., пені в сумі 101207,23грн., інфляційних в сумі 66959,03грн., 3% річних в сумі 38938,61грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.

від відповідача: не зявився .

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, м. Київ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального виробничого підприємства ”Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради, м. Краматорськ про стягнення основного боргу в сумі 1304351,31грн., пені в сумі 101207,23грн., інфляційних в сумі 66959,03грн., 3% річних в сумі 38938,61грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-1223БО-6 від 14.10.2010р. з додатками; акти передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання від 31.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.12.2010р; акт звіряння розрахунків від 31.10.2011р.

Позивач у судовому засіданні наполягав на позовних вимогах.

Відповідач заявою №03ю-01/297 від 09.02.2012р., поданою в порядку ст.22, 78 ГПК України, повністю визнає заявлені позовні вимоги, повідомив, що не має зауважень до розрахунку штрафних санкцій. Просив розглянути справу без його участи.

Розглянувши матеріали справи суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-1223БО-6 від 14.10.2010р. (далі по тексту Договір).

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2010р., а в частині розрахунків за газ до повного їх здійснення (п.10.1 Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобовязується поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобовязується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору (з урахуванням додаткової угоди №2 до Договору) визначено обсяг газу, який позивач зобовязався поставити відповідачу період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. в обсязі до 941000 куб.м.

Якість газу, умови здійснення оплати, поставки товару визначені сторонами у розділах 2, 4 та 5 Договору.

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати в такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та до 30 (31) числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.4.1 Договору).

Вартість за 1000,0 куб.м. газу визначена сторонами в пунктах 3.1 та 3.2 Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, протягом жовтня грудня 2010р. поставив відповідачу газ згідно умов Договору, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами приймання-передачі за вказаний період, підписаним обома сторонами без зауважень.

Відповідач свої зобовязання стовно оплати отриманого у вищевказаний період газу у повному обсязі не виконав, чим порушив умови Договору.

У звязку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму заборгованості за спожитий у спірний період природний газ в сумі 1511456 грн.

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників обох сторін, господарський суд дійшов висновку, що борг в сумі 1511 456 грн. є доведеним позивачем, визнаним відповідачем та підлягає стягненню в повному обсязі.

Посилаючись на порушення строків оплати основного грошового зобовязання, позивач просить стягнути з відповідача за період з 21.11.2010р. по 29.12.2011р. 3% річних в сумі 38938,61 грн., інфляційні за період з грудня 2010р. по червень 2011р. в сумі 66959, 03 грн. та пеню в сумі 101207,23 грн. за період з 29.06.2011р. по 29.12.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.7.3.1 Договору, у разі порушення покупцем умов п.4.1 Договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідач підтвердив той факт, що суми інфляційних, 3% річних та пені нараховані арифметично вірно.

Судом перевірено розрахунок вказаних сум, та зясовано, що його здійснено позивачем арифметично вірно та згідно приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 38938,61 грн., інфляційних в сумі 66959, 03 грн. та пені в сумі 101207,23 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 232, 233 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компаній „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Київ до Комунального виробничого підприємства ”Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради, м. Краматорськ про стягнення основного боргу в сумі 1304351,31грн., пені в сумі 101207,23грн., інфляційних в сумі 66959,03грн., 3% річних в сумі 38938,61грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства ”Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради (84301, м.Донецьк обл., м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 2-Б, р/р №26033304109, в ВАТ «Ощадбанк» Краматорське відділення №2865, МФО 394222, код ЄДРПОУ 00131133) на користь Дочірньої компаній „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 31301827, р. 26008301970 у ВАТ „Ощадбанк” м.Київ, МФО 300465) основний борг в сумі 1304351, 31 грн., пеню в сумі 101207, 23 грн., інфляційні в сумі 66959, 03 грн., 3% річних в сумі 38938, 61 грн., судовий збір у сумі 30230, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 13.02.2012р.

Сгара Е.В.