Рішення № 21426332, 13.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.12р.Справа № 32/5005/17017/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профайн Логістик Україна", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статуспартнер", м. Запоріжжя

про визнання договору застави недійсним

Суддя Васильєв О.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №31/10 від 13.12.11р.;

від відповідача: не з'явися.

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «Профайн Логістік Україна»( позивач ) звернувся до ТОВ «Статуспартнер» ( відповідач ) про визнання недійсними договорів застави від 29.10.2010 р. ( номер договору в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 7537) та від 02.11.2010 р. ( номер договору в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 7706) ,укладених сторонами в забезпечення вимог ТОВ «Статуспартнер»за договором завдатку № 01/10 від 22.10.10 р. та додаткових угод до нього. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наступні обставини : оспорювані договори застави підписані з боку ТОВ «Профайн Логістік Україна»не уповноваженою особою директором товариства ОСОБА_5, яка відповідно до вимог Статуту товариства не мала права одноособово їх підписувати ( оскільки договори , сума яких перевищує 5000 евро , від імені товариства мають право підписувати лише дві посадові особи директори , одночасно .Але на цих договорах відсутній підпис фінансового директора товариства Жолобової С.В. ). Також позивач вказує, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.11 р. у справі № 11/5005/9858/2011 ( що набрало чинності в установленому законом порядку ) було задоволено позовні вимоги ТОВ «Профайн Логістік Україна»та визнано недійсним договори договір суборенди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.2010 р. та договір про надання завдатку № 1/10 від 22.10.2010 р. ( в забезпечення якого і було укладено оспорювані в цій справі договори застави ) саме з причини перевищення повноважень директором товариства ОСОБА_5 під час їх укладання. Відповідно ж до приписів ч.2 ст.548 ЦК України недійсність основного зобовязання ( вимоги ) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення. Під час судового засідання 10.01.12 р. позивачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості 3-особи без самостійних позовних вимог на предмет спору приватного нотаріуса ,який посвідчував спірні договори застави .

ТОВ «Статуспартнер» ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ту обставину, що ТОВ «Статуспартнер», як сторона договорів застави , не знав та не повинен був знати про відсутність у представника ТОВ «Профайн Логістік Україна»- директора ОСОБА_5 , повноважень для одноособового укладання договорів ( на підтвердження чого відповідач посилається на практику розгляду спорів даної категорії ВГСУ та відсутність в ЄДР даних про обмеження повноважень директора та про призначення фінансового директора ТОВ «Профайн Логістік Україна»).Також відповідач під час розгляду справи заявляв клопотання про витребування відомостей щодо володіння позивачем заставленим за оспорюваними договорами застави майном із зазначенням місцезнаходження профілю ПВХ на загальну суму 1500000,00 грн. ; а у разі встановлення , що це майно реалізовано на користь третіх осіб та не знаходиться у володінні позивача - про припинення провадження у справі у звязку із відсутністю спору.

02.02.12 р. під час судового засідання за участю представників обох сторін було оголошено перерву до 11 год.10 хв. 09.02.12 р. До судового засідання 09.02.12 р. представник відповідача не зявився , натомість об 9 год.54 хв. цього ж дня до канцелярії суду представником ТОВ «Статуспартнер»було здано клопотання про відкладання слухання справи та про продовження строку розгляду справи на 15 днів , обґрунтоване посиланням на зайнятість представника в іншій справі .На підтвердження цієї обставини до клопотання було додано копію ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2011 р. про призначення цивільної справи за позовом ПАТ «Банк Форум»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості до попереднього слухання на 9 год.30 хв. 22.03.2011 р. Представник позивача заперечував проти відкладання слухання справи та продовження строку його розгляду та наполягав на прийнятті рішення в строки , встановлені ГПК України .

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України : господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу , розгляд справи ,коли за якихось обставин спір не може бути вирішений в даному засіданні. Але відсутність представника відповідача в даному випадку не унеможливлює прийняття рішення у справі , оскільки всі необхідні докази були витребувані та досліджені судом під час попередніх судових засідань за участю представників сторін , відповідач надав відзив на позов та докази на його обґрунтування ; а 2-місячний строк розгляду справи збігає 13.02.12 р. ( що робить неможливим з урахуванням поштового перебігу відкладання слухання справи ). Враховуючи вищезазначені обставини , суд не знаходить достатньо правових підстав для чергового відкладання розгляду справи .

