Рішення № 21426447, 07.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.12 р. Справа № 5006/37/17/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Донецьк-Лада», м. Донецьк, ідентифікаційний код 13481225

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», ідентифікаційний код 00032129 в особі філії Донецьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Донецьк, ідентифікаційний код 09334702

про: стягнення заборгованості за договорами про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н від 20.09.2010р., б/н від 04.01.2011р., б\н від 20.01.2011р., б\н від 01.02.2011р., б\н від 03.02.2011р. в розмірі 183168,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 (діє за довіреністю № 11/11-2 від 01.11.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_2 (діє за довіреністю № 2893 від 21.06.2011р.).

Відповідно до вимог ст.ст.44, 811 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у содовому засіданні оголошувалась перерва з 06.02.2012р. на 07.02.2012р.

У судовому засіданні 07.02.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „«Донецьк-Лада», м. Донецьк (далі Позивач) звернулось з позовом до Господарського суду Донецької області з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Донецьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н від 20.09.2010р., б/н від 04.01.2011р., б\н від 20.01.2011р., б\н від 01.02.2011р., б\н від 03.02.2011р. в розмірі 183 168,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договорами про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н від 20.09.2010р., б/н від 04.01.2011р., б\н від 20.01.2011р., б\н від 01.02.2011р., б\н від 03.02.2011р., внаслідок чого за період з лютого по вересень 2011р. виникла стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договори про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н від 20.09.2010р., б/н від 04.01.2011р., б\н від 20.01.2011р., б\н від 01.02.2011р., б\н від 03.02.2011р., рахунки-фактури, акти звіряння взаєморозрахунків, претензії, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши вимоги посилання на ст.ст.503, 611, 621 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12 54, 57, 58 Господарського процесуального кодексу України.

В перебігу розгляду справи Позивачем на вимогу суду були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.101-129).

Відповідачем у судовому засіданні 06.02.2012р. проти позову не заперечив, усно підтверджуючи існування заборгованості у стягуваному розмірі, проте це не розцінюється судом як визнання позовних вимог, оскільки таке визнання, в порядку ч.1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, не було оформлено у належній письмовій формі.

Також Відповідачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.78-100).

У судовому засіданні 07.02.2012р. представники сторін наголошували на подання всіх наявних документів та їх достатність для вирішення спору, а представник Відповідача на запитання суду підтвердив своєчасне отримання рахунків від Позивача відносно стягуваної суми.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання Відповідачем відзиву не впливає на таку кваліфікацію, адже за змістом ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України подання відзиву є правом, а не обовязком, від здійснення якого не може перебувати у залежності встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) були укладені договори про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н від 20.09.2010р. (а.с.а.с.12,13), б/н від 04.01.2011р. (а.с.а.с.6,7), б\н від 20.01.2011р. (а.с.а.с.8, 9), б\н від 01.02.2011р. (а.с.а.с.10, 11), б\н від 03.02.2011р. (а.с.а.с. 14-15) з аналогічними умовами, а саме:

Згідно умов п.п. 1.1. та 7.2 договорів Виконавець надає Замовнику в користування місця для розташування автомобілів (майно) за адресою: 83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 10, кожна одиниця майна передається Замовником Виконавцю згідно Акту прийому-передачі, строком до 31.12.2011р.

Пунктом 1.3 вищезазначених договорів зазначено, що строк користування місцем для розташування кожної одиниці майна визначається з моменту підписання акут прийому-передачі та до моменту предявлення Замовником вимоги про його повернення.

На виконання п.2.1.2. зазначених договорів були підписані відповідні акти приймання-передачі (а.с.а.с.103-129), якими підтверджується виконання Позивачем зобовязань за договорами, у тому числі за розглядуваний період з лютого по вересень 2011р.

Положеннями розділу 3 встановлені розрахунки за зазначеним договорами, відповідно до якого Замовник щомісячно оплачує Виконавцю за користування місцями для розміщення автомобілів у розмірі 12 грн. за добу перебування кожної одиниці Майна у відповідному місці розташування, оплата призводиться за наданими Виконавцем розрахунками, які надаються до 01 числа наступного за звітним, протягом 3 банківських днів з моменту отримання розрахунку Замовником, окрім договору від 20.09.2010р. за яким сплата призводиться протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку Замовником.

