Ухвала суду № 21428830, 10.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"10" лютого 2012 р. Справа № 11/33/5022-726/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І.,

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" на рішення господарського суду Тернопільської області від 2 серпня 2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2011 року у справі № 11/33/5022-726/2011 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" до приватного підприємства "Ірна-Агро" про стягнення заборгованості, -

Встановив:

Згідно ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

15 грудня 2011 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Тернопільської області від 2 серпня 2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2011 року, сплативши квитанцією № 69 від 15 грудня 2011 року 270,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі заявлено позов про стягнення 203 641, 23 грн. заборгованості за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 2 серпня 2011 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 144 000, 00 грн. –заборгованості за поставлений товар, 2 388, 16 грн. –3 % відсотків річних, 3 914, 22 грн. –інфляційних та судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

Скаржник просить суд касаційної інстанції змінити рішення місцевого суду і постанову апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 12 338, 85 грн. пені та 41 000, 00 грн. втраченої вигоди і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи викладене, судовий збір в даному випадку має становити 50 відсотків ставки, обчисленої, виходячи з оспорюваної суми, проте не менше 705,75 грн. і не більше 28 230, 00 грн.

Крім того, листом Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-04/5617-29388 від 26 жовтня 2011 року передбачено наступні реквізити для зарахування судового збору:

- Отримувач коштів: УДК у Печерському р-ні м. Києва;

- Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві;

- Рахунок отримувача: 31211254700007;

- Код за ЄДРПОУ: 26077922;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030004.

Таким чином, квитанцію № 69 від 15 грудня 2011 року про сплату 270, 00 грн. судового збору не можна визнати належним і допустимим доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк (ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Касаційна скарга на вказані рішення відправлена до Вищого господарського суду України через Львівський апеляційний господарський суду 15 грудня 2011 року, тоді як останній день звернення з касаційною скаргою є - 5 грудня 2011 року (понеділок).

Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з зазначенням поважних причин такого пропуску, які унеможливили вчинення відповідних процесуальних дій своєчасно, скаржником не заявлено.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає поверненню скаржнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Тернопільської області від 2 серпня 2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2011 року у справі № 11/33/5022-726/2011 повернути сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс".

Судді Остапенко М.І.

Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.