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

29.10.10 р. між ТОВ «Статуспартнер»в особі директора Крутько К.В. ( заставодержатель) та ТОВ «Профайн Логістік Україна» в особі директора ОСОБА_5 ( заставодавець ) укладено договір застави ( зареєстрований в реєстрі за № 7537 ) , відповідно до умов якого , він забезпечує вимоги заставодержателя , що випливають з договору завдатку № 1/10 від 22.10.10 р. та додаткових угод до нього . В часткове забезпечення виконання зобовязань заставодавець передає заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно балансовою вартістю 1256494,67 грн. : автонавантажувач боковий Ленцер тип ІQ 50/12/45, виробництва «Терра технік Гмбх і Ко КГ»у кількості 2 (двох) шт., залишковою балансовою вартістю у сумі - 769 558, 58 грн. ; погрузчик дизельний САТ D50SС-5 мачта симплекс 4850, залишковою балансовою вартістю 131 640,40 грн. ; погрузчик дизельний разом з подовжувачем вилковим, залишковою балансовою вартістю 104 305,06 грн. ; автомобіль легковий Ноnda СRV, VIN SHSRЕ78708U015122, держ. номер АЕ 4343 СМ, залишковою балансовою вартістю 198 913, 70 грн. ; автомобіль легковий Сіtroen Berlingo, VIN VF7GСКFWС94211780, держ. номер АЕ 4829 СО, залишковою балансовою вартістю 52 076,93 грн. ( а.с.10-13 )

02.11.10 р. між ТОВ «Статуспартнер»в особі директора Крутько К.В. ( заставодержатель) та ТОВ «Профайн Логістік Україна»в особі директора ОСОБА_5 ( заставодавець ) укладено договір застави ( зареєстрований в реєстрі за № 7706 ) , відповідно до умов якого , він забезпечує вимоги заставодержателя , що випливають з договору завдатку № 1/10 від 22.10.10 р. та додаткових угод до нього . В часткове забезпечення виконання зобовязань заставодавець передає заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно на суму 1200000,00 грн. профіль ПВХ ( а.с.14-18 )

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.11 р. у справі № 11/5005/9858/2011 ( за участю ТОВ «Статуспартнер»та ТОВ «Профан Логістік Україна», що набрало чинності в установленому законом порядку ) встановлені наступні обставини : «… 22.10.10 р. між ТОВ «Статуспартнер»(Суборендодавець) та ТОВ «Профайн Логістик Україна»(Суборендар) укладено договір про надання завдатку № 1/10 з метою підтвердження укладення сторонами договору оренди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.10 р. разом із додатками та на забезпечення його виконання у тому числі, але не виключно: плата за оренду, штрафи, неустойки та інше, стороною-1 видається стороні-2 таке рухоме майно загальною вартістю 2 456 494,67 грн.:

- Профіль ПВХ на суму 1 200 000, 00 грн. (один мільйон двісті тисяч гривень нуль копійок);

- Автонавантажувач боковий Ленцер тип ІQ 50/12/45, виробництва «Терра технік Гмбх і Ко КГ»у кількості 2 (двох) шт., залишковою балансовою вартістю у сумі - 769 558, 58 (сімсот шістдесят дев'ять п'ятсот п'ятдесят вісім гривень п'ятдесят вісім копійок);

- Погрузчик дизельний САТ D50SС-5 мачта симплекс 4850, залишковою балансовою вартістю 131 640,40 грн. (сто тридцять одна тисяча шістсот сорок гривень сорок копійок);

- Погрузчик дизельний разом з подовжувачем вилковим, залишковою балансовою вартістю 104 305,06 (сто чотири тисячі триста п'ять гривень шість копійок);

- Автомобіль легковий Ноnda СRV, VIN SHSRЕ78708U015122, держ. номер АЕ 4343 СМ, залишковою балансовою вартістю 198 913, 70 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот тринадцять гривень сімдесіт копійок);

- Автомобіль легковий Сіtroen Berlingo, VIN VF7GСКFWС94211780, держ. номер АЕ 4829 СО, залишковою балансовою вартістю 52 076,93 грн. (п'ятдесят дві тисячі сімдесят шість гривень дев'яносто три копійки).

Згідно з п. 1.2. договору про надання завдатку № 1/10 від 22.10.2010 року, у разі порушення договору з вини сторони-1 завдаток залишається у сторони-2. Від імені ТОВ «Профайн Логістик України»зазначений договір завдатку підписано директором ОСОБА_5, від імені ТОВ «Статуспартнер»- Генеральним директором Крутько К.В.

