Рішення № 21426776, 19.01.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2012 Справа № 18/3463/11

за позовом Одеської залізниці, 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19

до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Флотська, 2

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця, вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052

про стягнення 6 530,00 грн.

Суддя О.В.Ківшик

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 645 від 22.12.2011 р.;

від третьої особи : не з'явилися.

Суть спору : Розглядається позовна заява Одеської залізниці про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" 6 530,00 грн. штрафних санкцій, визначених на підставі ст. 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Позивач представництво у судове засідання жодного разу не забезпечив, у минулому судовому засіданні надав суду клопотання № ДНЮ-3/188 від 07.12.2011 р. (вх. № 19557д від 12.12.2011 р.) про розгляд справи за його відсутності, яке судом задоволено. При цьому останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Статутне територіально-галузеве об'єднання Південна залізниця - представництво у судове засідання не забезпечила, явка представників останньої у дане судове засідання обов'язковою не визнавалася. Крім того, остання надала суду пояснення вх. № 19842д від 15.12.2011 р..

Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву № 2 від 10.01.2012 р. (вх. № 652д від 17.01.2012 р.). Крім того, останній надав суду клопотання № 12 від 18.01.2012 р. (вх. № 826д від 19.01.2012 р.) про зменшення суми штрафу з п'ятикратного до однократного розміру провізної плати, тобто з 6 530,00 грн. на 1 306,00 грн..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши надані докази,

встановив:

Згідно залізничної накладної № 44057834 від 27.05.2011 р. на станцію Знам'янка Одеської залізниці в залізничних вагонах № 64594450, № 67193920 та № 67891689 надійшов вантаж : пісок річковий, відправлений зі станції Кременчук Південної залізниці, відправник ВАТ "Кременчуцький річковий порт" з пунктом призначення - станція Долинська Одеської залізниці на адресу ТОВ "Долинський комбікормовий завод".

При цьому в зазначеній залізничній накладній вантажовідправником (ВАТ "Кременчуцький річковий порт") вказана маса вантажу вагону № 64594450 63 800 кг. нетто, тара 22 800 кг., вага брутто 86 800 кг..

На станції Знам'янка Одеської залізниці 30.05.2011 р. при зважуванні вагонів на тензометричних вагах виявилось, що маса вантажу у вагоні № 64594450, зазначена у залізничній накладній № 44057834, не відповідає фактичній масі вантажу, а саме : у вагоні № 64594450 вага брутто по протоколу зважування 84 т., вага брутто по документу 86,8 т, що менше проти даних залізничної накладної на 2,8 т..

Дані обставини зафіксовано в акті загальної форми № 16472 від 30.05.2011 р..

При контрольному переважуванні вагонів з вантажем на 150-тонних вагонних вагах станції виявилось, що у вагоні № 64594450 вага брутто 82 800 кг., нетто 60 000 кг., тара 22 800 кг., що складає різницю проти документів в сторону зменшення на 3 800 кг..

Згідно складеного комерційного акта від 30.05.2011 р. АА № 056972/413/5 навантаження у вагоні № 645944500 навалом, пагорбкоподібна, нижче бортів 700 мм, над 7-ма люками з пониженням навантаження люками нижче бортів 1 000 мм., в вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті, слідів втрати та крадіжки вантажу не виявлено.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" 6 530,00 грн. штрафних санкцій визначених на підставі ст. 118 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Ст. 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондує із ст. 307 Господарського кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. № 457, з подальшими змінами та доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1510 та від 25.12.2002 р. № 1973).

Статтею 5 Статуту на Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс України, Мінтрансзв'язку України) покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.

Ст. 23 Статуту та Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084 із змінами і доповненнями), передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

За приписами п. 1.6 Правил оформлення перевізних документів оформлені відправником перевізні документи перевіряються і візуються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції. Перевіркою встановлюються: наявність плану (дозволу) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, платоспроможність вантажовідправника, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до цих Правил, наявність необхідних додаткових супровідних документів та дозволів на відправлення вантажу (митних, карантинних, санітарних та інших контролюючих органів). Візування здійснюється після зазначеної перевірки і передує укладанню договору перевезення.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, графи "Маса вантажу в кг. Визначена відправником" та "Спосіб визначення маси" заповнюються відправником, у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Аналогічні припис містить ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084 із змінами і доповненнями), а саме : маса вантажу визначається відправником. Правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника (п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів").

У Правилах перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. № 542, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 р. за № 796/5987 із змінами і доповненнями) визначено, що у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником. Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагони без перевірки маси та кількості вантажу.

Як вбачається з залізничної накладної № 44057834 від 27.05.2011 р., правильність внесених відомостей підтверджено підписом представника відправника, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на вагонних вагах.

Відповідно до пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Із комерційного акта від 30.05.2011 р. АА № 056972/413/5 вбачається, що переважування станцією Знам'янка Одеської залізниці проводилося на 150-тонних вагонних вагах станції.

Виходячи із викладеного, перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому пунктом 22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 року № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855із змінами і доповненнями) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт від 30.05.2011 р. АА № 056972/413/5, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній, є складеним у відповідності до вимог, предявлених до його складання Правилами складання актів.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Ст. 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Ст. 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Аналогічні приписи містить й п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, відповідно до якого якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зістаттею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно із ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Провізна плата у залізничній накладній № 44057834 від 27.05.2011 р. зазначена у розмірі 1 306,00 грн. за один вагон, сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 6 530,00 грн..

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України також встановлює, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи той факт, що дії відповідача щодо невірного зазначення в залізничній накладній маси вантажу не мали негативних наслідків у вигляді збитків, та виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - суд зменшує розмір штрафу до суми однократної провізної плати, а тому позов підлягає задоволенню частково в розмірі 1 306,00 грн..

Згідно п.6.3. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем. Таким чином, державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Флотська, 2), код ЄДРПОУ 05428292, р/р 260081227 в КФ КБ "Полтавабанк", МФО 331423 на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-банк", МФО 328801 : 1 306,00 грн. штрафу, 1 411,50 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 5 224,00 грн. штрафу у позові відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам та третій особі за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.