Ухвала суду № 21428138, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 року м. КиївК/9991/22283/11

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.,

Степашка О.І.

Усенко Є.А., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 07 грудня 2009 року № 0037002350. Скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 07 грудня 2009 року №0037002350.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

26 листопада 2009 року працівниками ДПА у Миколаївській області проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці бар "Монарх", який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. адмірала Макарова, 60.

За наслідками перевірки складено акт № 1293/14/00/23/30826635, яким встановлено порушення позивачем ст. 3 п. п. 1, 2, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320.

07 грудня 2009 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0037002350 на суму 9 750 грн., відповідно до якого, за порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на підставі п. 1 абз. 2 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", до позивача застосована фінансова санкція у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно вимог ч.1 ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частинами 1 та 4 ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що: - контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статтями 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в України" передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Як слідує з назви ст. 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

В той же час, згідно до ч.7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в України" перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на Постанову Кабінету Міністрів України "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на період до 31 грудня 2010 року, як на таку, що містить заборону на проведення перевірок, є неправомірними, оскільки таке право надано органам державної податкової служби спеціальним нормативним актом, а саме Законом України "Про державну податкову службу", норми якого і підлягають застосуванню.

Щодо правомірності скасування рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 07 грудня 2009 року №0037002350 у сумі 9 750 грн. за порушення п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", згідно якого до позивача і застосована фінансова санкція, передбачає застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки у касах, а не за відсутність запису про рух коштів у КОРО.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що оприбуткування готівки проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Відповідно до п. 2.6 вищевказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Так, проведення обліку готівки у касовій книзі є обовязковою умовою при оформленні готівкових розрахунків касовими ордерами. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки буде вважатися її відображення у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Відповідно до п. 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01 грудня 2000 року, використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що недодержання позивачем вимог щодо щоденного виконання в КОРО записів про рух готівки та суми розрахунків не є підставою для висновку щодо неоприбуткування готівки у касі підприємства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

Н.Є. Маринчак (підписи)М.І. Костенко О.І. Степашко Є.А. Усенко Суддя С.Е. Острович