Рішення № 21429071, 13.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 108

РІШЕННЯ

Іменем України

13.02.2012Справа №5002-9/4406-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус", (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак.Стародубова,1,оф.121)

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

Про стягнення 60 434,00 грн.

За зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус", (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак.Стародубова,1,оф.121)

Про визнання договору недійсним

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача (за первісним позовом) - не зявився

Від відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_2., представник, дов. пост № 4109 від 08.12.10р.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача орендну плату, згідно п. 3.1 договору у сумі 30954,00 грн., штраф у сумі 29480,00 грн., держмито у сумі 690,00 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., а також зобовязати відповідача повернути ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» кавомашину Bras.Portofino-Plus, STD, в кількості 1 шт., завод. Номер 241729, за ціною 29480,00 грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір обладнання № 171 с від 10.08.2009 року, згідно якого орендавець надав в тимчасове платне користування, а орендар прийняв за актом прийому-передачі до договору від 10.08.2009 року слідуюче обладнання: каво машину Bras.Portofino-Plus, STD, в кількості 1 шт., завод. № 241729, за ціною 29480,00 грн. Згідно договору п. 3.1 орендар повинен був сплачувати 5 % від вартості обладнання, що складає 1474,00 грн. в місяць.

Крім того, п.6.3 договору передбачає обовязок орендаря, щомісячно купувати у Орендодавця товар 8 кг кави. Позивач стверджує, що орендар не здійснив жодного платежу по оренді за обладнання, і жодного разу не придбав товар у орендодавця, чим порушив умови договору. Таким чином позивач звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим та просить стягнути з відповідача орендну плату, згідно п. 3.1 договору у сумі 30954,00 грн., штраф у сумі 29480,00 грн., держмито у сумі 690,00 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., а також зобовязати відповідача повернути ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» кавомашину Bras.Portofino-Plus, STD, в кількості 1 шт., завод. Номер 241729, за ціною 29480,00 грн.

Від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 15.11.2011 р. до Господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору оренди обладнання № 171с від 10.08.2009 р., укладеному між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 та ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус».

Позивач (по зустрічному позову) обґрунтовує свої вимоги про визнання недійсними договору оренди обладнання № 171с від 10.08.2009 року недійсним, посилаючись на те, що даний договір їм не підписувався.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Так як зустрічний позов пов'язаний з первісним позовом, суд прийняв його до розгляду разом з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2011 р. провадження по справі було зупинено у звязку з призначенням почеркознавчої експертизи, а матеріали контрольної справи були направлені Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру ГУ МВС України в АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68), для проведення перевірки фактів, викладених у даної ухвалі.

27.01.2012 р. Господарським судом АРК був отриманий висновок почеркознавчої експертизи №681 від 16.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2012 р. провадження по справі було поновлене та слухання справи було призначене на 13.02.2012 р.

Позивач за первісним позовом явку свого представника у судове засідання не забезпечив, від нього у листі вих. №16 від 09.02.2012р. надійшло клопотання про відкладення справи слуханням на іншу дату, у звязку з неможливістю зявитися у судове засідання. Позивач повністю підтримує позивні вимоги.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача (за первісним позовом), оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, висновок почеркознавчої експертизи №681 від 16.01.2012 р., заслухавши пояснення представника відповідача (за первісним позовом), суд

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач за первісним позовом обгрунтовуває позивні вимоги посилається на те, що між ФОП ОСОБА_1 (Орендар) та ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» (Орендодавець) було укладено договір оренди обладнання № 171с від 10.08.2009р.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець надав в тимчасове платне користування, а Орендар прийняв за актом прийому-передачі до договору таке обладнання: Кавомашину Bras.Portofino-Plus, STD, в кількості 1 шт., завод, номер 241729, за ціною 29480грн. за актом прийому-передачі від 10.08.2009р.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що термін оренди складає 12 календарних місяців, тобто до 10.08.2010р.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що орендна плата з урахуванням ПДВ встановлена розмірі 5% від вартості обладнання, тобто 1 474грн. в місяць.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що Орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця до 15 числа місяця наступному за місяцем оренди.

Крім цього, п.6.3 договору передбачено обов'язок Орендаря, щомісячно купувати у Орендодавця Товар - 8 кг кави.

Пунктом 6.1, 6.2. договору передбачено, що за період дії договору оренди Орендар зобов'язаний використовувати на орендованому обладнанні каву придбану тільки у Орендодавця.

Позивач за первісним позовом вважає, що орендар не здійснив жодного платежу по оренді за обладнання, у звязку з чим заборгованість по орендній платі складає з серпня 2009 року по травень 2011 р. 30954 грн., також за весь час оренди Орендар не купував у Орендодавця Товар, чим порушував умови договору.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) - ФОП ОСОБА_1 вважає, що договір оренди обладнання № 171с від 10.08.2009р. підлягає визнанню недійсним, оскільки він підписаний не їм, а невідомою позивачу особою. Також він посилається на те, що акт прийому - передачі орендованого майна за договором від 10.08.09 року не підписував і підпис вказана в графі: «Орендар» йому не полягає.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства. Особа, що здійснює правочин, повинна мати необхідний об'єм цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин повинна здійснюватися у формі, встановленій законом. Правочин повинна бути направлена на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.

При цьому недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, пятою та шостою статті 203 цього Цивільного кодексу України, є підставою недійсності правочину (стаття 215 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому зобовязаною вимогою є власноручне здійснення сторонами або уповноваженими ними особами підпису на документах, якими фіксується укладення правочину.

З висновку почеркознавчої експертизи №681 від 16.01.2012 р., яку проводила експерт Польченко Т.В. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в АР Крим, убачається, що підписи, розташовані в договорі оренди обладнання № 171с від 10.08.2009 р., укладеному між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак.Стародубова,1,оф.121, ЗКПО 35737974), в акті прийому - передачі майна за договором оренди №171с від 10.08.09 року, в графі: «Орендар», виконані не ОСОБА_1, зразки почерку і підписи якої представлені на дослідження, а іншою особою.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами такого захисту можуть, бути зокрема визнання недійсним правочину.

При таких обставинах, зустрічні позовні вимоги у частині про визнання недійсним договору оренди обладнання № 171с від 10.08.2009 р., укладеному між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 та ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, а також висновком почеркознавчої експертизи №2659 від 17.11.2009р.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи позивача за первісним позовом, що викладені у позивної заяві, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому у первісному позові треба відмовити.

Крім того, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500 грн., що підтверджується договором від 01 листопада 2011 року, укладеним між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 і адвокатом ОСОБА_3., актом виконаних робіт від 02 листопада 2011 року та квитанцією від 02 листопада 2011 року на суму 1500 грн.

Також позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати за проведення судової експертизи в сумі 1095,25 грн., що підтверджується договором №1453 від 01.12.2011 року, укладеним між Фізичною особою-підприємцям ОСОБА_1 і Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУ МВС України в АР Крим, актом здачі - прийняття робіт №2221 від 2011 року та квитанцією №С9-1197від 27.12.2011 року на суму 1095,25 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500 грн. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 1095,25 грн. підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом; судовий збір за зустрічним позовом відноситься на відповідача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 13.02.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 15.02.2012 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 60, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У первісному позові товариству з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус" відмовити.

2.Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

3.Визнати недійсним договору оренди обладнання № 171с від 10.08.2009 р., укладеному між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) та ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак.Стародубова,1,оф.121, ЗКПО 35737974).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус", (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак.Стародубова,1,оф.121, р/р 26001060196826, в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЗКПО 35737974) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору в розмірі 985 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500 грн. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 1095,25 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПєтухова Н.С.