Рішення № 21426198, 09.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

09.02.2012Справа №5002-33/4431-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус»

(49050, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, м. Дніпропетровськ)

дофізичної особи - підприємця ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про стягнення 62909.00 грн.

за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус»

про визнання договору оренди недійсним

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача не з'явився, ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»

Від відповідача ОСОБА_1 представник, довіреність № 496985 від 08.12.2010р., ФОП ОСОБА_2

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. та просить суд стягнути з відповідача 62 909.00 грн., у тому числі заборгованість з орендної плати у розмірі 10 241.00грн., штраф у розмірі 40 964.00 грн., компенсація вартості обладнання у розмірі 5 852.00 грн., компенсація згідно пункту 7.4.4 договору у розмірі 5 852.00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди обладнання № 329с від 21 липня 2008 року в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, а також безпідставним утриманням обладнання після закінчення строку дії договору оренди, та обґрунтовані посиланнями на статті 173, 174, 175, 193, 218, 283-291 Господарського кодексу України та статті 14-16, 258, 509, 526, 527, 530, 551, 610, 611, 625, 655, 691, 759, 762, 782, 785 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнав, 03 листопада 2011 року до суду був наданий зустрічний позов, в якому фізична особа - підприємець ОСОБА_2. просив визнати договір оренди обладнання № 329С від 21 липня 2008 року, укладений між сторонами у справі, недійсним, з огляду на те, що такий договір оренди між ним з товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» не укладався. При цьому, ОСОБА_2. стверджував, що підпис на договорі належить іншій особі, обладнання ним не приймалося та, відповідно, не використовувалося (а.с. 29-30).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03 листопада 2011 року зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. прийнята до сумісного розгляду із первинним позовом (а.с. 34-35).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року провадження у даній справі було зупинено, у зв'язку із призначенням почеркознавчої експертизи. Матеріали справи № 5002-33/4431-2011 направлені до експертної установи (а.с. 49-50).

01 лютого 2012 року з огляду на повернення матеріалів справи до господарського суду АР Крим із висновком експерта, провадження у даній справі було поновлено (а.с. 57).

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В пункті 3.9.2 Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» викладена правова позиція, згідно з якою у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору,

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

21 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Карпенко Станіславом Сергійовичем (орендар) укладений договір обладнання № 329с, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобовязався передати орендарю, а орендар прийняти в строкове платне користування майно обладнання кавову машину «Solis Master 5000 Digital» (а.с. 10-12).

Строк оренди складає 36 календарних місяців з дати прийняття орендованого майна згідно з актом приймання-передачі (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору щомісячна орендна плата з урахуванням ПДВ встановлена в розмірі 5% від вартості обладнання, зазначеного в акті приймання-передачі, тобто 292.60 грн. з урахуванням ПДВ в місяць оренди та повинна бути сплачена на розрахунковий рахунок орендодавця до 15 числа місяця наступного за місяцем оренди (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 5.5 договору орендар повинен письмово щомісячно до 5 числа надати продавцю інформацію про місцезнаходження обладнання. У разі відсутності інформації орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати повернення обладнання або відшкодування повної його вартості, а також покупець повинен оплатити продавцеві штраф у розмірі 20% від вартості орендованого майна, за кожний випадок даного порушення.

Пунктом 5.8 договору передбачений обовязок орендаря щомісячно купувати у орендодавця каву згідно з прас-листом орендодавця в розмірі не менше 5 кг на місяць, і в разі належного виконання цього обовязку орендна плата буде складатиме 1.00 грн. на місяць.

Пунктом 6.1 договору визначено, що після закінчення строку оренди орендар своїми силами та за власний рахунок зобовязаний протягом трьох робочих днів повернути орендоване майно орендодавцю разом із тарою, пакуванням та технічною документацією відповідно до акту приймання-передачі.

Пунктом 7.4.4 договору встановлено, що у випадку, якщо орендар ініціює розірвання договору раніше строку зазначеного в пункті 2.2 з підстав, не передбачених пунктом 8.6 даного договору, а також у випадку розірвання договору з ініціативи орендодавця у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням орендарем умов договору, орендар зобовязаний повернути обладнання в строк і на умовах передбачених пунктами 6.1 та 8.6 договору та виплатити орендодавцеві компенсацію в розмірі рівному пяти орендним платам згідно з пунктом 3.1 договору.

21 липня 2008 року сторонами складений акт приймання-передачі орендованого майна (а.с. 13).

Як стверджує позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», відповідачем порушувалися умови даного договору, а саме орендна плати жодного разу ним не сплачувалася, інформація про місцезнаходження майна на надавалася, у зв'язку з чим листом від 24 травня 2011 року № 211, орендодавець повідомив орендаря про розірвання договору та просив повернути обладнання (а.с. 14).

