Рішення № 21429249, 20.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.12р.Справа № 15/5005/17698/2011

За позовом Прокурора Центрального-Міського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРН", м. Кривий Ріг

про стягнення 6227,06 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від прокурора: ОСОБА_1, наказ № 2364 від 12.12.11р.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Центрально-Міського району м.Кривого Рогу звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі-позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРН" (далі-відповідач), про стягнення 6 227,06 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 682,05 грн. - заборгованість за теплову енергію, 419,69 грн. - пеня, 31,13 грн. - інфляційні витрати, 94,19 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 29.12.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 24.01.12р., зобов'язано до засідання подати:

- позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо державної реєстрації відповідача;

- відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обовязковою.

Листом господарського суду від 10.01.12р., у зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Е. з 23.01.12р. по 26.01.12р. у відпустці, розгляд справи № 15/5005/17698/2011 перенесено на 07.02.12р, зобов'язано сторін виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2011року.

07.02.12р. у судовому засідання прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44).

Господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився без поважних причин.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.43).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не надав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засідання без участі повноважних представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 4100 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого позивач бере на себе відповідальність відпускати відповідачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання в потрібних йому розмірах, а відповідач зобов`язується оплачувати теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1 Договору, облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приборів обліку або розрахунковим засобом при їх відсутності.

Як зазначено в п. 3.1 Договору, оплата за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі, векселями, взаємозаліком. Форма оплати попередньо узгоджується перед кожним платежем.

Згідно з п.3.2 Договору, відповідач сплачує відпущену теплову енергію впродовж 14 днів після отримання рахунку позивача. У випадку несплати відповідачем по спливу 14 днів рахунку з дня отримання рахунку позивача, відповідач сплачує пеню у розмірі 1,0% за кожен день прострочки від загальної суми заборгованості, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, а також повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що відповідач здійснює передоплату в грошовій формі, у розмірі 50% місячного споживання в строк до 25 числа кожного місяця.

Даний договір укладається з 01.10.2003 року по 31 грудня 2004 року і діє впродовж року, у випадку ненадходження жодної із сторін заяв про розірвання договору не пізніше чим за один місяць до спливу строку договору, договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Так, відповідно до наданих прокурором документів, позивач свої Договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, але відповідач свої зобов'язання по Договору виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, за період з січня по серпень 2011р., у розмірі 5 682,05 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем на підставі п.3.2 Договору була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 419,69 грн.

Крім того, відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 31,13 грн. та 3% річних у розмірі 94,19 грн.

Таким чином, прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 5 682,05 грн., пеню у розмірі 419,69 грн., інфляційні витрати у розмірі 31,13 грн., 3% річних у розмірі 94,19 грн., а всього 6 227,06 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги прокурора підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію у розмірі 5 682,05 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з п.3.2 Договору, відповідач сплачує відпущену теплову енергію впродовж 14 днів після отримання рахунку позивача. У випадку несплати відповідачем по спливу 14 днів рахунку з дня отримання рахунку позивача, відповідач сплачує пеню у розмірі 1,0% за кожен день прострочки від загальної суми заборгованості, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, а також повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

Відповідно до п. 3.2 Договору, позивачем була нарахована пеня у розмірі 419,69 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у перших трьох пунктах розрахунку пеня нарахована понад 182 дня.

Після проведеного судом перерахунку, відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня складає 414,72 грн.

При викладених обставинах вимоги прокурора щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 414,72 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 31,13 грн. та 3% річних у розмірі 94,19 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги прокурора щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 31,13 грн. та 3% річних у розмірі 94,19 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за теплову енергію у розмірі 5 682,05 грн., пеня у розмірі 414,72 грн., інфляційних витрат у розмірі 31,13 грн. та 3% річних у розмірі 94,19 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРН" (50019, м. Кривий Ріг, вул.Мопрівська, буд. 12, код ЄДРПОУ 32410546) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 5 682,05 грн. (п`ять тисяч шістсот вісімдесят два грн. 05 коп.), пеню у розмірі 414,72 грн. (чотириста чотирнадцять грн. 72 коп.), 3 % річних у розмірі 94,19 грн. (дев`яносто чотири грн. 19 коп.), інфляційні витрати у розмірі 31, 13 грн. (тридцять одна грн. 13 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРН" (50019, м. Кривий Ріг, вул.Мопрівська, буд.12, код ЄДРПОУ 32410546) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 1 411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять грн. 50 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 13.02.12р.