Рішення № 21429247, 21.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.11р.Справа № 29/5005/14123/2011 За позовом Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Міністерства Надзвичайних ситуацій України, м. Дніпропетровськ

до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

про стягнення 10718,83грн.

Суддя Полєв Д.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: представник ОСОБА_1 за довіреністю №60/28-06 від 06.07.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Міністерства Надзвичайних ситуацій звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" 10000грн. заборгованості, 200грн. інфляційних збитків, 89,92грн. 3% річних, пені в розмірі 428,91грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, мотивуючи неотримання рахунків для оплати. Крім того, відповідач посилається на порушення провадження у справі про його банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.11.2011р. по 12.12.2011р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріли справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між Дніпропетровським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном Міністерства Надзвичайних ситуацій (далі - позивач) та міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" (далі - відповідач) укладено договір №24/01 на постійне і обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування (далі - договір).

Предметом договору є організація і виконання за викликом замовника (відповідача по справі) підрозділами позивача невідкладних заходів в умовах надзвичайних ситуацій з метою рятування людей, надання допомоги потерпілим, захисту матеріальних цінностей, локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виконання інших робіт, що потребують застосування спеціального аварійно-рятувального оснащення і відповідної кваліфікації особового складу виконавця та об'єктах замовника на профілактичного нагляду і контролю за станом техногенної безпеки на об'єктах замовника, а також виконання попереджувальних робіт згідно вимог нормативних документів.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи в грудні 2010р., з березня по липень 2011р. на загальну суму 10000грн., що підтверджується актами виконаних робіт та актом звірки, підписаному сторонами станом на 07.11.2011р.

Відповідно до п.4.1 договору вартістю постійного обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування є фінансування позивача згідно з калькуляцією, що додається до договору і становить 24000грн. на рік, щомісячно по 2000грн.

Перерахування коштів проводиться щомісячно в розмірі 1/12 річної суми в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітнім, згідно наданим виконавцем рахункам.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, відповідно ч. 1 п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також, під час розгляду справи встановлено, що станом на день розгляду справи в провадженні суду знаходиться справа №34/5005/16036/2011 про банкрутство відповідача. Провадження у цій справі перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Публікація про порушення провадження у справі не здійснювалась.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підтверджено матеріалами справи та підлягають стягненню в розмірі 10000грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 200грн. інфляційних збитків, 89,92грн. 3% річних за період з 11.01.2011р. по 22.08.2011р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних збитків та 3% річних суд вважає за необхідне задовольнити останні в заявленій сумі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 428,91грн. пені.

Відповідно до п.5.2 договору при несвоєчасних розрахунках замовником по цьому договору останній виплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день затримки платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, під час розгляду справи встановлено, що 05.11.2010р. порушено провадження у справі №Б38/276-10 про банкрутство відповідача. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2011р. провадження у справі припинено. 26.04.2011р. порушено провадження у справі №5005/5436/2011 про банкрутство відповідача. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. провадження у справі припинено. 02.08.2011р. порушено провадження у справі №29/5005/9730/2011 про банкрутство відповідача. Провадження у справі припинено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р.

Зазначеними ухвалами про порушення провадження у справі вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Таким чином, перевіривши правильність нарахування пені, суд вважає за необхідне задовольнити пеню в розмірі 129,09грн. за час відсутності мораторію.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 10000грн. заборгованості, 200грн. інфляційних збитків, 89,92грн. 3% річних, 129,09грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21-а; код ЄДРПОУ 03341305) на користь Дніпропетровського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Міністерства Надзвичайних ситуацій (м. Дніпропетровськ, просп. Свободи, 136; код ЄДРПОУ 33974259) 10000грн. заборгованості, 200грн. інфляційних збитків, 89,92грн. 3% річних, 129,09грн. пені, 104,19грн. державного мита, 229,39грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

СуддяД.М. Полєв Повне рішення складено 17.12.11р.