Згідно з п. 7.3 Статуту ТОВ «Профайн Логістик Україна»виконавчим органом Товариства є Дирекція, яка призначається рішенням Зборів Учасників та складається з одного або декількох директорів. Дирекцію очолює Генеральний директор (абз. 1). Дирекція (Директор) вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Зборів Учасників (абз. 2). Дирекція (Директор) діє від імені Товариства в межах встановлених законодавством, установчими документами та внутрішніми документами Товариства (абз. 5).Генеральний директор без довіреності діє від імені Товариства, представляє його інтереси в усіх органах, укладає угоди, в тому числі і трудові, видає довіреності, відкриває рахунки в банках, має право розпорядження засобами Товариства, видає накази та розпорядження, які є обов'язковими для всіх членів Товариства (абз. 6). Директори Товариства мають право на укладення угод від імені Товариства, сума яких перевищує 5000,00 (п'ять тисяч) Євро за курсом Національного Банку України на момент укладення такої угоди, лише спільно, дотримуючись положення про необхідність наявності на угодах підписів двох Директорів, що представляють Товариство спільно. Угоди та інші документи Товариства на суму до 5000,00 (п'ять тисяч) Євро підписуються одним Директором одноосібно (абз. 7). Як вбачається із матеріалів справи сума, на яку були укладені спірні договори , значно перевищує 5000 Євро, отже, укладати їх від імені ТОВ «Профайн Логістик Україна», мали право два директори вказаного товариства, а не одноособово ОСОБА_5, яка до речі, на момент укладення договору про надання завдатку № 1/10 (22.10.2010 р.) була взагалі звільнена.

Тобто, представник ТОВ «Профайн Логістик Україна»при укладенні спірних договорів діяв поза межами своїх повноважень.

Із залучених до матеріалів справи доказів вбачається, що на час укладення спірних договорів, загальними зборами Учасників ТОВ «Профайн Логістик Україна», як вищим керівним органом товариства взагалі вирішувалось питання про призупинення діяльності товариства та звільнення директора ОСОБА_5, тобто, про подальше схвалення спірних договорів не йшлося, що свідчить про порушення вимог ч.2 статті 203 Цивільного кодексу України, та є підставою для визнання вищезазначених договорів недійсними.

Посилання ТОВ «Статуспартнер»на те, що мало місце наступне схвалення укладених правочинів, спростовано зазначеними вище доказами. Безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу є і посилання ТОВ «Статуспартнер»на те, що останнє не знало і не могло знати про наявність обмежеть щодо повноважень директора ОСОБА_5, оскільки в текстах договорів зазначено про те, що остання діяла на підставі статуту свого підприємства, отже, відповідач за зустрічним позовом не тільки не мав можливості ознайомитися з положеннями Статуту ТОВ «Профайн Логістик Україна», щодо повноважень його керівних органів, а й повинен був пересвідчитись у обсязі повноважень ОСОБА_5, що відповідно до частини 3 ст.92 ЦК України є підставою для задоволення вимог про визнання договорів недійсними…»За результатами розгляду цього спору було визнано недійсним договір суборенди нерухомого майна № 1/11-08 від 05.10.10 р. та договір про надання завдатку № 1/10 від 22.10.10 р. ( а.с.25-31)

Відповідно ж до приписів ст.35 ГПК України : факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України ( 435-15 ) , Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Сімейним кодексом України ( 2947-14 ), Законом України від 12 травня 1991 року N 1023-XII ( 1023-12 ) «Про захист прав споживачів», Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV ( 161-14 ) «Про оренду землі»та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону. Вирішуючи відповідні спори, господарські суди повинні враховувати таке. Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження. Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає. За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження. У цих випадках угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.

Визнання угоди недійсною не тягне за собою наслідків у вигляді визнання недійсними договорів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язання, яке випливає з цієї угоди, якщо вони самі по собі відповідають вимогам закону. Дія таких договорів (застави, поруки, гарантії, завдатку ) припиняється: договору застави - на підставі статті 28 Закону України «Про заставу»( 2654-12 ), договорів завдатку - на підставі частини 4 статті 571 Цивільного кодексу у зв'язку з припиненням забезпечених відповідно заставою, порукою , гарантією чи завдатком зобов'язань.

Як зазначалося вище , ТОВ «Профайн Логістік Україна», обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсними договорів застави посилається на наступні обставини : оспорювані договори застави підписані з боку ТОВ «Профайн Логістік Україна»не уповноваженою особою директором товариства ОСОБА_5, яка відповідно до вимог Статуту товариства не мала права одноособово його підписувати ( оскільки договори , сума яких перевищує 5000 евро , від імені товариства мають право підписувати лише дві посадові особи директори , одночасно . Але на цьому договорі відсутній підпис фінансового директора товариства Жолобової С.В.)

