Рішення № 21426529, 08.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.12 Справа№ 5015/325/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-С», м.Львів

про стягнення 3086270,24 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №20/01-12/1 від 20.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 01.02.2012р.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-С»про стягнення 3086270,24 грн., з яких 2924805,00 грн. основний борг, 127930,16 грн. пеня, 24760,67 грн. три відсотки річних, 8774,41 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою суду від 27.01.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08.02.2012р.

Представник позивача в судове засідання зявився, попередньо подав через канцелярію суду клопотання по справі (від 07.02.2012р. вх.№ 2621/12) про долучення до матеріалів підписаного між сторонами станом на 31.01.2012р. акту звірки взаємних розрахунків. В судовому засіданні представник підтримав повністю позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, попередньо подав через канцелярію суду відзив на позов (від 07.02.2012р. вх.№2615/12), в якому вказав, що за даними відповідача основний борг становить 2924805,00 грн., однак, у звязку з відсутністю коштів відповідач не має можливості оплатити вказану заборгованість, а також пеню, три відсотки річних, збитки від інфляції.

Станом на 08.02.2012р. докази оплати боргу, заяви, клопотання, в тому числі, про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд,-

встановив:

26.10.2010р між Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек»(позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-С»(позичальник) було укладено договір №Р0875//0-10 про надання поворотної фінансової допомоги (далі по тексту договір).

Відповідно до п.1.1. договору, позикодавець зобовязується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (надалі допомогу) в порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобовязується повернути допомогу у визначений цим договором строк.

Згідно п. 3.1. договору, розмір допомоги складає 4000000,00 грн., ПДВ не передбачений.

Відповідно до п.5.1. договору, допомога повинна бути повернена позичальником до 31.12.2011р.

Згідно до п. 5.2. позичальник зобовязується повернути позикодавцеві допомогу в тій самій сумі та таким самим чином, як передбачено для передачі допомоги позикодавцем позичальнику.

Відповідно до п. 5.3. договору допомога вважається повернутою позичальником позикодавцеві в момент зарахування повної суми грошових коштів на рахунок позикодавця.

02.02.2011р. сторонами було укладено додаткову угоду про зміну договору про надання поворотної фінансової допомоги № Р0875//0-10 від 26.10.2010р., згідно якої сторони домовилися внести зміни в п.5.1. вказаного договору, зокрема, узгодили, що допомога повинна бути повернена позичальником до 01.10.2011р.

В підтвердження надання відповідачу поворотної фінансової допомоги на загальну суму 2924805,00 грн., представник позивача надав платіжні доручення: №47869 від 28.10.2010р на суму 2754605,00 грн., №68019 від 29.12.2010р. на суму 170200,00 грн.

Відповідач отриману ним фінансову допомогу в сумі 2924805,00 грн. не повернув, відтак позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих коштів.

Крім того, позивач на підставі п.6.2. договору нарахував відповідачу пеню в сумі 127930,16 грн.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 24760,67 грн. три відсотки річних та 8774,41 грн. збитків від інфляції.

Отже за розрахунками позивача до стягнення з відповідача підлягає 3086270,24 грн., з яких 2924805,00 грн. основний борг, 127930,16 грн. пеня, 24760,67 грн. три відсотки річних, 8774,41 грн. збитки від інфляції.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 14.1.257. Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Факт отримання відповідачем фінансової допомоги в сумі 2924805,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями: №47869 від 28.10.2010р на суму 2754605,00 грн., №68019 від 29.12.2010р. на суму 170200,00 грн. та не заперечується представником відповідача.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п.5.1. договору сторони погодили, що допомога повинна бути повернена позичальником до 31.12.2011р., але згідно укладеної сторонами додаткової угоди про зміну договору про надання поворотної фінансової допомоги № Р0875//0-10 від 26.10.2010р., сторони домовилися внести зміни в п.5.1. вказаного договору, зокрема, узгодили, що допомога повинна бути повернена позичальником до 01.10.2011р.

Таким чином, відповідач зобовязаний був повернути позивачу суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 2924805,00 грн. у термін до 01.10.2011 року.

Суд зясував, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Союз-С»в останнього рахується перед ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек»основний борг по договору про надання поворотної фінансової допомоги № Р0875//0-10 від 26.10.2010р. в загальній сумі 2924805,00 грн., що підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2012р.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобовязання по поверненню фінансової допомоги в розмірі 2924805,00 грн. згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги № Р0875//0-10 від 26.10.2010р.

Відповідач визнає наявність заборгованості в сумі 2924805,00 грн., несплату коштів пояснив важким фінансовим становищем.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна норма закріплена у ч.1 ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання грошового зобов'язання.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 2924805,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.6.2. договору сторони погодили, що у випадку прострочення виконання зобовязання, передбаченого п.5.1. договору, позичальник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від невчасно поверненої суми.

Враховуючи вищенаведені норми та умови договору, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в сумі 127930,16 грн. нараховану за період з 02.10.2011р. по 12.01.2012р.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач зобовязаний був повернути фінансову допомогу у термін до 01.10.2011р., однак, не виконав своєчасно це грошове зобовязання, відтак, сума заборгованості підлягає поверненню у урахуванням встановленого індексу інфляції, а також підлягають стягненню три відсотки річних за час прострочення повернення фінансової допомоги.

Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача нараховані за період з 02.10.2011р. по 12.01.2012р. три відсотки річних в сумі 24760,67 грн., а також збитки від інфляції за листопад і грудень 2011 року в сумі 8774,41 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судового збору в сумі 61725,41 грн. підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2012р. за №6018, який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 530, 549, 551, 610, 612, 625, 629, ЦК України, ст. ст.193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-С»(79040, м.Львів, вул. Городоцька, 359, рахунок № 26003004578 в ПАТ «Полікомбанк», м.Чернігів, МФО 353100, ЄДРПОУ 30977058) на користь Закритого акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек»(03186, м. Київ, вул. Соціалістична, будинок 5, корпус 2, рахунок № 26007001311146 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ЄДРПОУ 34771370) основний борг в сумі 2924805,00 грн., пеню в сумі 127930,16 грн., три відсотків річних в сумі 24760,67 грн., збитки від інфляції в сумі 8774,41 грн., судовий збір в сумі 61725,41 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 10.02.2012р.