Рішення № 21426438, 08.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.12 р. Справа № 6/340

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Метбудзабезпечення” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Агро» м.Донецьк

про стягнення 261 180грн.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 15.12.2011р.

від відповідача Ребрищев Є.В. директор на підставі наказу №1О/С від 11.04.2011р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 23.01.2012р.

до 08.02.2012р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Метбудзабезпечення” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Агро» м.Донецьк заборгованості у розмірі 413142грн. 31коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №010711/3 купівлі-продажу від 01.07.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 04.01.2012р. у звязку із відпусткою судді Подколзіної Л.Д., справу №6/340 передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 10.01.2012р. у звязку із виходом судді Подколзіної Л.Д. з відпустки, справу №6/340 передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Через канцелярію суду позивач надав пояснення по справі, які розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що із видаткових накладних та платіжних документів про оплату, вбачається, що продукція постачалась не в рамках договору №010711/3 купівлі-продажу від 01.07.2011р. Крім того, наполягає на тому, що оплата по накладній №РН-004123 на суму 51962грн. 31коп. здійснена 29.12.2011р. платіжним дорученням №347.

У процесі слухання справи позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог, остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача боргу в сумі 261 180грн., про що було викладено позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 08.02.2012р. на підставі ст.22 ГПК України. Суд приймає до уваги заяву та розглядає справу по суті.

Відповідач у судовому засіданні 08.02.2012р. визнав зменшенні позовні вимоги позивача у повному обсязі, про що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

01 липня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Метбудзабезпечення” м.Донецьк (далі по тексту-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дон-Агро» м.Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №010711/3, згідно умов якого продавець передає у власність покупця металопродукцію, а покупець приймає та оплачує її вартість.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань, де він у виконання умов укладеного договору у період з 19.07.2011р.-16.12.2011р. по ряду видатковим накладним здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 1405 057грн. 45коп., який прийнято відповідачем.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковими накладними.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем представлені у матеріали справи податкові накладні, які складені до вищевказаних вимог.

У листі вих.№81-ю від 02.02.2012р. позивач повідомив, що між сторонами був укладений єдиний договір №010711/3 купівлі-продажу від 01.07.2011р. В 2011р. до 19.07.2011р. між ТОВ „Метбудзабезпечення” м.Донецьк та ТОВ «Дон-Агро» ніяких правовідносин не було, а також не було ніяких взаємних зобов»язань, у тому числі фінансових.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка товару згідно представлених позивачем видаткових накладних відбулася в межах договору №010711/3 купівлі-продажу від 01.07.2011р.

Пунктом 2.2 укладеного договору передбачено, що оплата за металопродукцію та вартість її доставки покупцю здійснюється шляхом перерахування грошей на рахунок продавця не пізніше 15-ти. днів з моменту передачі металопродукції покупцю.

Відповідач частково сплатив поставлений йому товар у сумі 1143877грн. 45коп.

Станом на 27.12.2011р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки розрахунків.

У ході досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача вимогу вих.№71-ю від 05.12.2011р., в якій позивач запропонував відповідачу терміново провести розрахунок за придбаний товар. Але відповідач на претензію не відповів.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 261 180грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

На момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 261 180грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Метбудзабезпечення” м.Донецьк, щодо стягнення боргу у сумі 261 180грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 262грн. 85коп. Заявою від 08.02.2012р. позивачем зменшено розмір позовних вимог.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір” зміст пов”язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній часині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 3039грн. 25коп.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Метбудзабезпечення” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Агро» м.Донецьк про стягнення 261 180грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Агро» м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метбудзабезпечення” м.Донецьк борг у сумі 261 180грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 5 223грн. 60коп.

Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю „Метбудзабезпечення” (83085, м.Донецьк, вул.Баумана,1-а, ЄДРПОУ 35484448) судовий збір у розмірі 3039грн. 25коп. відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” перерахованого платіжним дорученням №88 від 20.12.2011р., у зв»язку зі зменшенням розміру позовних вимог позивачем.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.