Як зазначалося вище , рішенням господарського суду Дніпропетровської області від від 17.10.11 р. у справі № 11/5005/9858/2011 ( за участю ТОВ «Статуспартнер»та ТОВ «Профайн Логістік Україна», що набрало чинності в установленому законом порядку ) було встановлено ,що ОСОБА_5 на підставі рішення Установчих Зборів ТОВ «Профайн Логістік Україна»від 23.04.08 р. обіймала посаду Директора , а не Генерального директора товариства. Також рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.11 р. № 32/362-10 ( за участю тих же сторін , що набрало чинності в установленому законом порядку ) встановлено , що рішенням позачергових Зборів Учасників ТОВ «Профайн Логістік Україна»від 18.10.10 р. Генеральним директором товариства був призначений Панченко А.В. , цим же рішенням ОСОБА_5 була звільнена з посади директора товариства . Тобто з часу створення ТОВ «Профайн Логістік Україна»у квітні 2008 р. , та до 18.10.10 р. посада Генерального Директора товариства була вакантна. Одночасно слід зазначити, що рішенням Установчих Зборів ТОВ «Профайн Логістік Україна»від 01.04.09 р. призначено фінансовим директором товариства Жолобову С.В.; підтверджено , що повноваження директорів товариства та їх розподіл встановлюються згідно чинного законодавства, рішень зборів Учасників та Статуту ТОВ «Профайн Логістік Україна», з урахуванням правила двох підписів. Уповноважено директора товариства ОСОБА_5, здійснити всі дії , необхідні для оформлення Жолобової С.В. на посаду фінансового директора . На виконання вищезазначеного рішення зборів Учасників товариства директором ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_5, видано наказ № 221-к від 21.04.09 р. про прийняття Жолобової С.В. на посаду фінансового директора з 21.04.09 р. Згідно до повідомлення голови представництва «Профан ГмбХ»( єдиного учасника ТОВ Учасників товариства) від 13.12.10 р. : Зборами Учасників товариства не приймалося рішення про видання директорам або окремому директору товариства повноважень на одноособове представництво інтересів товариства .Відповідно до довідок фінансових установ ( ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ВАТ «Уні Кредит Банк») розпорядження грошовими коштами на рахунках ТОВ «Профайн Логістік Україна»здійснюється при наявності 2-х підписів посадових осіб товариства .

Договори застави були укладені сторонами 29.10.10 р. та 02.11.10 р. ; станом на ці дати офіційний курс НБУ 1 грн./1 євро складав 10,96 та 11,026 відповідно .Тобто директор ТОВ «Профайн Логістік Україна» - ОСОБА_5 , мала право одноособово укладати та підписувати договір станом на 29.10.10 р. ціною лише не більше 54800,00 грн. ( 5000,00 євро х 10,96 = 54800,00 грн. ) та станом на 02.11.10 р. ціною не більше 55130,00 грн. ( 5000 ,00 євро х11,026 = 55130,00 грн.) Але ж ціна договору застави від 29.10.10 р. складає 1310821 ,59 грн. ; а договору застави від 02.11.10 р. - 1200000,00 грн. Враховуючи вищезазначені обставини , слід дійти висновку про те , що директор ТОВ «Профайн Логістік Україна»- ОСОБА_5 , призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника товариства , під час укладення вищезазначених договорів застави діяла з перевищенням своїх повноважень , встановлених Статутом товариства та рішенням Зборів Учасників ; а тому ці угоди повинні бути визнані недійсними як такі, що не відповідають вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду ТОВ «Статуспартнер», знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її заперечення суд оцінює критично . При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Окрім того відповідно до приписів ч.2 ст.548 ЦК України : недійсність основного зобовязання ( вимоги ) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Враховуючи вищезазначені обставини та приписи чинного законодавства України , суд вважає позовні вимоги ТОВ «Профайн Логістік Україна»обґрунтованими , а тому вони підлягають задоволенню .

На підставі вищевикладеного , керуючись вимогами ст.ст.33,35, 49, 82-85 ГПК України ,

господарський суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профайн Логістік Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер» про визнання недійсними договорів задовольнити в повному обсязі : визнати недійсними договір застави від 29.10.2010 р. ( зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 7537) та договір застави від 02.11.2010 р. ( зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 7706) , укладені між сторонами .

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Статуспартнер»( 69032, м. Запоріжжя, вул. Медведєва,6 , оф.26 ; код ЄДРПОУ 37004985) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Профайн Логістік Україна»( 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, буд.2 ,офіс № 303, код ЄДРПОУ 35933591 ) : 985,00 грн. витрат на сплату судового збору .

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності .

СуддяО.Ю.Васильєв