Також, позивач зазначає, що згідно з умовами договору оренди, а саме - пунктами 6.1, 8.6, орендар повинен був повернути обладнання протягом трьох днів з часу отримання вимоги, тобто до 04 червня 2011 року, що зроблено ним не було, у зв'язку з чим відповідачу був нарахований штраф в розмірі 40 964.00 грн.

Крім заборгованості з орендної плати, що, за твердженням позивача, обліковується за відповідачем в розмірі 10 241.00 грн., він також повинен сплатити на користь орендодавця обладнання 852.00 грн. компенсації, нарахованої в порядку пункту 7.4.4 договору, штраф в розмірі 40964.00 грн., нарахований згідно з пунктом 5.5 договору та 5 852.00 грн. вартості обладнання, яке не було повернуто орендарем.

Отже, невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. вказаних вимог зявилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Одночасно, фізична особа-підприємцем ОСОБА_2. стверджує, що не укладав із товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» договору оренди обладнання, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду АР Крим із зустрічною позовною заявою про визнання цього договору недійсним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача за зустрічним позовом, суд визнав первісні позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з укладенням договору оренди обладнання, який позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним, у зв'язку з чим вони повинні регулюватися положеннями глави 16 Цивільного кодексу України, а також положеннями Господарського кодексу України, що регулюють порядок укладення господарських договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи знаходиться договір оренди обладнання № 329с від 21 липня 2008 року, який, за твердженням позивача за первісним позовом, був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Карпенко Станіславом Сергійовичем (орендар) (а.с. 10-12).

Відповідно до умов цього договору орендодавець зобовязався передати орендарю, а орендар прийняти в строкове платне користування майно обладнання: кавову машину «Solis Master 5000».

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», посилаючись на порушення відповідачем своїх обовязків за цим договором, просив суд стягнути з нього заборгованість з орендної плати та інші платежі, які не були оплачені орендарем.

Одночасно, в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог фізична особа-підприємець ОСОБА_2. посилається на те, що спірний договір оренди обладнання ним не підписувався, а його підпис у договорі та акті приймання передачі є підробленим.

З метою встановлення чи виповнений підпис ОСОБА_2. на договорі оренди обладнання № 329с від 21 липня 2008 року в графі «орендар», судом було призначено почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта № 688 від 18 січня 2012 року підпис від імені ОСОБА_2., розташована в договорі оренди обладнання № 329с від 21 липня 2008 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2., а також в акті приймання-передачі орендованого майна від 21 липня 2008 року в графі орендар, виконані не Карпенко Станіславом Сергійовичем, зразки почерку та підписи якого були представлені на дослідження, а іншою особою (а.с. 63-66).

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).

Отже, як вбачається зі змісту вказаної правової норми, правочини відрізняються від інших юридичних актів тим, що є вольовими актами, що відображують правомірні дії сторін субєктів цивільного права.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з положеннями статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого, зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до розяснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними» із наступними змінами та доповненнями, угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладанні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом. Це, зокрема, угоди, які підпадають під ознаки статей 48-50, 58 Цивільного кодексу, а також укладені з порушенням форми, якщо законом спеціально передбачено таку форму (стаття 46 і частина 1 статті 47 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, як вже зазначалося, судом було встановлено порушення при укладенні оспорюваної угоди вимог частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України, згідно з якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Викладене надає підставі для визнання договору оренди обладнання № 329с від 21 липня 2008 року недійсним, а також для відмови у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. 62 909.00 грн., у тому числі заборгованості з орендної плати у розмірі 10 241.00грн., штрафу у розмірі 40 964.00 грн., вартості обладнання у розмірі 5 852.00 грн. та компенсації у розмірі 5 852.00 грн. за вказаним договором № 329с від 21 липня 2008 року.

У звязку з відмовою в задоволенні первісного позову та задоволенням зустрічного позову, оплата судових витрат, зокрема, витрат на проведення судової експертизи, оплачених ОСОБА_2., згідно з вимогами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус».

Одночасно, судом було відхилено вимоги представника відповідача зарахувати до судових витрат та відшкодувати за рахунок позивача 1500.00 грн., сплачених ОСОБА_2. адвокату за підготовку зустрічної позовної заяви, з огляду на відсутність доказів фактичного понесення цих витрат відповідачем, а саме доказів їх оплати.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 13 лютого 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.В задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 62 909.00 грн., у тому числі заборгованості з орендної плати у розмірі 10 241.00грн., штрафу у розмірі 40 964.00 грн., вартості обладнання у розмірі 5 852.00 грн. та компенсації у розмірі 5 852.00 грн. за договором № 329с від 21 липня 2008 року відмовити.

2.Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

3.Визнати недійсним договір оренди обладнання № 329с від 21 липня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» та фізичною особою-підприємцем Карпенко Станіславом Сергійовичем.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, р\р 26001060196826 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 35737974) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) 1095.25 грн. витрат на проведення судової експертизи та 985.00 грн. судового збору.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.