Як зазначено у п. 7.3. закінчення строку договорів не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час їх дії.

З метою забезпечення виконання грошових зобовязань у відповідності до умов укладених договорів Позивачем виписувалися рахунки-фактури (а.с.а.с.16-52), своєчасне отримання яких підтвердив представник Відповідача у судовому засіданні.

У звязку із порушенням грошових зобовязань за вказаним договором Виконавець звертався до Відповідача з претензіями №07/11-56 від 26.07.2011р. (а.с.а.с.58-59) та №07/11-57 від 26.07.2011р. (а.с.60), №07/11-55 від 26.07.11 (а.с.а.с.61-62), №07/11-58 від 26.07.2011р. (а.с.а.с.63-64) та №07/11-54 від 26.07.2011р. (а.с.а.с.65-66), що містили вимогу про сплату наявної заборгованості за користування місцями для розташування автомобілів.

Між сторонами були підписані без зауважень акти звіряння взаєморозрахунків за договорами станом за період з 01.02.2011р. по 30.09.2011р. (а.с.а.с.53-57), якими підтверджувалася заборгованість Відповідача перед Позивачем у загальному розмірі 183168 грн., через несплату якої попри претензійні вимоги Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач підтвердив існування стягуваної заборгованості, яка згідно наданої довідки №02/12-4 від 07.02.2012р. (а.с.102) за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача на момент винесення цього рішення погашена не була і становить:

-за договором від 01.02.2011р. 2652грн.;

-за договором від 20.01.2011р. 24672грн.;

-за договором від 04.01.2011р. 152196грн.;

-за договором від 20.09.2010р. 1104грн.;

-за договором від 03.02.2011р. 2544грн.

Суд розглядує справу в контексті вимог за всіма укладеними між сторонами договорам з огляду на можливість обєднання таких вимог в порядку ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в межах однієї позовної заяви.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договорами про надання в користування місця для розташування автомобілів.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладених між ними договорами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою і кореспондуючими правами та обовязками сторін, укладені між Позивачем та Відповідачем договори подібні до договорів найму (орнеди), адже опосередковують тимчасове оплачуване користування певним майном. В свою чергу, як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах найму наймач має сплачувати найомну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договори про надання в користування місця для розташування автомобілів є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу за користування місцем для розташування майна - впродовж 3 банківських днів з моменту отримання рахунків, відповідно до умов п. 3.2. договорів про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н від 04.01.2011р., б\н від 20.01.2011р., б\н від 01.02.2011р., б\н від 03.02.2011р. та впродовж 10 банківських днів з моменту отримання рахунків, відповідно до умов п. 3.2. договору б/н від 20.09.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розмінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем не тільки жодними доказами не спростовується, але й підтверджується, останнім допускалась невиконання грошових зобовязань за визначений у позові період з 01.02.2011р. по 30.09.2011р., що кваліфікується судом як їх (зобовязань) порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач таким, що їх прострочив виконання грошового зобовязання відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку позовних вимог в цій частині, суд задовольняє їх у повному обсягу.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецьк-Лада», м. Донецьк (ідентифікаційний код 13481225) до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», ідентифікаційний код 00032129 в особі філії Донецьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334702) про: стягнення заборгованості за договорами про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н від 20.09.2010р., б/н від 04.01.2011р., б\н від 20.01.2011р., б\н від 01.02.2011р., б\н від 03.02.2011р. в розмірі 183168,00 грн., задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», ідентифікаційний код 00032129 в особі філії Донецьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334702) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецьк-Лада», м. Донецьк (ідентифікаційний код 13481225) заборгованість за договорами про надання в користування місця для розташування автомобілів б/н:

-від 01.02.2011р. в сумі 2652грн.;

-від 20.01.2011р. в сумі 24672грн.;

-від 04.01.2011р. в сумі 152196грн.;

-від 20.09.2010р. в сумі 1104грн.;

-від 03.02.2011р. в сумі 2544грн., а усього в загальному розмірі 183168,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», ідентифікаційний код 00032129 в особі філії Донецьке обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334702) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецьк-Лада», м. Донецьк (ідентифікаційний код 13481225) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3663,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2012р.

Суддя Попков Д.О.